Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методика проведення уроку узагальнення та систематизації вивченого матеріалу, його методичні особливості

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
І. РОЗДІЛ. Форми організації навчання в ПТНЗ
1.1 Поняття форми організації навчання. Класифікація форм організації навчання ПТНЗ
1.2 Особливості використання активних методів навчання при вивченні розділу «інформатики та комп'ютерної техніки»
II РОЗДІЛ. Методика проведення уроку узагальнення і систематизації знань при вивченні розділу «текстовий процесор Word»
2.1 Аналіз вибору методу ділової гри при проведенні уроку узагальнення і систематизації знань за розділом «текстовий процесор Word»
2.2 План-конспект уроку узагальнення і систематизації знань при вивченні розділу «інформатики та комп'ютерної техніки»
Висновки
Список використаних джерел
 
Вступ
 
Освіта – розвиток людини в процесі цілеспрямованої діяльності суспільства. В більш ширшому значенні освіта – це процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, набуття умінь і навичок, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інших рис особистості, розвиток творчих сил і здібностей.
Навчання – це цілеспрямована взаємодія учня і вчителя, в процесі якої засвоюються знання, формуються звички.
Кожен педагог часом відчуває сумніви щодо вибору стратегії педагогічної діяльності, коливаючись між інформаційним (традиційним) і активним (проблемним) методами навчання. За традиційною методикою процес навчання ведеться у формі монологу або діалогу:
вчитель пояснює – учень слухає;
вчитель опитує – учні відповідають.
У поняття активних методик навчання входять рольові, управлінські та навчальні ігри, соціально-психологічні, педагогічні й інші тренінги, комп'ютерні ігри ˗ все те, що забезпечує максимальну спільну активність викладача і учнів ˗ педагогіку співпраці.
І одними із найважливіших і найпроблематичніших є методики використання ігрових ситуацій у навчанні операторів комп'ютерного набору для того, щоб учні змогли шляхом ігрового представлення входити у складний світ «дорослих» робітничих відносин.
Ця проблема дуже актуальна для всіх вчителів та викладачів з «інформатики та комп'ютерної техніки» і тому у даній роботі буде розглянуте питання щодо впровадження активних методів навчання, а саме методу ділова гра, в систему навчання, та їх використання у навчанні операторів комп'ютерного набору.
Практичним значенням дослідження методів навчання є їх вдосконалення та використання на уроках не тільки «інформатики та комп'ютерної техніки», але й при вивченні інших дисциплін. Перебудова системи традиційних методів організації навчання на проблемний метод навчання, залучить учнів до спільної наукової діяльності, сприяє зростанню інтересу учнів до навчання.
Об'єктом даного дослідження є, насамперед, форми організації навчання в ПТНЗ, активні методи навчання, впровадження активних методів навчання, а саме методу ділової гри, на уроці узагальнення та систематизації знань при вивченні розділу «інформатики та комп'ютерної техніки».
Предметом дослідження в даній роботі є цілеспрямований взаємозв'язок вчителя і учня, в умовах навчання, здобуття освіти і виховання учня, як особистості.
Метою роботи є дослідження системи навчання, основних форм та методів навчання, аналіз досвіду педагогів, спроба зробити певний внесок в освітньо-професійне життя учнів.
Наявність та усвідомлення мети дослідження дозволяє визначити завдання дослідження, які можуть мати такі складові:
виявлення сутності понять, щодо форм методів організації навчання, типів уроків, а конкретно застосування активних (проблемних) методів навчання на уроці узагальнення та систематизації знань з «інформатики та комп'ютерної техніки», критерії ефективності цих методів та умови застосування;
вивчення досвіду викладання «інформатики та комп'ютерної техніки» в ПТНЗ;
обґрунтування вибору методу ділової гри на уроці узагальнення і систематизації знань з «інформатики та комп'ютерної техніки»;
розробка пропозицій щодо впровадження методу ділової гри;
розробка уроку узагальнення та систематизації вивченого матеріалу.
Основні методи які використовуються в дослідженні – це метод опитування і спостереження. Основним є метод опитування: бесіда з учнями і педагогами, інтерв'ю, анкетування, переважно анонімне. Не менш важливим є і метод спостереження, використання якого відбувалося без втручання в процес навчання.
 
І РОЗДІЛ. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ В ПТНЗ
 
1.1 ПОНЯТТЯ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ. КЛАСИФІКАЦІЯ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ В ПТНЗ
 
