Міжнародна економіка

Кожна держава має інститути, які прямо, чи побічно впливають на стан МЕВ. Серед таких інститутів:

• Міністерство іноземних справ — сприяє визначенню зовнішньоекономічних орієнтирів країни, забезпеченню зовнішньоекономічних інтересів національних експортерів та імпортерів;
• Міністерство зовнішньої торгівлі — здійснює функції регулювання та контролю у галузі зовнішньої торгівлі; розробляє проекти торгових угод і конвенцій з питань зовнішньої торгівлі; проводить переговори з іноземними державами; займається питаннями митної політики; видає експортні та імпортні ліцензії;
• Центральний банк країни — впливає на зовнішньоекономічну діяльність економічних суб’єктів валютно-фінансовими інструментами і насамперед, регулюванням курсу національної валюти. Останній безпосередньо впливає на експортно-імпортні потоки.

 

Міжнародні організації — формування та об’єднання, які приймають участь в МЕВ залежно від цілей, завдань та напрямків їх діяльності. Міжнародні організації систематизують за наступними ознаками:

• юридична природа (міжурядові, позаурядові)
• склад учасників (універсальні, регіональні)
• масштаби діяльності (загального характеру, спеціальної компетенції)
• характер діяльності (координуючі, оперативної дії, консультативні)
• термін діяльності (постійної дії, періодичної дії, тимчасові)

 

Деякі міжнародні організації, акумулюють значні кошти і мають відповідні повноваження. Вони істотно впливають як на розвиток тієї чи іншої сфери міжнародної діяльності, так і на національний економічний розвиток.

Учасники міжнародних економічних відносин, діють як відносно незалежні суб’єкти. Але всі вони знаходяться під впливом середовища МЕВ, тобто різноманітних факторів (демографічні, економічні, природні, науково-технічні, політичні,   культурного   оточення   і   т.   ін.),   які   потребують   від   діючих   осіб корегування своїх дій. Кожний з суб’єктів МЕВ є ―відкритою системою‖, яка залежить від зовнішнього світу. Дія факторів може мати для різних суб’єктів різний характер впливу: прямий або побічний. Фактори прямого впливу — безпосередньо впливають на операції суб’єктів МЕВ, з одного боку, а з іншого — зазнають такої ж дії від учасників МЕВ (постачальники, трудові ресурси, законі та установи державного регулювання, споживачі, конкуренти). Фактори побічного впливу — не мають безпосереднього значення для функціонування суб’єктів МЕВ, але відбиваються на їх діях (стан економіки країни, міжнародні події, соціально- культурні фактори і т.д.). різноманітність зовнішніх факторів вимагає їх структуризації, підходи до якої можуть бути різними. Але найбільш доцільною є систематизація факторів за такими ознаками — політико-правові, економічні, соціально-культурні, інфраструктурні. Таким чином, під середовищем МЕВ розуміють зовнішні по відношенню до суб’єктів МЕВ політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні чинники.

 

4. Основними формами МЕВ є:

• Міжнародна торгівля — обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами;
• Міжнародний рух капіталу — переміщення капіталу між країнами світу в пошуках сфери найбільш вигідного його вкладання.
• Міжнародна міграція робочої сили — переміщення між країнами працездатного населення переважно з економічних причин.

Слід відзначити тісний взаємозв’язок між формами МЕВ. Історична первинність міжнародної торгівлі у сучасних МЕВ врівноважена значенням, динамікою  та  масштабами  розвитку  інших  форм.  На  практиці  досить  важко провести чітку межу між різними формами МЕВ, тому в літературі є інші підходи щодо класифікації форм реалізації міжнародних економічних відносин. Так, наприклад, торгівля технологіями може виділятися як самостійна форма МЕВ. Інші автори формою МЕВ вважають міжнародні валютні відносини. Щодо останніх, то необхідно загострити увагу на особливому значенні світової валютної системи для розвитку   сучасних   відносин   між   країнами.   Сучасні   валютні   ринки,   валютні відносини перетворились із суто обслуговуючих товарні операції та операції руху капіталу у самостійну форму МЕВ.

 

Реалізація різноманітних форм МЕВ їх суб’єктами здійснюється на тому чи іншому рівні, які розрізняються, зокрема, залежно від ступеню інтенсивності їх взаємодії:

• Економічні контакти — це найпростіші економічні зв’язки, які мають епізодичний характер і регулюються переважно одиничними угодами, контрактами;
• Взаємодія — стійкі економічні зв’язки на основі міжнародних угод і домовленостей, які складені на тривалий час;
• Співробітництво — міцні економічні зв’язки, на основі спільних, попередньо вироблених   і   узгоджених   намірів,   які   закріплені   в   угодах   довгострокового характеру;
• Міжнародна  економічна  інтеграція  —  це  рівень  розвитку  МЕВ,  коли  в процесі інтернаціоналізації господарського життя відбувається переплетіння економік двох або більше країн і проводиться узгоджена політика з елементами національного регулювання.

 

5. У Хартії економічних прав та обов’язків держав, яка була прийнята ІV спеціальною сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1974 р., задекларовані такі принципи організації МЕВ:

• суверенітет;
• територіальна цілісність і політична незалежність держав;
• суверена рівність всіх держав;
• ненапад та невтручання, мирне співіснування;
• взаємна та справедлива вигода;
• рівноправ’я та самовизначення народів;
• мірне врегулювання суперечностей;
• усунення несправедливості, що виникла внаслідок застосування сили;
• добросовісне виконання міжнародних зобов’язань;
• поважання прав і основних свобод людини;
• відсутність прагнення до гегемонії та сфер впливу;
• сприяння міжнародній соціальній справедливості;
• міжнародне співробітництво з метою розвитку;
• вільний доступ до моря і від нього для не морських країн.

ПринципизовнішньоекономічноїдіяльностіУкраїнивизначеніуЗаконі

України ―Про зовнішньоекономічну діяльність:

• суверенітет народу України;
• свобода зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів;
• юридична рівність і недискримінація;
• верховенство закону;
• рівний захист інтересів українських та зарубіжних суб’єктів;
• еквівалентність обміну, недопустимість демпінгу.

Становлення і розвиток сучасних міжнародних економічних відносин зумовлені появою низки передумов як на національному, так і на міжнародному рівнях.

До передумов національного рівня варто віднести:

• підвищення рівня інтернаціоналізації розвитку виробничих сил окремої країни;
• зростання національного