Мікроекономічний ринок

Отже, зниження ціни на взаємозамінний товар (товар-замінник, товар-субститут) сприяє зменшення попиту на даний товар і навпаки.

Якщо зниження ціни на один продукт збільшує попит на інший продукт, то такі продукти називаються взаємодоповнюваними. Наприклад, чай і цукор, відеомагнітофон і відеокасети, принтери і ціна картриджів до них, автомобіль і бензин є прикладами взаємодоповнюваних продуктів. Якщо ціна на бензин зростає, люди звичайно купуватимуть менше автомобілів, і попит на них зменшиться. Крива попиту на автомобілі переміститься вліво (в положення D2), і попит на автомобілі зменшиться для усього проміжку цін (рис. 1. 2).

Отже, зростання ціни на товар-доповнювач зменшує попит на даний товар і навпаки.

  Із зростанням доходів споживачі переважно купують більше товарів. Проте чи зростає при цьому попит на усі товари і послуги? Споживачі купують більше овочів, фруктів, риби, одягу, взуття, освітніх послуг, туристичних послуг тощо, але менше хліба, виробів із борошна, картоплі, капусти тощо. Товари, попит на які прямо залежить від зміни грошового доходу, називають товарами вищої споживчої цінності. Якщо зі зростанням доходів попит на певні товари знижується, то такі товари називають товарами нижчої споживчої цінності.

Отже, попит на товари вищої споживчої цінності (нормальні товари) зростає при зростанні доходу.

Попит на товари нижчої споживчої цінності, низькоякісні товари при зростанні доходів споживачів зменшується.

Такі визначники попиту, як смаки і уподобання, залежать від віку, статі, історичних, національних, природно-кліматичних умов, реклами, моди тощо. Їх зміна веде до зміни попиту та переміщення кривої попиту. Наприклад, сприятлива для певного продукту зміна у смаках або уподобаннях споживачів, викликана, можливо, рекламою або змінами у моді, означатиме, що попит зросте. І навпаки, несприятливі зміни в уподобаннях споживачів зменшуватимуть попит, переміщуючи криву попиту вліво.

Попит також визначають розміри ринку, кількість покупців. Якщо зростає число покупців даного товару, наприклад, за рахунок реклами, залучення покупців іншої статі чи інших вікових груп, то ринковий попит на даний товар зростає. І навпаки, якщо в силу певних причин все менше людей буде купувати даний товар, загальний ринковий попит на нього буде зменшуватися.

На попит також впливають очікування споживачів. Наприклад, очікування підвищення цін на даний товар призведе до його ажіотажного скуповування по сьогоднішніх цінах – тобто до зростання попиту.

У реальному житті жоден з перелічених нецінових факторів попиту не діє відокремлено, у чистому вигляді. Найчастіше вони переплітаються, посилюючи або зменшуючи вплив один одного.

2. Ринкова пропозиція та її чинники.

Пропозиція – це та кількість продуктів, яку виробник 6ажае та спроможний виробити і постачати для продажу на ринку за певну ціну упродовж визначеного проміжку часу.

Розрізняють індивідуальну пропозицію (пропозицію одного виробника певного товару – /s/) і ринкову пропозицію (сума всіх індивідуальних пропозицій по певному товару – /S/). Таблиця 2 ілюструє формування ринкової пропозиції як суми пропозицій окремих виробників. Варто зауважити, що при низьких цінах на товар деякі виробники взагалі тимчасово призупинять його виробництво і не будуть його пропонувати на ринку.

 

Пропозиція визначається виробництвом, але не завжди збігається з ним, бо не все, що виробляється, потрапляє на ринок. Наприклад, продавцеві може бути вигідним певний час накопичувати продукцію на складах, очікуючи підвищення ціни на неї. Звичайно, продавцеві вигідніше пропонувати свій продукт за вищими цінами. Є також випадки, коли і в урожайний рік певні продукти сільського господарства з тих чи інших причин майже відсутні на полицях крамниць.

Між ціною та кількістю пропонованого продукту існує пряма, або позитивна, залежність. Якщо ціна зростає, відповідно збільшиться й величина пропозиції. Цю пряму залежність між ціною та кількістю пропонованого продукту називають законом пропозиції.

Графічне зображення цієї залежності називають кривою пропозиції, яку здебільшого позначають буквою S. Крива пропозиції є висхідною (рис. 1. 3).

 

Зміна ціни змінює величину пропозиції. Якщо ціна зростає, величина пропозиції збільшується; якщо ж ціна знижується, величина пропозиції зменшується. Зміна величини пропозиції означає переміщення з однієї точки до іншої по стабільній кривій пропозиції; наприклад, із точки A до точки B. Причиною руху по кривій є зміна ціни на відповідний продукт. При зміні ціни, цінового чинника крива пропозиції не переміщується, і пропозиція (як уся сукупність наборів «ціна – величина пропозиції») залишається тією самою, а змінюється лише величина пропозиції.

Крім ціни на пропозицію можуть впливати й інші, нецінові чинники, які змінюють всю пропозицію (а не лише величину пропозиції) і призводять до переміщення усієї кривої пропозиції (а не лише до переміщення вздовж тієї самої кривої пропозиції).

Пропозиція залежить від таких чинників:

S = f (p; c, Npr, t, g, m, x),

де: р – ціна продукту;

c –