Методика дослідження кліщових бореліозів

б) при вірусологічному дослідженні у культурі клітин з індикацією вірусу методом МФА – 7 днів;

в) при серологічному дослідженні при наявності всіх необхідних інгредієнтів результати дослідження одержують за 24 години.

Визначення вірусофорності кліщів і частота виділення вірусу від тварин є важливими елементами епідеміологічної характеристики природних вогнищ і використовуються для прогнозування захворюваності на КВЕ, а також при визначенні ефективності заходів боротьби [12].

 

 

Хвороба Лайма, або іксодовий бореліоз відноситься до досить складних і нелегких для діагностики захворювань, які передаються через покуси кліщів. Збудник інфекції – мікроорганізм борелії – може й після захворювання тривалий чаc (місяцями й роками) зберігатись в організмі, не викликаючи порушень стану здоров'я, і лише згодом хвороба може активізуватись знову й знову[2].

Найчастіше через декілька днів (часом і дещо пізніше) після покусу кліща навколо цього місця з'являється кільцеподібне почервоніння, яке поступово збільшується до розмірів 10-20 см. Почервоніння поступово зникає, хоч може зберігатись навіть декілька місяців. Водночас підіймається температура, з'являється головний біль, болі у м'язах, порушення працездатності, сну, можуть виникнути катаральні явища верхніх дихальних шляхів та інші симптоми. В ряді випадків, особливо при відсутності адекватного лікування, хвороба може переходити в наступну стадію – неврологічні та серцеві ускладнення, а потім можуть настати й пізні органні ураження одного – двох великих суглобів, частіше колінних, гомілково-ступневих, ліктьових, плічових, рідше дрібних суглобів. Іноді розвиток хвороби навіть може закінчитись інвалідністю[5].

На щастя, кліщові бореліози ефективно піддаються лікуванню антибіотиками. Важливо лише своєчасно встановити діагноз, а це зовсім не просто – адже подібну симптоматику як на ранніх, так і на пізніх стадіях мають десятки самих різноманітних захворювань. Не менш важливо застосовувати деякі профілактичні заходи. Слід пам'ятати, що окрім хвороби Лайма, кліщі передають ще близько 20 інфекцій – як бактеріального, так і вірусного походження, і тому потрібно застосовувати певні прості заходи.

Найчастіше кліщі на людей нападають у лісах і чагарниках, а пік їх активності припадає на квітень-травень (основний) і вересень-жовтень. Особливо небезпечним є саме весняний період, оскільки після довгої зими з настанням тепла жителі міст і районних центрів масово вибираються на природу, підставляючи спрагле тіло життєдайному сонцю. Проте в лісі слід перебувати одягненим, а після кожного виїзду “на природу” бажано проводити огляд і самоогляд з метою виявлення кліщів. При укусі кліщі виділяють спеціальні анестезуючі речовини, тому досить довго залишаються непоміченими, встигнувши за цей час глибоко проникнути в шкіру. А на початкових стадіях, по-перше, кліщів легко вийняти й самостійно, по-друге, кількість збудників, яка потрапляє в кров, недостатння для того, щоб викликати захворювання. А от пізніше вийняти кліща проблематично і в більшості випадків спроби закінчуються тим, що голова його так і залишається в товщі шкіри, що може спричинити запалення. За рідким виключенням, ми не звертаємось до медпрацівників, а розлад стану здоров'я після покусів ми ніяк не пов'язуєм з кліщами. І даремно[3].

На Рівненщині в 2011 р. виявлено 27 осіб, які захворіли на хворобу Лайма. За 5 місяців 2012 – 10. Найбільше хворих виявлено в Сарненському та Костопільському районах, хоча є достатньо підстав стверджувати, що хвороба Лайма поширена на всій території області і встановлення природних вогнищ – це лише справа часу. Що стосується Сарненського району, то активні вогнища хвороби Лайма поширені в більшості лісових масивів і його мешканці повинні бути особливо обережними.

Не слід забувати також і про репеленти-засоби, що відлякують комах, зокрема і кліщів, такі як: “Дета”, “ОFF”, “Зірочка”, “Москитал”, “Гардекс”.

Отже, необхідно по можливості уберігатись від покусів кліщів, пам'ятати про хворобу Лайма та інші природновогнищеві інфекції, які передаються через покуси кліщами та своєчасно звертатись за допомогою або ж за консультаціями до медичних установ [10].

 

Захворюваність на іксодовий кліщовий бореліоз (ІКБ) у Рівненській області залишається досить високою та перевищує середні показники захворюваності по Україні в декілька разів. Цьому сприяє значна урбанізація, зміни клімату, збільшення кількості бродячих тварин.

Проаналізовані медичні карти стаціонарних хворих та обстежено 124 хворих, що перебували на лікуванні у Рівненській обласній клінічний лікарні в 1999-2011 рр.

Присмоктування іксодових кліщів у Рівненській області спостерігаються з квітня по вересень, а максимум припадає на травень – серпень. Серед хворих більшість складають жінки – 57 (65, 3%). Середній вік пацієнтів – (45, 65±14, 39) років. Встановлено, що 54 (43, 5%) осіб були інфіковані в межах м. Рівне при відвідуванні парку, місць відпочинку та дачних ділянок. При госпіталізації і обстеженні у рацієнтів були скарги на наявність кільцеподібної еритеми – 119 (95, 7%), осіб загальну слабкість – 64 (51, 6%), біль у суглобах та м’язах – 13 (10, 4%), лихоманку – 11 (8, 9%) (Рис 3. 1).

 Рис. 3. 1