Форма організації навчання – це обмежена в часі і просторі взаємообумовлена діяльність учителя і учнів.
В історії розвитку школи складались різноманітні форми навчання. Найбільш помітний слід залишили такі форми організації навчання: індивідуальна, групова, класно-урочна, белл-ланкастерська, дальтон-планівська, бригадно-лабораторна.
В ПТНЗ прийняті наступні форми навчання:
теоретичне навчання: уроки різних типів, лекції, лабораторно-практичні заняття, теоретичні і практичні семінари, екскурсії, навчальні конференції, домашня навчальна робота учнів;
виробниче навчання: урок в навчальних майстернях училища і в навчальних цехах, заняття в виробничих цехах виробництва і в сфері послуг, виробнича практика на робочих місцях підприємства і сфері послуг, переддипломна і перед випускна практика.
Основною формою організації навчального процесу в ПТНЗ є урок.
Під уроком розуміється частина навчального процесу, обмежена визначеним відрізком часу і яка проводиться інженером-педагогом, майстром виробничого навчання з постійним складом учнів однакового рівня підготовки, об'єднаних в навчальну групу (бригаду).
В процесі професійного навчання вирізняють наступні види уроків:
уроки теоретичного навчання;
уроки практичного навчання.
Уроки теоретичного навчання слугують для придбання учнями науково-технічних знань і інтелектуальних умінь, необхідних для здійснення майбутньої професійно-трудової діяльності.
Урок виробничого навчання – це організаційна форма практичного навчання, яка забезпечує вирішення єдиної дидактичної задачі всією групою учнів в однакових навчально-виробничих умовах (навчальних майстернях, навчально-виробничих цехах, навчальному господарстві і т. п.).
Умовно всі уроки виробничого навчання можна поділити на три групи:
- уроки, на яких формуються первісні уміння по виконанню прийомів, операцій і окремих видів робіт;
- уроки, на яких вдосконалюються первісні умінні і формуються навички виконання операцій і видів робіт;
- уроки, на яких вдосконалюються уміння і навички виконання операцій і формуються уміння виконання комплексних та інших видів робіт.
Окрім уроків, в ПТНЗ використовують:
додаткові заняття і позакласну роботу;
факультативні заняття;
консультації;
додаткові заняття з невстигаючими;
кружкові заняття;
семінари;,
екскурсії.
Завдання позаурочних форм навчання – розширення умов для розвитку інтелектуальних можливостей вихованців, задоволення їх пізнавальних інтересів.
Допоміжними формами навчання є різні об'єднання клубного типу, секції, студії, змагання, конкурси і олімпіади.
Факультативні заняття об'єднують учнів за інтересами і спрямовані на поглиблення знань з певних дисциплін або наукових проблем.
Практикуми передбачають залучення учнів до системи самостійного виконання практичних завдань на основі оволодіння теоретичними знаннями.
Семінари є формою самостійної пізнавальної діяльності учнів з метою поглиблення вивчення окремих тем і проблем.
Екскурсія – колективне відвідування музеїв, виставок, підприємств, природного довкілля з пізнавальною метою.
Предметні гуртки спрямовані на задоволення пізнавальних інтересів учнів, розвиток їх інтелекту.
Домашня навчальна робота передбачає самостійне виконання учнями навчальних завдань за межами уроку.
 
1.2 ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ РОЗДІЛУ «ІНФОРМАТИКИ ТА КОМП'ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ»
 
