Модуль 1. Самостійна робота і поточний контроль. Змістовий модуль 1. Роль НБУ в економіці держави та порядок формування пасивів банку

2.Власні кошти50

3.Цінні папери110

4.Резерви комерційних банків70

5.Готівка в обігу200

6.Готівка в касі банку5

7.Кредити в комерційних банках120

8.Депозити казначейства15

9.Кредити уряду70

Задача 2.

Визначити, як вплине на грошову масу запроваджене ЦБ підвищення норми обов’язкового резервування з 12% до 15%. Загальна величина депозитів у всій банківській системі 435 млрд. грн.

Задача 3.

Визначити зміну пропозиції грошей при новому вкладі в розмірі 2325тис. грн. Норма обов’язкового резервування становить 18%.

Задача 4.

Норма резервуваня депозитів становила в минулому році 35%, а в поточному збільшилась до 55%. Відношення готівки до депозитів залишилось незмінним – 40%. Величина грошової бази зменшилась з 624 млрд. грн. до 470 млрд.грн. Як вказані події вплинули на грошову масу?

Самостійна робота

2. Визначите, правильні чи неправильні такі твердження:

- НБУ підзвітний Президенту України та Верховній Раді України;

- правова діяльність НБУ базується на ЗУ «Про банки та банківську діяльність»;

- НБУ забороняється надавати прямі кредити на фінансування витрат Державного боргу України;

- До складу НБУ входить 12 чоловік;

- Рішення НБУ є обов’язковим для правління банку, але Рада не має права вмішуватися в поточну діяльність банку;

- Головними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через: норми обов’язкових резервів, процентну політику, управління золотовалютними резервами.

- Через норму резервування НБУ регулює обсяг грошової маси в обігу. 

3. Підготуйте доповіді за наступними темами:

1. Роль, структура та принципи діяльності НБУ.

2. Регулювання НБУ кредитної діяльності банків і створення внутрішньобанківської системи управління кредитним ризиком.

3. Особливості нагляду НБУ за діяльністю проблемних банків.

4. Запровадження тимчасової адміністрації в банках.

5. Ліквідація банків.

 

 

1. Власний капітал: джерела формування, структура та функції.

2. Порядок формування статутного капіталу.

3. Резервний та інший фонди.

4. Сутність та джерела залучених коштів та різновиди депозитів банку.

5. Формування та реалізація депозитної політики в банку.

 

 

Власний капітал банку - це кошти, внесені акціонерами, а також кошти, сформовані у процесі подальшої діяльності банку. Призначення власного капіталу банку виражене в його функціях, до яких більшість науковців зачисляє захисну, оперативну і регуляторну.

Суть захисної функції полягає в тому, що капітал слугує для захисту коштів вкладників і кредиторів, оскільки збитки від кредитних, інвестиційних, валютних операцій банку, зловживань, помилок списують із резервів, які входять до складу капіталу. Капітал банку - це своєрідний буфер, котрий покриває втрати, пов'язані з банківськими ризиками. Ця функція передбачає також гарантування вкладів, мета якого - захист інтересів вкладників при ліквідації чи банкрутстві банку і забезпечення функціонування банку в разі збитків від поточної діяльності, які покриваються, зазвичай, із поточних прибутків.

Функція забезпечення оперативної діяльності - має важливе значення під час створення та на початкових етапах функціонування банку, коли за рахунок власного капіталу формується його інфраструктура і розгортається діяльність (фінансується придбання або оренда основних фондів, комп'ютерної та оргтехніки, організаційні заходи щодо створення систем безпеки банку, впровадження банківських технологій і систем зв'язку). На відміну від підприємств сфери матеріального виробництва, де функція забезпечення оперативної діяльності є головною упродовж усього періоду діяльності, у банку вона надалі стає другорядною.

Зміст регуляторної функції капіталу полягає в тому, що через фіксування його розміру або окремих складових наглядові органи впливають на банківську діяльність та обмежують рівень банківських ризиків. У цій функції проявляється зацікавленість держави у підтриманні стабільності й надійності банківської системи.

Згідно зі Законом України "Про банки і банківську діяльність", банківський капітал - це залишкова частка активів після відрахування всіх зобов'язань банку. 

Відповідно до зазначених рекомендацій, капітал складається з основного (капітал першого рівня) і додаткового (капітал другого рівня) (рис. 5). В Україні склад основного і додаткового капіталу регулює Національний банк України, який має право визначати і затверджувати перелік елементів для включення у відповідні категорії капіталу, а також умови та порядок такого включення.

 Загальний розмір основного капіталу визначають із урахуванням величини можливих збитків за невиконаними зобов'язаннями контрагентів і зменшують на суму:

1. недосформованих резервів під можливі збитки за:

• кредитними операціями;
• операціями з цінними паперами;
• дебіторською заборгованістю;
• протермінованими (понад 30 днів) та сумнівними щодо отримання нарахованими доходами за активними операціями банку;
• коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках, які визнано банкрутами і які перебувають у процесі ліквідації;

2. нематеріальних активів за мінусом суми зносу;

3. капітальних вкладень у нематеріальні активи;

4. збитків попередніх років і поточного року.

Додатковий капітал – є постійною частиною капіталу, вартість якої може змінюватись залежно від інтенсивності здійснюваної банком політики формування резервів та отриманих результатів діяльності.

 

 

Головною складовою власного капіталу є статутний капітал, механізм формування якого визначений організаційно-правовою формою господарювання. В акціонерних товариствах статутний капітал формується як сума номінальної вартості акцій, розміщених серед акціонерів.