Народна пісенність Покуття: особливості сучасного функціонування

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМ. М. Т. РИЛЬСЬКОГО

 

Жмундуляк Дмитро Дмитрович

 

УДК: 398: 502 (=83)

 

 

10. 01. 07 – фольклористика

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

 

Київ – 2002 р.

 

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у відділі фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.

Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Шумада Наталія Сергіївна.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, член-кореспондент Російської Академії Наук, завідувач відділу світової літератури РАН Гацак Віктор Михайлович.

Кандидат філологічних наук, старший співробітник відділу фольклористики Інституту народознавства НАН України Сокіл Василь Васильович.

Провідна установа: Український державний педагогічний університет ім. М. Драгоманова.

Захист відбудеться “24” травня 2002 року на засіданні спеціалізованої ради Д 26. 22701 в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України за адресою: 01000 Київ-1, вул. М. Грушевського, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України за адресою: 01001 Київ-1, вул. М. Грушевського, 4.

 

Актуальність теми. В сучасному науковому процесі в контексті загальнолюдських цінностей особливого значення набуває дослідження феномена людини як фундаментальної соціоприродної цілісності. Це потребує знань усього комплексу соціопсихологічних явищ, характерних для нашої епохи, у тому числі і виявлених у народній творчості. Саме в ній можна побачити визначальні риси національної ментальності й етнічної самосвідомості. Фольклор грунтується на постійному успадкуванні традицій, але як динамічна система реагує на зміни в соціальному та культурному житті народу. Ось чому фіксація й дослідження сучасного зрізу народної творчості в окремо взятому регіоні дає можливість наблизитися до розуміння загальних проблем природи фольклору і його місця в житті людини на порозі ІІІ-го тисячоліття.

Крім того, на основі виявлення уснопоетичних особливостей конкретного регіону чи окремої місцевості є можливість уточнення ареалу поширення того чи іншого фольклорного явища, міри активності його функціонування і таким чином сприяти нагромадженню даних для картографування фольклорних жанрів, циклів чи й окремих творів, що є актуальною справою не тільки для української фольклористики, а й для загальнослов’янської чи навіть європейської народної культури.

Актуальність реферованого дослідження, представленого на захист як кандидатська дисертація, виявляється також у тому, що аналізований у ній матеріал дасть змогу краще побачити діалектику регіонального й загальнонаціонального в народнопоетичній традиції, повніше і конкретніше показати цілісність народної культури українців на всьому просторі їхньої етнічної території.

Об’єктом аналізу в дисертації є календарний та родинний обрядовий пісенний фольклор, а також позаобрядові ліро-епічні твори; серед них співанки-хроніки про Олексу Довбуша, які найширше побутують в обстежуваних селах (Великий Ключів, Малий Ключів, Мишин та Верхній Вербіж Коломийського району Івано-Франківської області).

На етнографічній карті України ці села містяться на умовній межі між Гуцульщиною та Покуттям, а тому зберегли особливий колорит звичаїв, обрядів, пісень та музики названих регіонів, переважно Гуцульщини.

Наукова новизна дисертації полягає у тому, що в ній вперше вводиться у науковий обіг пісенний фольклор цього краю . Календарно- обрядовий та родинно-обрядовий пісенний фольклор розглядається в окремих блоках, причому весільний обряд подається у комплексі вербального, акціонального та предметного ряду, до якого включено тематично прилеглі позаобрядові пісні, які виконуються на весіллі; звернуто особливу увагу на тональність та тематичні акценти ліро-епічної пісенності. Вперше такий матеріал розглядається в контексті традицій двовір’я, звернуто увагу на космічний аспект образу світу та взаємин людини і природи, наголошується на тому, що моменти християнизації та біблійні впливи не мали, як це трактувалося в радянській фольклористиці, негативного значення у фольклорному процесі.

Особистий внесок здобувача реалізується в опублікованих ним записах пісенних зразків, що склали збірник “Пісне моя, доле моя”, /Коломия 1995/, а головне в тому, що зібраний автором матеріал був систематизований, отримав теоретичне узагальнення, був усебічно проаналізований.  

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Роботу виконано в річищі колективної теми відділу фольклористики ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України “Українська фольклористика ХІХ-ХХ ст. ”

 

 

1. Систематизувати зібраний матеріал, застосовуючи полікритеріальний підхід, при якому визначальними вважати функціональний та жанровий принципи, а також активність побутування.

2. Розглянути загальнотеоретичні й методологічні засади при аналізі обрядових циклів та позаобрядової ліро-епічної творчості.

3. Простежити динаміку сучасного фольклорного процесу, з’ясувавши, які жанри і цикли перейшли в пасивний репертуар.

4. Показати структурні та змістовні зміни в пісенному обрядовому фольклорі.

5. Описати місцевий варіант весільного обряду як художньо-функціональної системи, обґрунтувавши правомірність включення позаобрядової лірики, тексти якої тематично перегукуються з обрядовими піснями та певними епізодами весільного обряду.

6. Звернути увагу на особливості мовної реалізації зафіксованого дисертантом матеріалу, на образну систему “людина – природа”; на співвідношення лірики й епосу в позаобрядовому пісенному фольклорі.

Методологічною основою дисертації