Активні методи навчання – це способи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, які спонукають їх до активної розумової й практичної діяльності в процесі оволодіння матеріалом, коли активний не тільки вчитель, але активні й учні.
Активність тих, яких навчають, – це їхня інтенсивна діяльність і практична підготовка в процесі навчання й застосування знань, сформованих навичок й умінь. Активність у навчанні є умовою свідомого засвоєння знань, умінь і навичок. Активні методи навчання припускають використання такої системи методів, що спрямована головним чином, не на виклад вчителем готових знань й їхнє відтворення, а на самостійне оволодіння учнями знань у процесі активної пізнавальної діяльності.
Таким чином, активні методи навчання – це навчання діяльністю. Саме в активній діяльності учні опановують необхідні знання, уміння, навички, розвивають творчі здібності. В основі активних методів лежить діалогічне спілкування, як між вчителем і учнями, так і між самими учнями. А в процесі діалогу розвиваються комунікативні здатності, уміння вирішувати проблеми колективно, і саме головне розвивається мова учнів. Активні методи навчання спрямовані на залучення учнів до самостійної пізнавальної діяльності, викликати особистісний інтерес до рішення яких-небудь пізнавальних завдань, можливість застосування учнями отриманих знань на практиці. Метою активних методів є, щоб у засвоєнні знань, умінь, навичок брали участь всі психічні процеси (мова, пам'ять, уява й т. д.).
У активізації пізнавальної діяльності велику роль грає уміння вчителя спонукати своїх учнів до осмислення логіки і послідовності у викладі учбового матеріалу, до виділення в ньому головних і найбільш істотних положень. Корисно привчати дітей самостійно виділяти найістотніше в поясненні вчителя і формулювати найважливіші питання, які пояснені на уроці. Якщо вчитель пропонує по ходу свого викладу виділити основні питання, тобто скласти план матеріалу, що вивчається, це завдання примушує учнів глибше вникати в суть нової теми, в думках розчленовувати матеріал на найважливіші логічні частини.
Слово «активний» означає «діяльний, дійсний». Активні форми навчання, застосовувані в системі, інтенсифікують, тобто прискорюють і поглиблюють процес навчання, що дуже важливо в сучасних умовах.
Фактори, що сприяють ефективності застосування активних методів навчання:
1. Необхідність перетворення знань у переконання, переконань в активну діяльність, з однієї сторони й інформаційний «вибух» з іншої.
2. Потрібно знайти дороги і засоби для навчання з повною віддачею, домогтися повної реалізації усіх природних можливостей учнів.
3. Запобігання перевантаження мозку школярів механічними знаннями. Активна форма засвоєння матеріалу при наявності індивідуальних творчих задач значно збільшує потенціал, запобігає розумовій перевтомі.
4. Творчий підхід. Творча напруга значно збільшує ентузіазм.
5. У активному навчанні необхідно викликати позитивні емоції і мотиви учнів.
6. Перевантаження, конфлікти, інтенсифікація розумової праці в процесі навчання є запорукою його прогресивного розвитку.
7. Завдання для колективу дозволяє виховувати в учнях такі якості: відповідальність, почуття обов'язку, колективізм і ін.
8. Використання технічних засобів навчання, що повинні бути мобільні таблиці, схеми, слайди, книги.
Активними методами навчання слід називати ті, які максимально підвищують рівень пізнавальної активності учнів, спонукають їх до старанного учення.
Ступінь активності учнів на уроці є реакцією, методи, і прийоми роботи викладача з є показником його педагогічної майстерності.
Ігрове виробниче проектування – активний метод навчання, що характеризується наступними відмітними ознаками:
наявність дослідницької, методичної проблеми або завдання з «інформатики та комп'ютерної техніки»;
поділ учнів на невеликі групи, що змагаються (групу може представляти один учень) і розробка ними варіантів розв'язку поставленої проблеми (завдання).
проведення заключного засідання науково-технічної ради (або іншого подібного з ним органа), на якому із допомогою методу розігрування ролей групи привселюдно захищають розроблені варіанти розв'язків.
Семінар-дискусія (групова дискусія) утворюється як процес діалогічного спілкування учнів, у ході якого відбувається формування практичного досвіду спільної участі в обговоренні й дозволі теоретичних і практичних проблем. Необхідною умовою розгортання продуктивної дискусії є особисті знання, які здобуваються учнями на попередніх заняттях, у процесі самостійної роботи. Успішність семінару-дискусії багато в чому залежить і від уміння викладача його організувати. Так, семінар-дискусія може містити елементи «мозкового штурму» і ділової гри. У першому випадку учасники прагнуть висунути як найбільше ідей вирішення проблем, а потім виділяються головні, обговорюються й розвиваються, оцінюються можливості їх доказу або спростування.
Під час семінару-дискусії вчитель ставить запитання, робить окремі зауваження, уточнює основні положення доповіді учня, фіксує протиріччя в міркуваннях.
На таких заняттях необхідний довірчий тон спілкування з учнями, зацікавленість у висловлюваних судженнях, демократичність, принциповість у вимогах. Не можна пригнічувати своїм авторитетом ініціативу учнів, необхідно створити умови інтелектуальної розкутості, використовувати приймання подолання бар'єрів спілкування, реалізовувати, в остаточному підсумку, педагогіку співробітництва.
«Круглий стіл» – це метод активного навчання, одна з організаційних форм пізнавальної діяльності учнів, дозволяє закріпити отримані раніше знання, заповнити відсутню інформацію, сформувати вміння вирішувати проблеми, зміцнити позиції, навчити культури ведення дискусії. Характерною рисою «круглого стола» є комбінація тематичної дискусії із груповою консультацією. Поряд з активним обміном знаннями, в учнів виробляються професійні вміння викладати думки, аргументувати свої міркування, обґрунтовувати пропоновані розв'язки й відстоювати свої переконання. При цьому відбувається закріплення інформації й самостійної роботи з додатковим матеріалом, а також виявлення проблем і питань для обговорення.
