Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методика дослідження кліщових бореліозів

Предмет: 
Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
65
Мова: 
Українська
Оцінка: 

спростування клінічного діагнозу, оскільки в крові мешканців ендемічних областей можуть бути виявлені специфічні антитіла, що сформувалися в процесі природньої імунізації, або вакцинації. Негативний результат дослідження зразків крові протягом не менше 2 місяців від початку захворювання виключає діагноз кліщового енцефаліту.

При оцінці результатів серологічного дослідження необхідно враховувати: термін обстеження хворого від початку захворювання, особливості клінічного перебігу хвороби, можливість наявності у хворого специфічного імунітету, що сформувався в процесі природної або штучної (вакцинація, введення специфічного гамаглобуліну) імунізації, який виявився з тих чи інших причин недостатньо напруженим, введення з лікувальною метою лікарських препаратів, що впливають на функцію імунної системи. При пізньому початку обстеження титр антитіл в першому зразку крові може бути найвищим.
Внаслідок цього показники дослідження парних сироваток будуть однаковими. Такі ж показники можна одержати при обстеженні крові хворих, вакцинованих до початку захворювання або імунізованих природним шляхом, – титр антитіл у них дуже швидко сягає максимальних величин. Виявлення специфічних антитіл у першому зразку крові може бути обумовлено пасивним імунітетом, якщо незадовго до забору крові хворому вводили специфічний гамаглобулін високого титру. Уповільнення формування гуморального імунітету відмічають при важких формах захворювання, двохвильовому перебігу КВЕ, при пригніченні функції імунної системи деякими лікарськими препаратами, при введенні гамаглобуліну з профілактичною або лікувальною метою, а також у випадках послаблення загального стану організму попередніми або хронічними захворюваннями.
Найбільш чутливим методом виявлення специфічних антитіл є ІФА, проте, в практиці серологічне обстеження починають з РГГА. Цей метод є достатньо чутливий і простий. Показники, що свідчать про діагностичне зростання напруженості імунітету, дають можливість закінчити дослідження на цьому етапі і направити до лікувального закладу результат про достовірне підтвердження клінічного діагнозу. При відсутності діагностичного зростання титрів антитіл в РГГА проводять додаткове дослідження, парних сироваток в РЗК з огляду на більш пізнє формування комплементзв'язуючих антитіл.
Відсутність специфічних антитіл в I і II зразках крові при наявності клініко-епідеміологічних показників вказує на доцільність дослідження 3-го зразка, взятого через 2 місяці від початку захворювання або 1-1, 5 місяці після зникнення симптомів захворювання. При відсутності антитіл у цей період діагноз вважають непідтвердженим.
Використання ІФА як основного методу дослідження крові хворого або для обстеження невиразних, за даними РГГА і РЗК, випадків дозволяє підвищити вірогідність лабораторної діагностики КВЕ внаслідок більшої чутливості цього методу. Для додаткового серологічного обстеження матеріалів від хворих при наявності необхідних інгредієнтів і навичок можна використовувати ряд інших методів: реакцію нейтралізації, дифузної преципітації в агарі (РДПА), непрямої гемаглютинації (РНГА), радіального гемолізу в гелі (РРГ), метод виявлення в РГГА специфічних антитіл класу М за допомогою обробки сироваток 2-меркаптоетанолом або усунення імуноглобулінів G стафілококовим реагентом. При цьому необхідно використовувати відповідні методичні вказівки і рекомендації,
затверджені Міністерством охорони здоров'я України. («Методические рекомендации по эпидемиологии, клинике, лабораторной диагностике и
профилактике арбовирусных заболеваний», Львов -1997).
Суттєву допомогу в постановці діагнозу КВЕ може надати дослідження специфічного клітинного імунітету. З цією метою використовують метод гальмування міграції лімфоцитів.
Необхідно пам'ятати, що при серологічній діагностиці КВЕ обов'язковою умовою є дослідження парних сироваток в одному досліді. Забороняється аналізувати результати дослідження окремих зразків із різних дослідів. У зв'язку з цим всі зразки крові хворого зберігають декілька місяців до кінця періоду дослідження.
При дослідженні сироваток хворих необхідно дотримуватися правил, що встановлені для роботи із потенційно інфікованим матеріалом. Зазначені серологічні методи застосовуються також для вивчення імунного прошарку населення та тварин в природних вогнищах і для дослідження імунітету у осіб, вакцинованих проти КВЕ[21].
 
2.5 Вірусологічна діагностика
 
Приготування матеріалу для вірусологічного дослідження. В якості матеріалу для зараження (інокуляту) використовують суспензії, що готують із згустку крові або гепаринізованої крові, сироватку, плазму і спинномозкову рідину хворих. Щоб запобігти автоінтерферуючій дії вірусу та токсичному ефекту інокуляту сироватку, плазму крові і спинномозкову рідину розводять фізіологічним розчином 1: 10, 1: 50. 3 мозку людей, що померли від кліщового вірусного енцефаліту, після подрібнення його в стерильних фарфорових ступках готують 10% суспензії на фізіологічному розчині, на розчині Хенкса або поживному середовищі для культури клітин (pH 7, 0-7, 2). До фізіологічного розчину та
розчинів, на яких готують суспензії, в якості стабілізатора вірусу додають бичачий альбумін (0, 75%) або інактивовані прогріванням і перевірені на відсутність специфічних антитіл сироватки великої рогатої худоби, ембріонів корів, коней або кролів до 30%. Одержані суспензії перед інокуляцією освітлюють центрифугуванням при 1500-2000 об/хв. 10-15 хвилин. Для зараження культур клітин використовують надосадну рідину. Залишки суспензії зберігають для реізоляції агентів при температурі не вище -20 град. C.
В такий же спосіб досліджують кліщів, кров і органи тварин з метою виділення вірусу. Для проведення вірусологічного дослідження кліщів необхідно також керуватися методичними рекомендаціями «Вирусологические исследования отдельных экземпляров иксодовых
клещей методом микроанализа», що затверджені Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров'я СРСР 11. 08. 86 р. N 4135-86.
Матеріал для вірусологічного дослідження в культурах клітин і на тваринах повинні бути стерильними. Для дотримання цієї умови необхідно: а) забруднені матеріали обробити антибіотиками (пеніцилін – 1000 одиниць і стрептоміцин – 500 одиниць на 1 мл) ;
б) у розчини, що використовують для приготування суспензій, додати антибіотики у вказаній
Фото Капча