та послуги; постачають економічним суб’єктам із інших країн товари. Крім того національні держави покликані створювати для вітчизняних підприємців сприятливі умови виходу на міжнародні ринки. Таким чином держава реалізує як пряму участь у МЕВ (через міждержавні стосунки, державні підприємства, державні органи), так і побічну (формування умов для здійснення МЕВ всіма іншими учасниками).
- Міністерство іноземних справ — сприяє визначенню зовнішньоекономічних орієнтирів країни, забезпеченню зовнішньоекономічних інтересів національних експортерів та імпортерів;
- Міністерство зовнішньої торгівлі — здійснює функції регулювання та контролю у галузі зовнішньої торгівлі; розробляє проекти торгових угод і конвенцій з питань зовнішньої торгівлі; проводить переговори з іноземними державами; займається питаннями митної політики; видає експортні та імпортні ліцензії;
- Центральний банк країни — впливає на зовнішньоекономічну діяльність економічних суб’єктів валютно-фінансовими інструментами і насамперед, регулюванням курсу національної валюти. Останній безпосередньо впливає на експортно-імпортні потоки.
- юридична природа (міжурядові, позаурядові)
- склад учасників (універсальні, регіональні)
- масштаби діяльності (загального характеру, спеціальної компетенції)
- характер діяльності (координуючі, оперативної дії, консультативні)
- термін діяльності (постійної дії, періодичної дії, тимчасові)
- Міжнародна торгівля — обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами;
- Міжнародний рух капіталу — переміщення капіталу між країнами світу в пошуках сфери найбільш вигідного його вкладання.
- Міжнародна міграція робочої сили — переміщення між країнами працездатного населення переважно з економічних причин.
- Економічні контакти — це найпростіші економічні зв’язки, які мають епізодичний характер і регулюються переважно одиничними угодами, контрактами;
- Взаємодія — стійкі економічні зв’язки на основі міжнародних угод і домовленостей, які складені на тривалий час;
- Співробітництво — міцні економічні зв’язки, на основі спільних, попередньо вироблених і узгоджених намірів, які закріплені в угодах довгострокового характеру;
- Міжнародна економічна інтеграція — це рівень розвитку МЕВ, коли в процесі інтернаціоналізації господарського життя відбувається переплетіння економік двох або більше країн і проводиться узгоджена політика з елементами національного регулювання.
- суверенітет;
- територіальна цілісність і політична незалежність держав;
- суверена рівність всіх держав;
- ненапад та невтручання, мирне співіснування;
- взаємна та справедлива вигода;
- рівноправ’я та самовизначення народів;
- мірне врегулювання суперечностей;
- усунення несправедливості, що виникла внаслідок застосування сили;
- добросовісне виконання міжнародних зобов’язань;
- поважання прав і основних свобод людини;
- відсутність прагнення до гегемонії та сфер впливу;
- сприяння міжнародній соціальній справедливості;
- міжнародне співробітництво з метою розвитку;
- вільний доступ до моря і від нього для не морських країн.
- суверенітет народу України;
- свобода зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів;
- юридична рівність і недискримінація;
- верховенство закону;
- рівний захист інтересів українських та зарубіжних суб’єктів;
- еквівалентність обміну, недопустимість демпінгу.
- підвищення рівня інтернаціоналізації розвитку виробничих сил окремої країни;
- зростання національного