Важлива умова при організації «круглого стола»: потрібно, щоб він був дійсно круглим. Принцип «круглого стола» (не випадково він прийнятий на переговорах), тобто розташування учасників особою друг до друга, а не в потилицю, як на звичайнім занятті, у цілому приводить до зростання активності, збільшенню числа висловлень, можливості особистого включення кожного учня в обговорення, підвищує мотивацію учнів, включає невербальні засоби спілкування, такі як міміка, жести, емоційні прояви.
Викладач також розташовується в загальнім колі, як рівноправний член групи, що створює менш формальну обстановку в порівнянні із загальноприйнятою, де він сидить окремо від учнів вони звернені до нього особою. У класичному варіанті учасники дискусії адресують свої висловлення переважно йому, а не один одному. А якщо викладач сидить серед дітей, обігу членів групи друг до друга стають більш частими й менш скованими, це також сприяє формуванню сприятливої обстановки для дискусії й розвитку взаєморозуміння між педагогами й учнями.
Під час проведення «круглого стола» панує діловий шум, багатоголосся, що, з одного боку, створює атмосферу творчості й емоційної зацікавленості, а з іншого – утрудняє роботу вчителя. Йому необхідно серед цієї поліфонічності почути головне, створити робочу обстановку, дати можливість висловитися, правильно вести нитку міркувань. Але всі труднощі окупаються високою ефективністю такої форми проведення занять.
Мозковий штурм (мозкова атака, брейнсторминг) – широко застосовуваний спосіб продукування нових ідей для розв'язку наукових і практичних проблем. Його ціль – організація колективної розумової діяльності по пошукові нетрадиційних шляхів вирішення проблем. Використання методу мозкового штурму в навчальному процесі дозволяє розв'язати наступні завдання:
творче засвоєння учнями навчального матеріалу;
зв'язок теоретичних знань із практикою;
активізація учбово-пізнавальної діяльності тих, яких навчають;
формування здатності концентрувати увагу й розумові зусилля на розв'язку актуального завдання;
формування досвіду колективної розумової діяльності.
Проблема, що формується на занятті за методикою мозкового штурму, повинна мати теоретичну або практичну актуальність і викликати активний інтерес учнів. Загальною вимогою, яку необхідно враховувати при виборі проблеми для мозкового штурму – можливість багатьох неоднозначних варіантів розв'язку проблеми, яка висувається перед учнями як навчальне завдання.
Ділова гра – метод імітації ситуацій, що моделюють професійну або іншу діяльність шляхом гри, за заданими правилами.
Правила ділової гри визначаються обраною діяльністю. Одним з її варіантів є рольові ігри. Така гра може бути організована й на етапі первинного закріплення матеріалу, і як узагальнення, і як певна форма контролю. У цьому випадку мова йде про самий стандартний варіант ділової гри. Такі варіанти, як організаційно-ділові й організаційно-розумові ігри й аналогічні їм, вимагають дуже серйозної спеціальної підготовки їх організаторів.
Для оцінки роботи учнів на уроці використовувати можна різні варіанти. Для того щоб висока пізнавальна діяльність зберігалася протягом всього уроку необхідно:
компетентне незалежне журі (викладач і учні-консультанти з інших груп) ;
завдання розподіляти повинен сам вчитель, враховуючи складність завдання, інакше слабким учням буде не цікаво виконувати складні завдання, а сильним – прості;
оцінювати діяльність групи і індивідуально кожного учня;
давати творчі домашні завдання до узагальнювального уроку. При цьому можуть проявити себе тихі учні, непомітні на фоні активних.
Активізацію пізнавальної діяльності можна проводити також на позакласних заходах.
Переваги та недоліки активних методів навчання порівняно з іншими методами при вивченні розділу «інформатики та комп'ютерної техніки».
Проблемно-пошукові методи застосовуються в ході проблемного навчання. Педагог створює проблемну навчальну ситуацію, організовує колективне обговорення можливих підходів до вирішення проблеми. Проблемно-пошукові методи застосовуються з метою розвитку творчої учбово-пізнавальної діяльності, вони сприяють більш осмисленому і самостійному засвоєнню знань. В умовах проблемної ситуації виникає пошукова домінанта, що забезпечує активність розумової діяльності. Коли знання даються в готовому вигляді (лекції) це призводить до спаду мислячої діяльності мозку, знижує його творчий потенціал.
Слабким місцем цих методів є велика витрата часу на вивчення цього матеріалу, слабка ефективність при формуванні практичних вмінь і навичок, коли показ і імітація особливо корисні, мала ефективність при поясненні принципово нового матеріалу, коли не може бути застосований принцип опори на колишній досвід і в край необхідні пояснення.
Метод пізнавальної ділової гри. Ділові пізнавальні ігри важливі тим, що можуть активізувати навчальний процес, а також служать засобом розвитку теоретичного і практичного мислення, актуалізації знань, вчать виділяти постійні тривалі зв'язки, що формують і зображують даний процес. Дозволяє контролювати рівень знань учнів. Даний метод змушує викладача постійно підвищувати свій теоретичний рівень, шукати нові форми і методи підвищення творчої активності.
Недоліки цього методу для викладача:
складність організації уроку;
перегляд літератури по всій темі й осмислення можливих варіантів організації ділової гри.
Метод створення пізнавальної суперечки. Його призначення – створення підвищеного інтересу до теми. Включення учня у ситуації наукової суперечки не тільки поглиблює його знання, але й викликає на цій основі особливий до навчання інтерес.
Семінари за методом «малих груп» – 4-5 учнів в групі зі своїм лідером. Забезпечує:
1) активну роботу учня на семінарі;
2) посилення ступеня товариської спроможності в навчальному процесі;
3) оперативність, широта, глибина контролю за самостійною роботою учнів;
4) підсилення взаємної вимогливості учнів і їхньої відповідальності;
5) посилення ступеня об'єктивності оцінювання знань.
Недоліки:
1) збільшення витрат часу викладача на перевірку рецензій, домашніх задань і контрольних робіт, рефератів, розгорнутих планів та ін. ;
2) важко об'єктивно оцінити рівень знань по конкретній темі.
 
