Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Міжнародні економічні відносини

Тип роботи: 
Конспект заняття
К-сть сторінок: 
93
Мова: 
Українська
Оцінка: 

економічні відносини потребують існування інституціонального забезпечення, яке б здійснювало регулювання їхнього функціонування й розвитку.

Інституціональне забезпечення МЕВ – це сукупність правових інституцій (конференцій, конгресів, нарад, комітетів, комісій, організацій) і правових норм, вироблених ними, котрі забезпечують регулювання МЕВ на різних рівнях.
Слід розрізняти міжнаціональні й наднаціональні органи регулювання міжнародних економічних відносин.
Міжнаціональні органи регулювання МЕВ – це такі інституції, які виконують рекомендаційно-координаторські функції, постанови яких бажані для виконання.
Наднаціональні органи регулювання МЕВ – це інституції (як правило, блокових об’єднань), які здійснюють наказово-координаторські функції і їхні постанови мають виконуватись беззаперечно.
Міжнародні конференції, конгреси, наради в основному представляють собою інститути, які виробляють норми в певних напрямках розвитку міжнародних відносин, створюють виконавчі органи, скликаються порівняно рідко, а ще рідше періодично. Наприклад, конференції ГАТТ чи валютні конференції. Бувають випадки, що конференції переростають в організації, які до своїх назв додають слово “конференція”. 
Міжнародні комітети та комісії мають визначений статус, хоч і бувають в основному представницькими чи виконавчими органами. Це постійно діючі інститути, завданням яких є втілення в життя рішень і намірів, ухвалених на міжнародних нарадах, конференціях, конгресах, а також комітетами й комісіями, що працюють, як правило, постійно, але бувають тимчасові комісії, завданням яких є виконання одного якогось завдання. При одному з головних органів ООН, Економічній і Соціальній Раді (ЕКОСОР) працює п’ять комітетів і п’ять регіональних комісій.
Міжнародні організації – це стійкі, міцно зорганізовані інститути, зі своїми органами управління, що діють на основі чітко вироблених статутних засад. Класифікувати міжнародні організації можна за декількома критеріями і вони бувають в залежності від:
  • рівнів створення й функціонування – міждержавними, регіональними, груповими;
  • роду діяльності – політичними, науковими, промисловими, аграрними, торговельними, валютними, з питань реконструкції та розвитку тощо;
  • рівня представництва – урядовими, міжурядовими, міжпарламентськими, неурядовими.
Кожна з розглянутих інституцій по-своєму впливає на розвиток економічних відносин, але всі разом вони складають управлінську систему, котра регулює їх. 
Економічне середовище МЕВ. Одним з показників економічного потенціалу країни є наявність природних ресурсів, котрі можна розглядати з позицій природно-географічного і економічного середовища МЕВ одночасно. В економічному плані більш цікавим є не факт наявності того чи іншого ресурсу, а ефективності його використання, можливостей його використання. 
Основними чинниками економічного середовища МЕВ виступають:
  • ефективність використання ресурсів, а не їх наявність;
  • розвиток продуктивних сил;
  • ефективність функціонування фінансово-кредитної системи країни;
  • густота населення;
  • рівень доходів та рівень споживання;
  • рівень міжнародної спеціалізації.
Соціально-культурне середовище МЕВ. Узагальнено соціально-культурне середовище можна звести до факторів, що випливають з поведінки людини, яка являє собою діалектичну єдність фізіологічної та соціальної поведінок, бо людська поведінка формується саме під впливом фізіологічних і соціальних засад. Воно включає наступні компоненти: політична орієнтація, етикет, мотивація до праці, мовні та на немовні комунікації, тощо.
 
Контрольні запитання
  1. Суть та форми МЕВ.
  2. Суб’єкти МЕВ та їх класифікація
  3. Сучасні особливості МЕВ
ТЕМА 2. МІЖНАРОДНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ. СВІТОВИЙ РИНОК 
ТА СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО
 
2.1. Суть та фактори розвитку міжнародного поділу праці
2.2. Світовий ринок 
2.3. Світове господарство
 
2.1. Суть та фактори розвитку міжнародного поділу праці
Міжнародний поділ праці (МПП) – вища ступінь розвитку суспільного поділу праці, який виходить за  межі національних економік країн світу. Основою МПП є  економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості.
Суспільний поділ праці – процес відособлення різних видів трудової діяльності, які взаємодіють між собою і взаємодоповнюють один одного. Він має дві форми: спеціалізацію та кооперацію. Якщо спеціалізація представляє собою безпосереднє розмежування діяльності на окремі операції, то кооперування об’єднує ці оперативні дії в один загальний процес. Виділяють також типи суспільного поділу праці: загальний, частковий та одиничний (великі сфери діяльності людини: промисловість, сільське господарство, міжгалузевий, підгалузевий рівень, процеси в середині фірми).
За просторовим критерієм виділяють міжрегіональний поділ в середині країни, поділ між країнами, поділ праці між групами країн.
Виходячи з визначення суспільного поділу праці, І.М.Школа, В.М.Козменко пропонують наступне визначення МПП - це процес відособлення різних видів трудової діяльності на міжнародному рівні, які взаємодіють один з одним і взаємодоповнюють один одного, складаючи об’єктивну основу міжнародного обміну товарами, послугами та результатами інших видів діяльності.
Основними умовами МПП є:
  1. Умови природно-географічного походження: різниця у величині території, чисельності населення, географічне розташування, нерівномірність кліматичних умов, наявність або відсутність тих чи інших природних ресурсів, наявність моря або виходу до моря та інше.
  2. Соціально-економічні умови: особливості історичного розвитку тієї чи іншої країни, переважаючі відносини власності, соціальна природа і механізм організації національних господарств, різниця  в національних  традиціях, інших культурних цінностях, виробничі та зовнішньоекономічні традиції, соціально-економічний розвиток сусідів, політичні інтереси.
  3. Науково-технічний прогрес: розвиток науки, рівень розвитку науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок, технологічна диверсифікація, рівень оновлень основних виробничих фондів, оптимальність розмірів підприємств.
Розвиток МПП обумовлює необхідність підвищення продуктивності праці, бажання знизити витрати виробництва. Реалізація переваг МПП забезпечує країні в процесі обміну отримання різниці між міжнародною і внутрішньою ціною експортованих товарів та послуг, а також економію внутрішніх витрат від скорочення національного виробництва при використанні дешевшого імпорту.
Важливою передумовою розвитку МПП є міжнародний поділ інших факторів виробництва - землі,
Фото Капча