Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття

Видалення варикозно змінених приток також можливо кількома способами. Через невеликі розрізи (1-2 см) по ходу вен виконують їх видалення при відсутності вимог до косметичному результату (операція Нарата). При необхідності досягти гарного косметичного результату застосовується методика мініфлебектомії – видалення вен через проколи шкіри довжиною в кілька міліметрів.

Корекція клапанного апарату глибоких вен проводиться за суворими показами у спеціалізованих установах і в обсяг стандартної флебектомії не включається.

Також в арсеналі сучасного флеболога присутні різноманітні методики малоінвазіних («мікрохірургічних») втручань при варикозної хвороби.

Існують технології, що дозволяють уникнути кроссектомії – це катетерна склерооблітерація (введення по зонду спеціальної речовини, що викликає злипання стінки вени і закриття її просвіту), ендоваскулярна лазерна коагуляції (облітерація вени досягається шляхом впливу лазерного випромінювання) і радіочастотна облітерація (той же ефект досягається впливом радіохвиль). Загальною перевагою цих методик є відсутність розрізу в паху (косметичний ефект), можливість виконання в амбулаторних умовах (т. зв. «офісна» Флебологія) і більш короткі терміни реабілітації пацієнта. Однак загальним і важливим недоліком вважається збереження стовбура великої підшкірної вени і відсутність пріустьової її перев'язки, що може стати причиною рецидиву захворювання. Важливим кроком в удосконаленні цієї методики лікування є розробка комбінованих методів, що включають поєднання перев’язки вустя ВПВ з е6ндовенозною лазерною флебокоагуляцією.

Скидання по перфорантним венам може бути усунуте шляхом ін'єкції спеціального склерозанта у вигляді піни під ультразвуковим наведенням (foam-form ехосклеротерапія). В усуненні варикозно змінених приток вже давно переважне місце займають різноманітні методики склеротерапіі (компресійні склеротерапія, foam-form ехосклеротерапія), що дозволяє домогтися максимального косметичного ефекту.

Однак варто зазначити, що кожен метод лікування має свої суворі покази та протипокази, і не кожного пацієнта можна вилікувати лише з використанням малоінвазивних технологій. У важких і глибоко запущених випадках єдиним радикальним методом лікування може стати класична комбінована флебектомія та використанням найбільш «древніх» технічних рішень.

Незважаючи на превалюючу роль хірургічного методу в лікуванні варикозної хвороби, велике значення має і правильно підібрана консервативна терапія. Вона може служити гарною підмогою в поєднанні з хірургічним методом (підготовка до хірургічної корекції клапанної недостатності, скорочення термінів реабілітації, профілактика прогресування захворювання та рецидиву), а також виступати в ролі самостійного методу лікування при наявності протипоказань до оперативного втручання (старечого віку пацієнта, важкої соматичної патології та пов'язаним з нею високим операційно-Анестезіологічним ризиком) і категоричну відмову пацієнта від операції.

Основними цілями консервативних заходів слід вважати усунення симптомів венозної недостатності, профілактику рецидивів захворювань вен, збереження працездатності, а також підвищення якості життя пацієнтів.

Консервативна терапія варикозної хвороби включає в себе 3 основні компоненти: еластична компресія, медикаментозне лікування, фізіотерапевтичний вплив та лікувальна фізкультура.

Компресійна терапія.

Рекомендується у вигляді компресії еластичними бинтами різного ступеня растяжності або носіння спеціального індивідуально підібраного компресійного трикотажу. Провідною метою компресійного терапії є поліпшення венозного і лімфатичного відтоку від нижніх кінцівок, а також корекція відносної клапанної недостатності (яка розвивається із-за розтягування вени надлишковим обсягом крові), що веде до усунення явищ ХВН і перешкоджає прогресуванню хвороби. Ступінь компресії визначається з урахуванням вираженості симптомів ХВН. Термін компресії залежить від можливості радикального (хірургічного) лікування варикоза. На обмежений термін компресійну терапію рекомендують після хірургічного та флебосклерозіруючого лікування, для підготовки до оперативного втручання у осіб з важкими трофічними порушеннями, для профілактики варикоза у групах ризику (вагітність, прийом оральних контрацептивів), а також для профілактики тромбофлебіту. Довічно компресійна терапія призначається у разі неможливості виконати радикальну операцію. Головним обмеженням до компресії є облітеруючі захворювання нижніх кінцівок з лодижечно-плечовим індексом менше 0, 8.

Медикаментозна терапія.

Сьогодні в арсеналі флебологів є широкий асортимент різноманітних препаратів, які застосовуються при варикозної хвороби. Головним показанням до призначення медикаментозної терапії є наявність явищ хронічної венозної недостатності та профілактика її в групах ризику. Основною групою лікарських засобів є флебопротектори – препарати впливають на тонус вени і захищають її стінку і клапани від руйнуючих впливів. Між собою флебопротектори розрізняються за спектром дії на різні симптоми ХВН та клінічної ефективності. Кожен препарат знаходить свою нішу в конкретних випадках варикозної хвороби (наприклад похідні рутина володіють хорошою протизапальною дією, а алкалоїди спориньї надають позитивний ефект при порушеннях центральної гемодинаміки). Однак основним флебопротектором, рекомендованим світовими асоціаціями флебологів, є мікронізований діосмін (детралекс), який володіє флеботонічним, лімфотонічним і ангіопротективним ефектом, покращує мікроциркуляцію, зменшує судинну проникність, гальмує лейкоцитарну агресію (яка є провідним механізмом важких трофічних порушень при ХВН) і захищає стінку і клапани вени від подальшого руйнування. Крім базисних флебопротекторів випадки варикозної хвороби, ускладнені тяжкими формами хронічної венозної недостатності, вимагають призначення допоміжних препаратів (протизапальних засобів, дезаггрегантів, антикоагулянтів, антігістамінних засобів, глюкокортікоідів, в тому числі у вигляді мазей та гелів). Медикаментозна терапія рекомендується курсами до, в разі потреби, замість, і після оперативного лікування для профілактики рецидиву. Терміни медикаментозної терапії визначаються ефективністю та швидкістю зворотного розвитку проявів ХВН.

Фізіотерапевтичні заходи і лікувальна фізкультура є невід'ємною частиною лікування і