+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
28
Мова:
Українська
дискусія) утворюється як процес діалогічного спілкування учнів, у ході якого відбувається формування практичного досвіду спільної участі в обговоренні й дозволі теоретичних і практичних проблем. Необхідною умовою розгортання продуктивної дискусії є особисті знання, які здобуваються учнями на попередніх заняттях, у процесі самостійної роботи. Успішність семінару-дискусії багато в чому залежить і від уміння викладача його організувати. Так, семінар-дискусія може містити елементи «мозкового штурму» і ділової гри. У першому випадку учасники прагнуть висунути як найбільше ідей вирішення проблем, а потім виділяються головні, обговорюються й розвиваються, оцінюються можливості їх доказу або спростування.
Під час семінару-дискусії вчитель ставить запитання, робить окремі зауваження, уточнює основні положення доповіді учня, фіксує протиріччя в міркуваннях.
На таких заняттях необхідний довірчий тон спілкування з учнями, зацікавленість у висловлюваних судженнях, демократичність, принциповість у вимогах. Не можна пригнічувати своїм авторитетом ініціативу учнів, необхідно створити умови інтелектуальної розкутості, використовувати приймання подолання бар'єрів спілкування, реалізовувати, в остаточному підсумку, педагогіку співробітництва.
«Круглий стіл» – це метод активного навчання, одна з організаційних форм пізнавальної діяльності учнів, дозволяє закріпити отримані раніше знання, заповнити відсутню інформацію, сформувати вміння вирішувати проблеми, зміцнити позиції, навчити культури ведення дискусії. Характерною рисою «круглого стола» є комбінація тематичної дискусії із груповою консультацією. Поряд з активним обміном знаннями, в учнів виробляються професійні вміння викладати думки, аргументувати свої міркування, обґрунтовувати пропоновані розв'язки й відстоювати свої переконання. При цьому відбувається закріплення інформації й самостійної роботи з додатковим матеріалом, а також виявлення проблем і питань для обговорення.
Важлива умова при організації «круглого стола»: потрібно, щоб він був дійсно круглим. Принцип «круглого стола» (не випадково він прийнятий на переговорах), тобто розташування учасників особою друг до друга, а не в потилицю, як на звичайнім занятті, у цілому приводить до зростання активності, збільшенню числа висловлень, можливості особистого включення кожного учня в обговорення, підвищує мотивацію учнів, включає невербальні засоби спілкування, такі як міміка, жести, емоційні прояви.
Викладач також розташовується в загальнім колі, як рівноправний член групи, що створює менш формальну обстановку в порівнянні із загальноприйнятою, де він сидить окремо від учнів вони звернені до нього особою. У класичному варіанті учасники дискусії адресують свої висловлення переважно йому, а не один одному. А якщо викладач сидить серед дітей, обігу членів групи друг до друга стають більш частими й менш скованими, це також сприяє формуванню сприятливої обстановки для дискусії й розвитку взаєморозуміння між педагогами й учнями.
Під час проведення «круглого стола» панує діловий шум, багатоголосся, що, з одного боку, створює атмосферу творчості й емоційної зацікавленості, а з іншого – утрудняє роботу вчителя. Йому необхідно серед цієї поліфонічності почути головне, створити робочу обстановку, дати можливість висловитися, правильно вести нитку міркувань. Але всі труднощі окупаються високою ефективністю такої форми проведення занять.
Мозковий штурм (мозкова атака, брейнсторминг) – широко застосовуваний спосіб продукування нових ідей для розв'язку наукових і практичних проблем. Його ціль – організація колективної розумової діяльності по пошукові нетрадиційних шляхів вирішення проблем. Використання методу мозкового штурму в навчальному процесі дозволяє розв'язати наступні завдання:
творче засвоєння учнями навчального матеріалу;
зв'язок теоретичних знань із практикою;
активізація учбово-пізнавальної діяльності тих, яких навчають;
формування здатності концентрувати увагу й розумові зусилля на розв'язку актуального завдання;
формування досвіду колективної розумової діяльності.
Проблема, що формується на занятті за методикою мозкового штурму, повинна мати теоретичну або практичну актуальність і викликати активний інтерес учнів. Загальною вимогою, яку необхідно враховувати при виборі проблеми для мозкового штурму – можливість багатьох неоднозначних варіантів розв'язку проблеми, яка висувається перед учнями як навчальне завдання.
Ділова гра – метод імітації ситуацій, що моделюють професійну або іншу діяльність шляхом гри, за заданими правилами.
Правила ділової гри визначаються обраною діяльністю. Одним з її варіантів є рольові ігри. Така гра може бути організована й на етапі первинного закріплення матеріалу, і як узагальнення, і як певна форма контролю. У цьому випадку мова йде про самий стандартний варіант ділової гри. Такі варіанти, як організаційно-ділові й організаційно-розумові ігри й аналогічні їм, вимагають дуже серйозної спеціальної підготовки їх організаторів.
Для оцінки роботи учнів на уроці використовувати можна різні варіанти. Для того щоб висока пізнавальна діяльність зберігалася протягом всього уроку необхідно:
компетентне незалежне журі (викладач і учні-консультанти з інших груп) ;
завдання розподіляти повинен сам вчитель, враховуючи складність завдання, інакше слабким учням буде не цікаво виконувати складні завдання, а сильним – прості;
оцінювати діяльність групи і індивідуально кожного учня;
давати творчі домашні завдання до узагальнювального уроку. При цьому можуть проявити себе тихі учні, непомітні на фоні активних.
Активізацію пізнавальної діяльності можна проводити також на позакласних заходах.
Переваги та недоліки активних методів навчання порівняно з іншими методами при вивченні розділу «інформатики та комп'ютерної техніки».
Проблемно-пошукові методи застосовуються в ході проблемного навчання. Педагог створює проблемну навчальну ситуацію, організовує колективне обговорення можливих підходів до вирішення проблеми. Проблемно-пошукові методи застосовуються з метою розвитку творчої учбово-пізнавальної діяльності, вони сприяють більш осмисленому і самостійному засвоєнню знань. В умовах проблемної ситуації виникає пошукова домінанта, що забезпечує активність розумової діяльності. Коли знання даються в