Методологічна роль кількісного підходу в дослідженні біологічних об'єктів

Проте впродовж останнього десятиліття, з огляду на результати аналізу розвитку низки нових розділів біохімії, молекулярної генетики, прикладної екології та ін. нагромаджено достатній пізнавальний досвід, узагальнення якого дозволяє зробити подальші кроки в дослідженні можливостей і перспектив кількісного підходу до виявлення сутності біологічних явищ.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційне дослідження здійснювалося в контексті планової проблематики Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України у відділі філософських проблем природознавства та екології. Зокрема воно пов’язане з науково-дослідними темами «Феномен екологічного знання та особливості його функціонування (світоглядно-методологічний аспект) « – 1995-1998 рр., держ. реєстр. № 25-296; «Взаємозв'язок природознавчих та соціогуманітарних чинників формування екологічної свідомості» – 1998-2001 рр., держ. реєстр. № 25-399.

Об'єктом дослідження є кількісний підхід до вивчення природних систем та явищ в сучасному природознавстві.

Предметом дослідження виступають евристичний потенціал та межі компетентності кількісної методології в біологічному пізнанні.

Мета і основні завдання дослідження. В дисертації ставилося за мету дослідження особливостей генези, розвитку та перспектив кількісного підходу у вивченні природних об'єктів та евристичних можливостей, які відкриває даний підхід до використання математичних методів у природознавстві загалом і біології зокрема.

Відповідно до визначеної мети у поле дослідження включаються такі завдання:

- ідентифікація змісту й пізнавального значення підходів, які дістали в історії науки назву кількісного й якісного до вивчення природних об'єктів; відслідковування історичної еволюції зв'зків якісного та кількісного підходів;

- дослідження зміни пізнавальних ролей категорій «якість» і «кількість» у процесі розвитку пізнання, еволюції поглядів на роль і місце кількісної визначеності об'єктів у процесі розвитку природничо-наукового пізнання й математизації конкретних наук;

- аналіз процесів математизації й теоретизації в біології та конкретизація сенсу цих тенденцій з урахуванням сучасного трактування поняття «біологічна реальність»;

- окреслення меж загальної концепції математизації, евристичного потенціалу та основних напрямків застосування математичних методів у біології;

- визначення міри взаємної адаптації пізнавальних можливостей математики й біології, інтерпретація особливостей моделювання біологічних систем;

- виявлення перспектив та меж застосування кількісних і математичних методів у біології.

Теоретична й методологічна база дисертаційного дослідження. В окреслюванні суті, меж та можливостей якісного й кількісного підходів було використано фундаментальні філософські положення про взаємозв'язок та взаємозалежність кількісних та якісних характеристик у науковому пізнанні з акцентом на евристичну роль математики в дослідженнях об'єктів органічної природи, праці з історії, гносеології й методології природничих наук. Головна увага приділена методоллогії дослідження біологічного об'єкта, який в ряді відношень є цілком специфічним і унікальним.

Дослідження здійснювалось в межах міждисциплінарного підходу, методів системного та структурно-фукціонального аналізу, а також засобів і прийомів філософської методологічної рефлексії над історією й практикою природничо-наукового пізнання. Теоретичне підгрунття даного дослідження становлять роботи Н. П. Депенчук, В. І. Вернадського, М. М. Мойсєєва, Р. С. Карпінської, С. Б. Кримського, В. С. Лук'янця, М. Рашевського, І. Т. Фролова, І. І. Шмальгаузена, Е. Шредінгера, В. О. Енгельгардта та ін.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі подається авторська концепція систематизованого аналізу генези, розвитку й сучасного стану кількісного підходу, визначаються його евристичні можливості щодо вивчення природних явищ та об’єктів, зокрема біологічних.

В результаті проведеного дослідження отримані наступні наукові результати:

- установлено, що зміст і характер взаємодії якісного і кількісного підходів у науковому пізнанні змінюється. На історично ранніх етапах становлення природознавства перевага надавалася виявленню суто якісних характеристик як найближчих до сутності. З виникненням експериментального природознавства й супутніх експерименту вимірювань починають домінувати кількісні характеристики. Кількісний і якісний підходи в сучасному пізнанні не є способами пізнання якісної та кількісної сторін явища, а засобами теоретичного представлення одного й того ж об'єкта, тобто переведені в суто гносеологічну й методологічну площини;

- виділено на прикладі фізики, хімії та біології етапи впровадження кількісного підходу в пізнання явищ природи, а саме: застосування математичного апарату для первинного опрацювання та систематизації емпіричного матеріалу, обробка цього матеріалу відповідно до можливостей математики і, зрештою, вдосконалення самої кількісної методології для того, щоб вона була придатною для вивчення об’єктів такого класу складності як біологічні та охарактеризовано особливості кожного з цих етапів на основі даних історії науки;

- визначені особливості проникнення кількісних методів у сферу біологічного дослідження та специфіка теоретизації й математизації біології, з урахуванням сучасних уявлень про «біологічну реальність». Вступаючи в «сферу живого», дослідник стикається з обставиною, коли вже стають неможливими та відносна простота, чіткість та однозначність об’єкту, що були притаманні «точним» природничонауковим напрямкам. Математика виступає як ефективний засіб інтеграції розрізненого матеріалу, що сприяє формуванню загальнобіологічних і, навіть, міждисциплінарних уявлень;

- суттєво розвинено положення про евристичну цінність застосування математичних методів у біології, визначені основні напрямки розгортання цього процесу, а саме: такі міждисциплінарні утворення як біофізика й біохімія, молекулярна