Методика дослідження кліщових бореліозів

Морфологія коростяних кліщів зумовлена глибокими пристосуваннями до внутрішньо-шкірного паразитизму. Більшу частину життя кліщі проводять у товщі шкіри. Самка прогризає ходи в епідермісі, живиться і відкладає яйця. В шкірі відбувається метаморфоз від личинки до дорослих кліщів. При розселенні по тілу людини кліщі на певних стадіях розвитку виходять на поверхню шкіри і активно рухаються по ній у пошуках нових місць проникнення. Кліщі малорухливі, вони здійснюють за добу шлях в 1 мм. Самці живуть на поверхні шкіри і після копуляції з самкою відмирають. Життєвий цикл самки два місяці. Добова плодовитість самки – від 1 до 4 яєць, кількість яєць в одному ході – в середньому 8-10 штук. Життєвий цикл коростяного кліща чітко поділяється на два періоди: репродуктивний і метаморфічний. Репродуктивний період проходить у материнському ході, де самка відкладає яйця, з яких вилуплюються личинки. Хід, як репродуктивна одиниця, існує довго і є постійним джерелом личинок, які розмножуються на тілі хворого. Добова продукція ходу в середньому 1 личинка. Личинки виходять із ходу і проникають у шкіру. В місцях метаморфозу від личинки до дорослої особи утворюються вузлики і папули, метаморфічні ходи, інколи шкіра залишається незміненою.

Інкубаційний період в середньому становить два тижні, але може бути від 1 до 4 тижнів. Основними клінічними симптомами корости є свербіж (звідки народна назва «чухачка»), який посилюється увечері, наявність коростяних ходів, поліморфізм висипань.

Сприйнятливість людини до корости висока. Джерело збудника при корості є хвора людина. Частота зараження зумовлена побутовими і соціальними контактами хворого.

Більшість дослідників корости схильні вважати, що джерелом інвазії у 50-60% випадків хвороби був статевий партнер, у 10% – брати та сестри, у 5% – діти, у 7% – інші родичі, у 10-13% – інші особи. Сім’я є головним осередком хвороби під назвою короста! Епідеміологічний аналіз свідчить, що при контакті з джерелом збудника хворіє третина членів сім’ї. Джерелом інвазії найчастіше бувають дорослі [18].

Немаловажним чинником у поширенні корости є міграційні процеси (перебування у місцях відпочинку, у відрядженні тощо).

Захворіти на коросту можна в усі періоди року, але найвірогідніше навесні. У механізмі передачі збудника коростяного кліща головну роль відіграє активна присутність на шкірі хворого молодої самки, яка ще не відклала яйця, а також самців та личинок. Головною інвазійною стадією при корості є самка, яка не встигла проникнути в шкіру хворого, можливе зараження личинками, самці не представляють собою інвазійну стадію. Зараження коростою може відбутися прямими і непрямими шляхами. При прямому шляху зараження збудник безпосередньо не проходить від хворої людини до здорової в момент доторкання частин тіла. Непрямий шлях зараження – це передача збудника через предмети побуту, передусім особистого користування. Найпоширеніший шлях зараження -спільне перебування в ліжку. Значно рідше спостерігаються випадки зараження при догляді за хворим, при масажі тощо. Серед предметів домашнього вжитку, через які можливе зараження, перше місце посідає постільна та натільна білизна, спальні мішки, менше значення мають рушники, рукавиці. Зменшити показники зростання інфекційних хвороб, у тому числі захворювання на коросту, можливо тільки шляхом підвищення рівня обізнаності з причинами їх розповсюдження, механізмами передачі, а головне, заходами щодо їх запобігання – профілактики в широкому розумінні цього слова, в першу чергу медичної громадськості. Медична громадськість повинна прикласти значних зусиль щодо посилення роботи в цьому напрямі серед населення та залучити відповідальних працівників органів місцевої влади до подолання інфекції, однією з яких є короста. Запобігти широкому розповсюдженню захворюванності на коросту можна тільки завдяки обізнаності з особливостями розмноження коростяних кліщів, механізмом передачі, а також умовами, при яких кліщ гине в навколишньому середовищі поза організмом – є джерелом хвороби.

Так, при кімнатній температурі кліщ гине протягом 5-6 діб, при температурі 7-14 градусів протягом 15-18 діб, а при мінусовій – не витримує і двох годин. У воді миттєво гине при температурі 80-100°С, а при температурі 60°С – протягом години.

Згубно впливають на кліща препарати сірки, дьогтю, нафти, деякі нафтопродукти (бензин, керосин), ароматичні речовини, а також інсектициди (хлорофос, карбофос, ацетофос (хімічного походження) і піретрум (рослинного походження).

У комплексному плані запобігання захворювань на коросту варто насамперед організувати семінари з клініки, діагностики, лікування та профілактики корости для лікарів-педіатрів, шкільних лікарів, медпрацівників дитячих навчальних закладів; здійснення санітарно-освітньої роботи серед населення.

В основі первинної профілактики повинні бути знання (обізнаність) як медичних працівників, так і населення, особливо підростаючого покоління, з можливістю зараження коростою в наш час та необхідності виконання правил суспільної і особистої гігієни будь-де: під час перебування в місті постійного мешкання, чи під час подорожей, спілкуванні, колективах, тощо. Основою цих знань повинна бути спонукання до носіння рукавичок як здоровими, так і хворими на коросту людьми, що є популярним серед японців, які носять рукавички в будь-який період року.

По-друге, виявлення захворюваності сприяє проведення масових профілактичних оглядів студентів, школярів і робітників, що проживають у гуртожитках; школярів – перед початком навчального року, студентів – перед поселенням у гуртожитки; дітей в дитячих закладах – після повернення з літнього відпочинку; обов’язкове проведення медоглядів декретованих контингентів та щоденних оглядів дітей у дошкільних закладах.