II РОЗДІЛ. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ ПРИ ВИВЧЕННІ РОЗДІЛУ «ТЕКСТОВИЙ ПРОЦЕСОР WORD».
 
2.1 АНАЛІЗ ВИБОРУ МЕТОДУ ДІЛОВОЇ ГРИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ УРОКУ УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ ЗА РОЗДІЛОМ «ТЕКСТОВИЙ ПРОЦЕСОР WORD»
 
Одним з видів активних методів навчання, які можливо використовувати на уроках «інформатики та комп'ютерної техніки» є ділова гра.
Ділова гра – це метод імітації ситуацій, що моделюють професійну або іншу діяльність шляхом гри, за заданими правилами.
До ділових ігор не можна відносити всі нові приймання, що з'являються, і методи навчання й будь-яку навчальну гру, як це іноді робиться, як у педагогічній практиці, так і в окремих виступах у пресі. Тому такі форми проведення уроків, як урок-концерт, урок-іспит і урок – змагання, урок – вікторина, імітація пізнавально-розважальних телепередач на уроках, не належать не тільки до ділової гри, але й до технології активного навчання. Ці методи й приймання активізації пізнавальної діяльності учнів, пожвавлення навчального процесу за допомогою всіляких ігрових ситуацій не відповідають тим особливостям і умовам організації, які визначають технологію активного навчання. У вікторині, змаганні учень може брати участь, може й не брати, але залишиться пасивним учасником – глядачем. Спроби змусити його приведуть до втрати ігрового моменту й позитивної настроєності на діяльність. У технології активного навчання «змушена активність» учасників обумовлена умовами й правилами, при яких учень або бере активну участь, напружено думає, або взагалі вибуває із процесу.
Правила ділової гри визначаються обраною діяльністю. Одним з її варіантів є рольові ігри. Коли діти відіграють в «дочки-матері», вони точно імітують усі вхідні в гру ролі й не можуть від них відступати: так тата не роблять, дітям так поводитися не можна, мама повинна... і т. ін. Можливе використання ділової гри й в навчальному процесі. Така гра може бути організована й на етапі первинного закріплення матеріалу, і як узагальнення, і як певна форма контролю. У цьому випадку мова йде про самий стандартний варіант ділової гри. Такі варіанти, як організаційно-ділові й організаційно-розумові ігри й аналогічні їм, вимагають дуже серйозної спеціальної підготовки їх організаторів.
Дослідники встановили, що при подачі матеріалу в такій формі засвоюється близько 90% інформації. Активність учнів проявляється яскраво, носить тривалий характер й «змушує» їх бути активними.
Педагогічна суть ділової гри ˗ активізувати мислення учнів, підвищити самостійність, внести дух творчості в навчанні, наблизити їх, підготувати до практичної діяльності. Головним питанням у проблемному навчанні виступає «чому», а в діловій грі «що було б, якби... «.
Ділова гра відрізняється від ігор-розваг тим, що у неї є «післядія». Коли учнями допущені прорахунки, вони починають розмірковувати над тим, «що я не зміг», «чого не розумію». Надзадачею гри є саме досягнення ефекту саморозвитку, самоосвіти, саморегуляції.
Даний метод розкриває особистісний потенціал учня: кожен учасник може продіагностувати свої можливості поодинці, а також й у спільній діяльності з іншими учасниками.
У процесі підготовки й проведення ділової гри, кожен учасник повинен мати можливість для самоствердження й саморозвитку. Викладач повинен допомогти учневі стати в грі тим, ким він хоче бути, показати йому самому його кращі якості, які могли б розкритися в ході спілкування.
Ділова гра – це контрольована система, тому що процедура гри готується і коректується викладачем. Якщо гра проходить у планованому режимі, викладач може не втручатися в ігрові відносини, а тільки спостерігати й оцінювати ігрову діяльність учнів. Але якщо дії виходять за межі плану, зривають мету заняття, викладач може відкоригувати спрямованість гри і її емоційний настрій.
Управління діловою грою як психолого-дидактичною системою має в своїй основі ряд принципів, наприклад, принцип реалізації, який полягає в тому, що керівник гри – вчитель, підкреслюючи складність задачі, повинен запевнити учасників – учнів у їх можливостях досягнення цілі, або принцип управління емоційно-інтелектуальним фоном, згідно з яким педагог створює і підтримує емоційно-інтелектуальний фон на основі урахування особистих інтересів та різного рівня готовності учасників гри, або принцип мажорності, який вимагає умов для зняття сором'язливості, скутості (умови везіння, жартівливі моменти) та ін.
Ділова гра виконує навчальні функції. Це форма з наково-контексного навчання, яка відтворює реальну ситуацію діяльності. Ці задачі створюють умови для зближення теорії з практикою, їх змикання у конкретних «виконавчих» задачах. Гра, як метод навчання, дозволяє ніби прожити конкретну ситуацію, вивчити її в безпосередній дії.
Весь процес організації ділової гри можна розділити приблизно на шість етапів:
I етап -- розробка гри, складання сценарію (організація гри, написання плану, розстановка меблів у класі, за для створення конференц-зали).
II етап -- організаційний: необхідно роз'яснити учасникам гри цілі та зміст, ознайомити їх із програмою та правилами, розподілити ролі, поставити конкретні задачі, призначити та вибрати експертів (журі), визначити регламент виступів. Ролі можна розподілити за бажанням;
III етап -- розігрування ситуацій і пошук рішення всередині кожної групи. Робота у групі може проходити у вигляді «мозкового штурму», дискусії, тренінгу під керівництвом ігротехніка, обраного групою;
IV етап -- міжгрупова дискусія: виступ учнів, захист ідей, проектів, взаємооцінки, «відкритий мікрофон»;
V етап -- підбиття підсумків: аналізуються й узагальнюються результати (це роблять експерти), приймається загальне колективне рішення. При оцінці гри експерти (керівники) особливу увагу звертають на актуальність, реальність, оптимальність і оригінальність рішень;
VI етап досить складний: треба перенести досвід мислення діяльності із гри в реальне життя освітньої установи.
Для підготовки ділової гри можуть використатися всі дидактичні методи: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, частково-пошуковий, дослідницький.
Так само слід дотриматися методичних вимог:
гра повинна бути логічним завершенням і узагальненням знань з дисципліни «інформатика та комп'ютерна техніка», розділу «Текстовий процесор Word». Практичним доповненням вивчення дисципліни в цілому;
максимальна наближеність до реальних професійних умов;
створення атмосфери пошуку й невимушеності;
ретельна підготовка учбово-методичної документації;
чітко сформульовані завдання; умови й правила гри;
виявлення можливих варіантів рішення зазначеної проблеми;
наявність необхідного устаткування.
У використанні ділової гри можна відзначити позитивні й негативні моменти.
Позитивне в застосуванні ділові ігри: висока мотивація, емоційна насиченість процесу навчання; підготовка до професійної діяльності, формуються знання й уміння, учні вчаться застосовувати свої знання; після ігрове обговорення сприяє закріпленню знань.
Негативним є:
висока трудомісткість до заняття для викладача, він повинен бути уважним і доброзичливим керівником протягом усього ходу гри;
більша напруженість для викладача, зосередженість на безперервному творчому пошуку, володіння акторськими даними;
неготовність учнів до роботи з використанням ділової гри;
труднощі із заміною викладача, що проводив гру.
 
