Медико-соціальна експертиза тимчасової та стійкої непрацездатності

Пункт 12. Кількість  днів  тимчасової  непрацездатності  по хворобі за останні 6 місяців. Вказується, з якого по яке     число     і місяць знаходився на  листку непрацездатності і з приводу якого захворювання. Відмічаються тільки дні, пропущені по тимчасовій непрацездатності.   Якщо   листок непрацездатності видавався  для   продовження   санаторно-курортного лікування, це також відмічається.

Пункт 13. Зміни професії хворого за останній рік (наприклад, водій - сторож, вантажник - вахтер і т.п.), а також умови, в яких він. працював (запиленість, токсичні або подразнюючі речовини, шум, вологість приміщення, характер   роботи,   додаткові   навантаження   і   т.п.). Вказується також, чи сприяли дані умови зниженню працездатності  хворого,   чи  переводився   хворий   дія висновком ЛКК в інші умови праці за останній рік. При первинному направленні хворого на МСЕК необхідно вказати не тільки зміни професії за останній рік, але і професійний маршрут за увесь період його трудової діяльності.

Пункт 14. Дані поглибленого об'єктивного обстеження хворою, в     які включаються     записи     лікарів     основних спеціальностей - терапевта, хірурга, невропатолога, а при необхідності і інших спеціалістів (окуліста, отоларинголога, психіатра, уролога, гінеколога та ін.). Незалежно від локалізації патологічного процесу детально характеризується функціональний стан органів дихання, кровообігу, травлених, опорно-рухового апарату, нейропсихічної сфери і інших органів та систем хворого.

Пункт .15.  Результати рентгенологічного обстеження (рентгеноскопії або рентгенографи, томографії: органів грудної клітки, а при необхідності шлунково-кишкового тракту, трубчатих кісток, черепа та ін.).

Пункт 16. Дані лабораторних досліджень загального і біохімічного аналізу крові та сечі, а в потрібних випадках - аналізів шлунково-кишкового вмісту і ін. в залежності від характеру захворювання.

Пункт 17. Діагноз при направленні на МСЕК. Діагноз в ф. 088/о повинен бути комплексним, з відображенням всіх його компонентів. На перше місце повинен бути винесений діагноз основного захворювання, його нозологічна форма, як етіопатогенетична структура, яка визначає інаступні патофункціональні зміни  органів  і  систем організму та особистості в цілому. 

1. Основне захворювання - це те захворювання, яке в першу  чергу  обумовлює найбільш тяжкий клінічний  прояв, ускладнення, загрозу для життя, яке привело до найбільшого ступеня зниження життєдіяльності і несприятливого прогнозу.

Компоненти основного захворювання:

етіологічний  :- характеризує   особливості   нозологічної форми хвороби, обумовленої її причиною;

патогенетичний   -  характеризує   особливості   патогенезу хвороби га її ускладнень;

морфологічний - відображає   сутність   і   локалізацію основних патологічних змін в органах і тканинах. 

2. Ускладнення захворювання.

Часто буває складно розрізнити клінічні прояви основного захворювання і ускладнення:

- патогенетичне ускладнення; структурно-функціональне пошкодження, яке є прямим патогенетичним наслідком основного захворювання;

- приєднане ускладнення (його головною ознакою є етіологічна самостійність, відносна незалежність від захворювання, ускладненням якого воно є).

Загальна ознака усіх ускладнень: вони виникають після того, як виникло основне захворювання, і мають суттєвий вплив на його перебіг і закінчення.

3. Супутні захворювання — захворювання, які є в організмі, кожне з яких окремо не викликає серйозних функціональних порушень і не являє небезпеки для життя і зниження працездатності, але, поєднуючись між собою викликають тяжкі зміни в організмі.

Всі діагнози оформляються з використанням сучасних класифікацій, з обов'язковим відображенням функціональних зрушень в органах і системах. Діагноз у формі № 088/о повинен розкривати зміст хвороби, його формулювання Повинно бути ясним, чітким і зрозумілим не лише медичним працівникам, а також працівникам прокуратури і слідчих органів.

Слід також пам'ятати, що клінічні діагнози в виписках із історії хвороби стаціонарного хворого відображають конкретну ситуацію за період перебування хворого в стаціонарі, а клініко-експертний діагноз у ф. 088/о характеризує перебіг захворювання за весь термін спостереження за хворим (при первинному представленні на МСЕК) і за проміжок часу між оглядами  МСЕК (при повторному направленні на МСЕК). 

Приклади клінічних діагнозів: 

«Виразкова хвороба шлунка в  фазі  загострення,   середньої тяжкості, активна виразка шлунка, середніх розмірів. Активний гастродуоденіт, асоційований з хелікобактеріозом, з підвищеною кислотопродукуючою функцією шлунка» (стаціонарне лікування з 1.03. по 26.03.2000 р,); «Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки в фазі тяжкого загострення, тяжкого перебігу, велика виразка передньої стінки цибулини дванадцятипалої кишки. Активний гастродуоденіт, висока кислотопродукуюча функція шлунка» (стаціонарне лікування з 20.06 по 29.07.2000 p.);

«Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки в фазі тяжкого загострення. Виразки передньої та задньої стінок цибулини дванадцятипалої кишки середніх розмірів. Гостра кишкова кровотеча, середньої тяжкості. Хронічна залізодефіцитна анемія, середньої тяжкості» (стаціонарне лікування в хірургічному відділені з 10.11 по 19.12,2000 р:).

Приклад клініко-експертного діагнозу; «Виразкова хвороба поєднаної локалізації, тяжкого, часто редидивуючого перебігу, у фазі неповної ремісії. Рубцево-виразкова деформація цибулини дванадцятипалої кишки Активний гастрит, з підвищеною кислотопродукуючою функцією шлунка. Хронічна постгеморагічна залізодефіцитна інемія, середнього ступеня тяжкості, (гостра кишкова кровотеча 9,11.2000 р.)» (Дата заповнення форми № 088/0-20.04.2001.).

Пункт 18.  Підстави   для   направлення   хворого    на   МСЕК (наявність ознак  інвалідності  при  первинному або повторному направленні; дострокове переосвідчення в  зв'язку з погіршенням