Науковий вісник «Асканія-Нова»

М. Ф. Іванов відмічав, що жиропіт має велике значення для зберігання властивостей або якості вовни. Враховуючи кліматичні умови півдня України він обґрунтував необхідність створення овець асканійської тонкорунної породи з оптимальною кількістю жиропоту [4]. З.В. Спешнєвою та іншими науковцями встановлено, що вовна баранів-плідників асканійської породи вміщувала 42,0...43,0 % жиру, ярок – 20,0...25,0 %, переярок та маток 25,0...26,0 % від маси незнежирена митої вовни [6]. 

З метою підвищення продуктивності та поліпшення вовнових якостей овець в період 1979...1992 рр. у провідних племзаводах асканійської тонкорунної породи “Асканія-Нова”, “Червоний чабан” Херсонської та “Атманай” Запорізької областей було створено методом чистопорідного розведення і схрещування з австралійськими мериносовими баранами таврійський внутріпородний тип [2]. 

У результаті схрещування в стадах племінних заводів підвищилися настриги чистої вовни на 0,9...1,2 кг і досягли 3,3...3,6кг, вихід митої вовни на 8,0...11,0 % і досяг 50,0...55,0 %, довжина вовни збільшилася на 1,5...2,0 см. 

Використання австралійських мериносів сприяло зниженню у вовні помісей вмісту жиру і поту та поліпшення його захисних властивостей.

Матеріал і методика досліджень. У період ягніння вівцематок у ДПДГ “Асканійське” Каховського району Херсонської області (лютий – березень 2006 року) були оцінені новонароджені баранці за характером вовнового покриву та складчастістю шкіри і сформовані піддослідні групи. За типом вовнового покриву - п’ять: без песиги (БП) - 31, з короткою рідкою (КР) – 24, з короткою густою (КГ) – 5, з довгою рідкою (ДР) – 6, з довгою густою (ДГ) – 5 голів. За ступенем складчастості шкіри – три: малоскладчасті (С-) – 19, нормальноскладчасті (С) – 30, багатоскладчасті (С+ ) – 22 голови. Враховуючи, що мінливість більшості корисних ознак у тонкорунних овець (живої маси, настригу, довжини, тонини, густоти вовни та ін.) залежить як від спадковості, так і від умов годівлі та утримання, піддослідні тварини були забезпечені нормованою годівлею (норми ВІТу), а їх утримання організовано так, щоб природні властивості вовни, в основному збереглися.

Вміст вовнового жиру визначали екстрагуванням зразків вовни етиловим ефіром в апараті Сокслета за методикою ВНДІВК, 1979 [5]. Вміст поту – витяжкою зразків у дистильованій воді за методикою Кронахера, в модифікації Ігнатова Г.Л. 1973 р. Вміст мінеральних домішок у вовні визначали за методикою ВНДІВК, 1979 [5].

Результати досліджень. За вмістом жиру у вовні виявлено перевагу безпесижних баранців над баранцями інших дослідних груп, яка становить 1,4...1,9 % (Р>0,95) (табл. 1). Вміст поту у вовні безпесижних баранців, навпаки, був меншим і становив 23,0 % проти 23,1-24,3 % у баранців інших дослідних груп, що обумовило у них дещо краще співвідношення жир:піт (1:1,54 проти 1:1,72 – 1,77 у ровесників). 

У 15-місячних баранців з різною складчастістю шкіри при народженні достовірної різниці за кількістю жиру, поту і співвідношенням жир:піт не встановлено.

 

Таблиця 1. Склад немитої вовни 15-місячних баранців

 

Гру-па n Кількість жиру, % Кількість поту, % Кількість мінераль-них домішок, % Вихід чистого волокна, % Співвідно-шення 

жир : піт

Характер вовнового покриву

БП 31 13,3±0,51 19,5±0,62 15,4±0,93 51,8±0,92 1 : 1,54

КР 24 11,9±0,49** 19,5±0,76 15,6±0,90 53,0±0,95 1 : 1,73

КГ 5 11,4±1,09 19,6±0,65 19,5±0,92 49,5±1,56 1 : 1,77

ДР 6 11,5±0,83** 20,3±2,69 15,7±3,14 52,5±1,84 1 : 1,75

ДГ 5 11,5±1,46 19,3±1,78 18,0±1,95 51,2±1,91 1 : 1,72

Складчастість шкіри

С- 19 12,9±0,68 19,7±0,76 16,7±1,12 50,7±0,99 1 : 1,63

С 30 12,1±0,52 19,0±0,68 16,0±0,97 52,9±0,97 1 : 1,64

С+ 22 12,3±0,48 20,1±0,86 15,2±1,00 52,4±0,85 1 : 1,70

 

Відомо, що індикатором якості жиропоту є його колір (табл. 2). Піддослідні баранці в основному характеризувалися білим (50,0-62,5 %) та світло-кремовим жиропотом (50,0-37,5 %).

Про його достатню кількість та високі захисні властивості підтверджують показники ступеню забрудненості та вимитості штапелів (табл. 3). Найменшою забрудненістю характеризуються безпесижні баранці, у 96,8 % цих тварин забрудненість вовни на боку становить до 1/3 довжини штапелю. Найбільшу забрудненість штапелю до 1/2 його довжини і більше виявлено у 33,3 % баранців з короткою рідкою песигою.

 

Таблиця 2. Колір жиропоту та тип вовни баранців у 15-місячному віці, %

 

Група n Колір жиропоту Тип вовни

білий світло-кремо-вий жовтий австра-лійський аска-нійський проміж-ний

Характер вовнового покриву

БП 31 61,3 38,7 - 41,9 3,2 54,9

КР 24 62,5 37,5 - 25,0 4,2 70,8

КГ 5 60,0 40,0 - - - 100,0

ДР 6 50,0 50,0 - 50,0 - 50,0

ДГ 5 60,0 40,0 - 20,0 - 80,0

Складчастість шкіри

С- 19 57,9 42,1 - 21,1 - 78,9

С 30 63,3 36,7 - 36,7 3,3