2.2 ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ ПРИ ВИВЧЕННІ РОЗДІЛУ «ІНФОРМАТИКИ ТА КОМП'ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ»
 
Тема: Узагальнення і систематизація знань з теми «Текстовий редактор MS WORD».
Мета:
систематизувати і узагальнити знання учнів за даною темою;
розвивати практичні навички опрацювання графічної інформації під час роботи з текстовими документами, творчі здібності і естетичний смак,
сприяти профорієнтації;
виховувати сучасну творчу людину, яка здатна навчатися впродовж життя.
Тип уроку: Урок узагальнення і систематизації знань. Вид уроку: ділова гра. Обладнання: персональні комп'ютери, програмне забезпечення MS WORD, комп'ютерна презентація, картки з завданнями.
 ХІД УРОКУ І. Організаційний момент
Привітання.
 Добрий день діти, я рада вітати вас на сьогоднішньому уроці.
 ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Тема сьогоднішнього уроку: «Узагальнення і систематизація знань з теми Текстовий редактор MS WORD».
Мета сьогоднішнього уроку узагальнити одержані знання за текстовим процесором MS WORD.
Протягом ряду уроків створюючи різні текстові документи, ви переконалися, що текстовий процесор має широкі можливості для введення, форматування і редагування тексту. Сьогодні на уроці ми з вами удосконалимо навички опрацювання графічних можливостей цієї програми.
 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Скажіть, чи часто вам доводиться набирати текстову інформацію, оформляти реферати?
Дійсно, не тільки ви, але і безліч людей самих різних професій практично щодня стикаються з необхідністю публікації своїх матеріалів. Це письменники, поети, журналісти, дизайнери, учителі.
Тому на цьому уроці я пропоную провести заняття у формі ділової гри.
Уявіть, що наш клас сьогодні – це 2 салони оперативної поліграфії відомих друкарських видань. Я – директор туристичної фірми «Глобус». Мені потрібно виготовити емблему та візитки для співробітників. Із одним з ваших видань я хочу підписати договір про співпрацю. Ви повинні продемонструвати свої теоретичні знання, творчі здібності і естетичний смак при виконанні пропонованих завдань, цілеспрямованість, зосередженість на здійсненності завдань. Ваша мета – підписати з нами ділову угоду.
Для того щоб визначити, з яким підприємством ми будемо працювати вам необхідно пройти відбірні тури.
Ті з вас, які впораються зі всіма завданнями і наберуть більшу кількість балів, зможуть працювати з нами. Бажаю вам всім успіху!
 ІV. Перевірка домашнього завдання
На домашнє завдання вам потрібно було підготувати резюме своїх підприємств. Цей термін для вас є новим.
Скажіть чим ви користувалися щоб знайти його визначення?
(Словник, Інтернет).
Прошу показати всім алгоритм пошуку визначення цього слова.
 V. Перший тур.
Для того щоб ви могли виконати практичне завдання мені потрібно перевірити ваші теоретичні знання.  Сьогодні ми побачимо – хто швидший і спритніший, А також всі дізнаємось, хто тут найрозумніший! Ось турнір перший – „ розминкою” він зветься Кожній команді запитання дається. Правильна відповідь оцінюється в 1 бал.
(На дошці записуємо назви команд для ведення рахунку турніру).  Усне опитування:  Запитання першої команди (незакінчене речення) 1. Редагування – це… (Виправлення помилок у документі.) 2. Перш ніж форматувати текст потрібно його… (Виділити.) 3. Щоб виділити весь текст у документі потрібно… (Правка – Виділити все.) 4. Щоб створити новий документ… (Файл/Створити.) 5. Щоб вставити картинку у документ… (Вставка/Картинка.) 6. Форматувати абзац можна за допомогою пункту меню (Формат/Абзац.) 7. Дії з графічними об'єктами такі… (Вставити, копіювати, переміщати, змінювати розміри.)  Запитання другої команди (мікрофон) 1. Форматування – це? (Надання документу бажаного вигляду.) 2. Як роздрукувати набраний текст? (Файл – Друкувати.) 3. За допомогою якого пункту меню можна відкрити створений документ? (Файл/Відкрити.) 4. Як здійснюється запуск програми Word? (Пуск – програми -Word.) 5. Форматування шрифту – це? (Розмір, колір, накреслення.) 6. Щоб скопіювати текст користуються пунктом меню? (Правка/Копіювати) 7. Щоб зберегти документ, потрібно пункт меню? (Файл/Зберегти.)
VІ. Конкурс головних редакторів.
Цей тур призначений для головних редакторів. Поки вони письмово відповідатимуть на запитання, працівники підприємств повинні себе представити.
 Запитання для головних редакторів.
Опишіть алгоритм вставки в MS Word графічного об'єкта
Опишіть алгоритм відкриття текстового документа.
Для чого призначена клавіша Delete?
Яка відмінність між вирізанням та видаленням тексту?
Як змінити сторінку з вертикального положення в горизонтальне?
Для створення і вставки таблиці в документ вибираємо… (Таблиця /Вставити/Таблицю)
Щоб переглянути документ, потрібно пункт меню… (Файл/Попередній перегляд.)  Представлення працівників.
 Дизайнер 1: Я дизайнером працюю Все, що треба я малюю В GIF форматі зберігаю Як потрібно корегую Дизайнер 1: Я дизайнер з фірми «Стиль» Полюбляю курку гриль BMP формат мій рідний Тому й розробки мої гідні Заступник головного редактора 1 Моя посада теж активна Робота моя перспективна Я заступник головного Флешка пам'яті для нього
 Інженер-програміст 1 Паскаль, Асемблер, Сі++ Це вже моя робота Я ремонтую й програмую Тобто інженером працюю
 Фінансовий директор 1 Фінансовий директор я Бо гроші я люблю Добро я людям роблю Зарплату видаю
 Художній редактор 1 Моделі я фотографую А потім знімки редагую Художній редактор – посада моя Роботу свою обожнюю я.  Дизайнер 2: Я теж дизайнер непоганий Коли у мене настрій гарний JPEG формат я полюбляю І все у ньому зберігаю
 Дизайнер 2: А я дизайнер ефективний В роботі я завжди активний Працюю в PNG форматі Бо дуже люблю малювати
 Заступник головного редактора 2 Я головного заміняю Бо теж освіту вищу маю Усю роботу я приймаю По факсу всім розподіляю Інженер-програміст 2 Коли Access я підключаю То в базу даних потрапляю Інженер я програміст Бо до цього маю хист
 Фінансовий директор 2 Зарплата вчасно поступає Бо я за це відповідаю Фінансами керую Директором працюю Художній редактор 2 Що дизайнер мій партнер Я зрозуміла аж тепер Редактор художній у фірмі я є Роботу люблю я – це хобі моє
 VІІ. Шифрування (робота в парах)
Цей конкурс зашифрований стародавнім текстом. Певному символу
відповідає деяка літера нашого алфавіту. Що це за конкурс? (2 бали) ™ ∞ µ  ự ₣ ∞ €  fi ự ☺  ∞  (таємнича скринька) 
 ™ ₣ € ự ☺ fi µ ⌂  ¥   ‡  ∏   Þ Û į θ ∞
 т ч с и ь р м о к у є ф я н п д в л й г з а
 
