Механізм виконання дохідної частини державного бюджету та його вдосконалення

Особливість податкової системи в України полягає в тому, що фіскальна функція податків переважає регулюючу не завдяки великому податковому пресу, а завдяки психологічному враженню платників податків. Система оподаткування в Україні вкрай непрозора, досить складна, податкове законодавство не відрізняється досконалістю, а скоріше дуже заплутано, у платників податків складається таке враження, що податковий прес є непосильним [40].

Враховуючи досвід проведення податкових реформ у розвинених країнах, можна запропонувати такі заходи – удосконалення податкової системи України:

• основним податковим платежам необхідно надати більшої еластичності в плані диференціації ставок податків, скорочення пільгового оподаткування, гармонізації податків на споживання з податками на особисті доходи і прибутки підприємств;
• потребує вдосконалення амортизаційна політика в Україні: передбачене законодавством оподаткування капітального доходу від індексації вартості основних фондів, застосування понижувального коефіцієнту амортизаційних відрахувань, спроби узаконити перерахування до бюджету частини амортизації – все це значно гальмує реальні інвестиції;
• податкові пільги в Україні не повинні бути особистими (надаватися окремим платникам), вони повинні мати цільовий характер. Суми, отримані підприємствами від відрахувань із податкової бази, а також зменшення податкового зобов’язання мають розглядатися як субсидії і використовуватися на законодавчо встановлені цілі.

Ефективне формування державного бюджету і зокрема функціонування бюджетного механізму формування доходів можливе при умові створення належної законодавчої та нормативної бази. Від того, наскільки ця база буде враховувати об’єктивні економічні закони та закономірності розвитку суспільства, особливості відповідного етапу розвитку держави, інші внутрішні та зовнішні фактори, залежатиме рівень соціально-економічного розвитку держави, її фінансовий стан, фінансові можливості та перспективи. Тому для досягнення поставлених стратегічних завдань, розробці законодавчого та нормативного забезпечення, функціонування і розвитку бюджетного механізму з боку суспільства повинна звертатися особлива увага.

Ще одним із напрямів ефективного формування дохідної частини Державного бюджету є детальний аналіз виконання кожної статті протягом попередніх років та врахуванням певних об’єктивних причин відхилення від передбачених показників. Необхідно чітко визначити та закріпити за окремими міністерствами та відомствами функції відносно виконання відповідних статей доходної частини бюджету та державних позабюджетних фондів та покласти на них відповідальність за їх наповнення в затверджених розмірах.

Міра фінансової забезпеченості місцевих бюджетів відображає неадекватну реальним місцевим потребам. На цьому рівні бюджетної системи зберігається безнадійно застарілий механізм централізованого управління розподілом акумульованих у бюджетній сфері фінансовими ресурсами та адміністративно-директивного регулювання доходів місцевих бюджетів. Незважаючи на конституційне закріплення територіальних громад як первинних суб'єктів місцевого самоврядування та встановлення їх прав і повноважень, реального їх утвердження як суспільних самоврядних інститутів не відбулося, а рівень фінансової автономії не створює адекватне підґрунтя для самостійного вирішення питань місцевого значення, поставши визначальним чинником перешкод перетворення місцевих громад на повноправних господарів у межах власних територій із значною обмеженістю можливостей впливу на процеси відносно вільного розпорядження результатами праці регіону та розподілу суспільних благ.

Місцевим органам влади насправді не надається можливість самостійно вирішувати питання фінансового значення, чим закріплюється згубна для них залежність розвитку місцевого господарства, економіки та соціального сектора від рішень вищих державних органів влади. Можно однозначно констатувати, що має місце нагальна потреба реструктуризації централізованої сфери фінансових ресурсів, розпоряджатись якими правоздатні не тільки державні органи влади, але й самоврядні органи на місцях. Оцінюючи поточну ситуацію фінансового забезпечення місцевих громад, фактично можна констатувати незадовільний характер формування доходів місцевого самоврядування, прирівнюючи його певною мірою до рівня збанкрутілості.

Зміст проблеми полягає в кардинальній зміні принципів формування місцевих бюджетів на основі конкретизованого розмежування функцій і закріплення предметів відання, прав і повноважень на всіх рівнях влади. Тільки на цій підставі можливо визначити реальний обсяг видатків кожного виду бюджету, а генерується їх переважна маса саме на локальному рівні. Отже, більш об'єктивно створюються умови для визначення доходів різних ланок бюджетної системи, форми і методи їх мобілізації, засади й критерії перерозподілу фінансових ресурсів. Також ключові задачі фіскальної політики, оподаткування та фінансування видатків, міжбюджетних відносин обов'язково повинні розв'язуватись комплексно, оскільки їх взаємозв'язок та взаємозалежність є очевидними, а будь-який компонент не може бути реформованим ізольовано, з розрахунком на тимчасове подолання існуючих фінансових негараздів, без урахування всіх інших елементів.

Найбільш вагомий фонд фінансових ресурсів місцевого самоврядування на сьогоднішній день – місцеві бюджети, які є основним каналом доведення кінцевих результатів суспільно – локалізованого виробництва до територіальних спільнот, які спрямовуються на задоволення потреб суспільного споживання. Фінансовий потенціал органів місцевого самоврядування концентрується саме в місцевих бюджетах, що й визначає перспективи розподілу фондів суспільного споживання, рівень практичного втілення програм соціального та економічного розвитку територіальних громад, а це має не тільки територіально-локалізоване значення, але й відображається через загальнодержавний суспільний ефект.

Іншим напрямком діяльності держави є використання податкових важелів у регулюванні оплати праці, зокрема оподаткування доходу фізичних осіб. Політика держави, яка впливає на доходи громадян значною мірою впливає і на доходи місцевих бюджетів. Зменшення податкового тиску на фізичних осіб за рахунок зменшення ставки прибуткового податку з громадян (до 13%) буде призводити до зменшення доходів місцевих бюджетів. Враховуючи це, держава має сприяти розширенню бази оподаткування фізичних осіб, що розширить доходну базу місцевих бюджетів.

Одним із джерел бюджетних надходжень на місцевому рівні є власність, яка знаходиться у розпорядженні місцевих