Методика дослідження кліщових бореліозів

 

Вступ

Розділ 1. Біологічні особливості представників ряду кліщі

1.1 Загальні відомості

1.2 Систематика та видове різноманіття кліщів

1.3 Різноманітність паразитичних кліщів та їх фізіологічні особливості

1.4 Організація боротьби з кліщами і заходи профілактики

Розділ 2. Методика дослідження кліщових бореліозів

2.1 Вказівки повиявленню кліща

2.2 Матеріали та методи дослідження кліщів у лабораторії

2.3 Матеріал для вірусологічного та серологічного дослідження. Збір, транспортування, зберігання

2.4 Серологічна діагностика

2.5 Вірусологічна діагностика

Розділ 3. Аналіз результатів дослідження

3.1 Дослідження захворювань, спричинених кліщами у Рівненській області

3.2 Клініко-епідеміологічні особливості кліщового бореліозу на Рівненщині, підходи до серологічної діагностики

3.3 Аналіз результатів поширення Коростяного кліща (Acarus scabiei)

3.4 Аналіз і результати досліджень на демодекоз

Розділ 4. Охорона праці

4.1 Основні положення з охорони праці інвалідів

4.2 Долікарська допомога при укусах кліщами

Висновки

Список використаної літератури

Додаток

 

 

У світі існує велика кількість різних хвороб людини, тварин, рослин. Хвороби тварин називаються зоонозами. Ряд зоонозів є хворобами тільки тварин. Інші ж зоонози, за відомих умов, передаються від хворих тварин і людині, безпосередньо або через переносників. Переносниками є різні безхребетні тварини, головним чином кровоссальні кліщі і комахи, які при живленні на хворій тварині (людині) разом з кров'ю сприймають збудника захворювання і можуть передавати його при кровосмоктанні. Такі хвороби одержали назву – трансмісивні (від слова «трансмісія» – передача).

Для таких хвороб характерний спосіб існування в природі осередку інфекції і називаються вони природно-осередковими.

Природно-осередкові хвороби приурочені до певних ландшафтів. Різноманітність флори і фауни, а також особливості рельєфу і клімату створили на території нашого краю сприятливі умови для існування ряду переносників природно-осередкових інфекцій. Існує декілька природних вогнищ різних хвороб, до яких можна віднести чуму, туляремію, лептоспіроз, кримську геморагічну лихоманку, кліщові лихоманки, кровопаразитарні хвороби тварин та інші.

Актуальність роботи полягає в тому, що не дивлячись на те що цивілізація у великих містах досягла високого рівню і людина має всі необхідні умови для утримання домівки в чистоті, все ж така хвороба, як короста не дає спокою людині і сьогодні. Ідучи в ліс, контактуючи з домашніми тваринами, у людини може оселитися під людською шкірою кліщ. що викликає коросту та переносить серйозні інфекційні захворювання.

Таким чином, знання основних заходів профілактики захистить багато людей від хвороби, тим паче, що будь-яке захворювання легше попередити, ніж лікувати.

Мета роботи: Провести дослідження уражень кліщовими бореліозами населення Рівненщини за 2009-2011 р. р.

Об’єкт дослідження. Епідемічний процес іксодових кліщових бореліозів, коростяного кліща (Acarus scabiei), прояви демодекозу у тварин.

Предмет дослідження. Захворювання, що спричиняють кліщі, ознаки їх перебігу та методи запобігання.

Основні завдання:

Дослідити захворювання, спричинені кліщами у Рівненській області;

Проаналізувати клініко-епідеміологічні особливості кліщового бореліозу на Рівненщині, підходи до серологічної діагностики;

Оцінити результати досліджень на демодекоз.

Об’єм роботи. Бакалаврська робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних у роботі літературних джерел. Робота складена на 67 сторінках, містить 3 таблиці, 2 малюнки і 1 додаток. Список використаних літературних джерел нараховує 22 назви.

 

 

Кліщі (Acarina), дрібні (від 0, 1 до 30 мм) членистоногі тварини класу павукоподібних підтипу хеліцерових. На думку одних зоологів, кліщі – єдиний відділ, що включає 3 підряди: кліщі-сінокоси (Opilioacarina), акариформні кліщі (Acariformes) і паразитиформні кліщі (Parasitiformes).

Інші зоологи вважають ці групи неспорідненими один одному відділу. Для кліща характерні шестинога личинка (у німф і дорослих До. – 8 ніг) і особлива передня ділянка тіла – «головка» (гнатосома), що часто рухомо зчленована з тілом і несе 2 передніх пари кінцівок (хеліцери і педипальпи). У небагатьох примітивних зберігається сегментація. Тіло кліща складається з крупних відділів. Для більшості акариформних кліщів характерне ділення на головний відділ (протеросому), що несе 4 пари кінцівок, і задній відділ (гістеросому) з 2 задніми парами ніг. У паразитоформних кліщів є головогруди (просома), що несе всі 6 пар кінцівок, і безноге черевце (опістосома). У вищих представників обох підрядів відділи тіла звичайно зливаються. Покриви тіла тонкі, шкірясті або з щільними щитами, що більш менш зливаються. Забарвлення різноманітне, однокольорове або строкате. Будова кінцівок варіює залежно від способу живлення і способу життя. Хеліцери з клішнею на кінці, кігтеподібні або голкоподібні; служать для захоплення їжі, роздрібнення її або для проколу шкіри тварини-господаря і закріплення на ньому; у самців деяких кліщів хелицеры пристосовані для спаровування. Педіпальпи прості, ; їх основні членики формують передротову порожнину, інші утворюють щупальце. Ноги з кігтиками і присосками, у деяких. без них. Шкірні органи чуття – щетини і ліровидні органи – розсіяні на тілі і кінцівках. Око 1-2 пари (іноді є 1 непарний серединний), у багатьох очі відсутні. Дихання шкірне або трахейне; трахеї відкриваються 1-4 парами дихальців (або стигм) у переднього краю тіла або на його боках. Кліщі роздільностатеві; у багатьох виражений статевий диморфізм. Положення статевого отвору сильно