Вам потрібно відгадати що знаходиться в цій скриньці. Якщо ви не відгадаєте з першого разу, то я запропоную підказки. За кожну підказку бал зменшуватиметься на 1. Початкова кількість – 5 балів.
Предмет, який знаходиться в цій скриньці, є в кожному будинку, ви бачите його щодня. Він різної якості, кольору і товщини. У цьому предметі багато раз використана робота у текстовому редакторі. Що це за предмет? (5 балів) ;
Цей предмет також може бути електронним (4 бали) ;
Цей предмет може бути використаний для різного віку (3 бали) ;
Цей предмет дає нам багато нової інформації (2 бали) ;
Не дерево, а з листочками, не сорочка, а зшита, не вчитель, а навчає (1 бал).
VІІІ. Фізкульт-хвилинка
Представник нашого агентства займає посаду інженера-програміста і, спостерігаючи за вами, хоче загадати вам декілька загадок, щоб ви трішки відпочили.
З комп'ютером працювати Не проста це процедура Людям в цьому помагають Мишка і… (клавіатура)
Без чого комп'ютер німий, як риба? (колонки)
Він комп'ютером керує І в комп'ютері царює Він важливий, як професор А зовуть його… (процесор)
По столі біжить І хвостиком махає Стрілочку веде І що хочеш шукає (мишка)
Я показую об'єкти Фото, – відеопроекти Я не плеєр, не мотор Я звичайний… (монітор)
 IX. Практична робота (робота за комп'ютерами).
Перевірка правил техніки безпеки
Виготовлення емблеми і візитки
А зараз пропоную вам ознайомитись з практичним завданням. Вам необхідно виконати візитку та емблему для туристичного агентства «Глобус».
Завдання виконуєте 15 хвилин. На екрані критерії оцінювання практичного завдання.
Ознайомтесь з додатковою інформацією: а) ЕМБЛЕМА (від грец. emblema – рельєфна прикраса), умовне або символічне зображення якого-небудь поняття, ідеї, на відміну від символу не втілює вмісту поняття, лише вказує на нього.
Інколи під емблемою розуміють символічно-навчальну картинку з коротким девізом і детальнішим роз'яснювальним текстом, часто віршованим. б) ВІЗИТКИ можуть відрізнятися за формою та кольором, але звичайно містять однакову інформацію.
Вusiness card – в дослівному перекладі означає «ділова картка». Візитки є обов'язковим атрибутом співробітників фірми, які за родом своєї роботи контактують з клієнтами або представниками інших підприємств.
Розвинена індустрія виробництва візитних карток і їх доступність привела до того, що в деяких країнах їх наявність при ділових контактах стала не тільки бажаною, але і обов'язковою умовою.
Наприклад, якщо у Франції до відсутності візитки при веденні переговорів партнер віднесеться поблажливо і просто запише інформацію на листі паперу, то в Японії бізнесмен, що вибачається, що у нього кінчилися візитки, повністю себе компрометує. Співбесідник сприйме це або як несерйозність людини, або, що ще гірше, як неповага до себе.
Емблему, яку ви зробите вставте в візитку фірми.
Ознайомтесь з вимогами створення візиток та використовуйте їх.
На екрані приклад створення візиток.
 X. Підсумок уроку.
 1. Підведення підсумку гри.
Демонстрація і аналіз виконаних робіт.
Всі учасники показали хороші знання текстового редактора, хороші навички роботи з використанням сучасних комп'ютерних технологій. Особливо хочеться відзначити роботу…
Сьогодні ми підпишемо з вами договір про співпрацю. Хочу побажати, щоб таке працевлаштування було завжди.
Безумовно, ви зрозуміли, що текстовий редактор Microsoft Word – це настільна видавнича система, що допомагає нам підготувати документ до публікації. Цей унікальний редактор володіє широкими можливостями для введення, форматування і редагування тексту, дозволяє вставляти в нього таблиці і ілюстрації, передбачає нумерацію сторінок, формування списків і багато іншого, що дозволяє нам удосконалювати інформаційну культуру. А поняття інформаційної культури надто багатозначне і включає безліч видів роботи з найрізноманітнішою інформацією.
Сьогодні актуальна фраза: «Хто володіє інформацією, той володіє світом».
Успіхів вам в постійному оволодінні новою інформацією і коректному розташуванні її при підготовці та оформлювані документів!
XІ. Домашнє завдання. Підготувати кросворд з теми текстовий редактор.
 
