Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Народна пісенність Покуття: особливості сучасного функціонування

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
23
Мова: 
Українська
Оцінка: 

стали теоретичні студії фольклористики ХІХ-ХХ століть, особливо ті, в яких розроблялися питання, дотичні до даного дослідження, а це праці М. Костомарова, М. Сумцова, Хв. Вовка, М. Драгоманова, І. Франка, В. Гнатюка, Ф. Колесси. Автор орієнтується на висновки праць К. Чистова, Б. Кирдана, Н. Савушкіної, О. Дея, С. Грици, Н. Шумади, Ф. Кирчіва, В. Сокола, Г. Дем’яна. Оптимальним у цьому випадку стало звернення до монографічних досліджень, суть яких у ряді своїх праць узагальнив С. Мишанич.  

Практична цінність результатів дослідження. Матеріали дисертації, як і опубліковані в збірнику тексти можуть прислужитися для вивчення народної культури краю, світогляду його мешканців, для подальших узагальнень при розв’язанні теоретичних проблем народознавства. Вони можуть бути використані в розробці курсів фольклористики у філологічних вузах, при підготовці спецкурсів з Карпатознавства, при написанні навчальних посібників з фольклору. Таким чином робиться певний внесок у недосліджену ділянку української фольклористики.
Апробація роботи. Дисертація була обговорена і рекомендована до захисту на засіданні відділу фольклористики ІМФЕ НАНУ. Окремі її розділи стали основою для доповідей і повідомлень на наукових конференціях. Ілюстративний матеріал – тексти були зібрані і укладені дисертантом у названому вище збірнику, супроводженому передмовою. Публікація збірника відбулася в Коломиї в 1995 р. і одержала ряд схвальних відгуків у пресі.
На захист виносяться положення:
1. Сучасний зріз фольклору в обстежуваних селах є актуалізованим елементом духовної культури минулого з корективами, внесеними впливами теперішніх культурно-побутових обставин.
2. Жанрова структура розглядуваного пісенного фольклору має автономний характер і підлягає специфічним внутрішнім законам розвитку, одночасно взаємодіючи з загальнофольклорною національною системою.
3. В обрядових текстах спостерігаються деякі зміни внаслідок забування окремих акціональних епізодів та вербальних текстів.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, 3-х розділів, поділених на підрозділи, висновків та списку літератури. Загальний обсяг дисертації – 157 сторінок.
 
Зміст роботи
 
У Вступі поставлено зазначені вище проблеми, обґрунтовано мету і завдання дисертації, її методологічні основи, актуальність та новизну, дано реферативний огляд відповідної наукової літератури, визначено концепцію дослідження.
В І-му розділі “Календарно-обрядовий пісенний фольклор” розглянуто в особливості календарно-обрядового фольклору, взаємин людини і природи.
1-й підрозділ “Народно-обрядова культура в контексті традиційного двовір’я та християнізація краю” присвячено аналізові деяких аспектів духовного світу людини, чий світогляд багато в чому визначався гуцульським впливом. При виразних пережитках язичництва гуманістичний ідеал Біблії тут утвердився достатньою мірою, й церковні автори більше тішилися з успіхів місіонерства, аніж ремствували на двовір’я гуцулів, яке найяскравіше проявлялося у жанрі колядок. Як по всьому світу, християнство й тут було носієм вищої цивілізації, вкорінювало принцип гуманності й поступово витісняло первісне шанування сил природи.
В 2-му підрозділі “Поетична система колядок” відзначається, що найбільш своєрідними в обстежуваних селах є зимові свята, які відкривають собою обрядовий цикл року, й тут чільне місце посідають саме колядки. В них відбиваються й прадавні космогонічні уявлення, й нові, християнські ідеали. Теургічно-магічне заклинання природи сполучається з благочестивим почуттям подяки й радості. В деяких колядках спостерігається сполучення побутових деталей та церковної концепції Христа як передвічного Логоса, що творив світ на початку віків. Так, в одній з колядок Христос-немовля каже до матері, що принесе перину, а на її зауваження, що він “не годен” ще цього зробити, відповідає:
 
Я сотворив небо й землю, щем сі не народив (Ж., с. 22)
 
В колядках зустрічаються елементи соціально-психологічного моралізаторства в християнському дусі. Так, в колядці “Як Божа мати по світі ходила…” колізія полягає в тому, що Пречисту Діву не пускають до хати ані багатий ґазда, ані бідак, також заклопотаний власними проблемами: обоє духовно незрячі. Перший залякує (“бо натрав’ю псів, будеш утікати”), другий відмовляється скрутними умовами (“бо у мене діточок багато”) – величезна прірва відділяє гнаного Бога та Його матір від персонажа-людини. Але в колядці людині відкрито й шлях до морального відродження:
 
– Якби я був знав, що ти з Паном Богом,
Був би я лягав з дітьми за порогом (Ж., с. 23)
 
Деякі колядки являють собою простий переказ євангельської історії (“Рано-раненько весь світ звисиливсі…”). Інші зводять християнські елементи до декоративної атрибутики. Так основний зміст колядки “Ой, на річеньках…” полягає в змалюванні фігур “трьох святих”, що “воду світили, Христа згубили”. Їм повертає хреста “статечна жона господинечка”, подібна за своєю функцією до язичницьких жриць європейської Півночі, вимагає від старців три особливі служби: на Різдво, на Новий рік та на Великдень – саме з цими віхами пов’язано поняття нового річного циклу (чи то космогонічного, чи суто християнського – з Пасхи; Різдво одночасно є моментом зимового сонцестояння, Пасха – початком весни).
Можна вловити в аналізованих колядках і уламки давньої космогонії, особливо коли йдеться про культ небесних світил (сонця, місяця й зірок), в якому відбилася жага давніх слов’ян зазирнути в глибини світоустрію, й саме колядки в цьому відношенні дуже змістовні . Часом, щоправда, архаїчна символіка прихована під наївним гедоністичним трактуванням. Так, у колядці “Ой, ходить, ходить місіць по небу” Місяць закликає Зірку “гуляти, колядувати”, наче парубок дівчину, змальовуючи принади святкового бенкету.
Назване тут частування має аналоги
Фото Капча