Висновки
 
Форма – спосіб існування і виявлення змісту, його внутрішня організація. В ПТНЗ має місце теоретична і практична форми навчання, в кожній з яких використовується фронтальна, групова та індивідуальна форми організації навчальної роботи.
Конкретними формами організації навчання є: урок, додаткові заняття і позакласна робота, факультативні заняття, консультації, додаткові заняття з невстигаючими, кружкові заняття, семінари, екскурсії.
Ні для кого не є таємницею, що інтерес в учнів до знань в області «інформатики та комп'ютерної техніки» та й інших предметів, що вивчаються у ПТНЗ, падає. З метою успішного розв'язання даної проблеми застосовують у навчально-виховному процесі активні методи навчання, які активізують діяльність учнів, розвиваючи їх творче мислення на уроках, вміння спілкуватися, захищати власні інтереси, розмірковувати і приймати рішення.
Недаремно таку велику увагу приділяють наші педагоги-дидакти вивченню питання ефективності застосування різноманітних форм і методів у навчально-виховному процесі. Педагогічні дослідження свідчать, що учні під час слухання засвоюють 5% навчального матеріалу, під час читання – 10%, наочні та аудіо матеріали ефективні на 20%, демонстрація – на 30%, робота в дискусійній групі – 50%, практика через дію ефективна на 75%. І тільки під час навчання інших методів та негайне їх застосування дає 90% результат.
Характерною особливістю вдосконалення форм навчання на даному етапі є саме прагнення вчителів до застосування різноманітних видів уроків в загальній системі вивчення розділу «інформатики та комп'ютерної техніки».
При чому у найбільш досвідчених вчителів більше можливостей, оскільки у них складається свій методичний почерк, який дозволяє їм максимально розкрити сильні сторони своєї майстерності і за рахунок такої різноманітності форм активізувати пізнавальну діяльність учнів.
Таким чином, правильний вибір місця і часу застосування того чи іншого методу активного навчання дозволяє досягти сукупного навчального ефекту, чого, зрозуміло, не можна отримати при використанні класичних методів навчання.
 
Список використаних джерел
 
Бабанский Ю. К. Оптимизация процесса обучения: Общедидактический аспект. – М., 1977.
Бабанский Ю. К. Педагогика: навчальний посібник для студентів пед. інститутів – М. : Освіта, 1988.
Волкова Н. П. Педагогіка: навчальний посібник. – Київ, 2001.
Давыдов В. В. Теория развивающего обучения. – М. : Интор, 1996. – 517с.
Коджаспирова Г. М., Коджаспиров А. Ю. Словарь по педагогике. – М. – 2005. – 448.
Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения. – М., 1981.
Лук'янова М. И. Навчальна діяльність школярів: сутність і можливості формування. Методичні рекомендації для вчителів і шкільних психологів. / Лук'янова М. И., Калініна Н. В. – Ульяновск: ИПК ПРО, 1998.
Осадчук А. І. Сутність і види контролю перевірки знань учнів // Історія в школі. – 2001 №2 с. 2-7.
Петрова О. О., Долганова О. В., Шарохина Е. В. : Педагогика конспект лекции. – М. : ЭКСМО, 1999. – 192 37
Подласый И. П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ. пед. вузов: В ІІ к. н. – М. : Гуманий. Изд. Центр ВЛАДОС, 1999. – Кн. 1: общие основы. Процес Обучения. – 576.
Електронний ресурс. Точка доступу: http: //otherreferats. allbest. ru/
Фото Капча