Навчання та його психологічні механізми. Поняття про навчання та його психологічні механізми

Предмет:

Тип роботи:

Інше

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

(інтенсивне промислове виробництво). З'ясувалося, що у таких дітей проявляються труднощі у формуванні деяких психічних процесів і погана установка серійної організації рухів (здатність виконання рухів, в якому один елемент слід за іншим, в шкільній практиці, це техніка письма). У наші дні підвищується відсоток лівшів в популяції. Якщо раніше (10-20 років тому) на клас, що складається з 25ти людина, доводилося 1-2 лівшів, то зараз на ту ж аудиторію їх доводиться 5-6. Це часто пов'язано з тим, що з раннього віку дитини перестали переучувати. Лівша – людина, у якого провідну роль у багатьох психічних процесах відіграє права півкуля мозку, яка відповідає за процеси адаптації, зокрема адаптації до стресів. Якщо уявити собі, як майбутня мама постійно, в силу особливостей нашого життя, відчуває різні стреси, її організм виробляє гормони стресу, а дитина становить з її організмом єдине ціле, то не виключено, що багато хто з сучасних лівшів вони такими стають ще внутрішньоутробного розвитку. За рахунок хвилювання матері, права півкуля мозку дитини інтенсивно починає функціонувати. І вже свідомо воно формується як провідне. У цій гіпотезі є логіка, і можливо, цим і пояснюється високий відсоток лівшів в популяції. Основні середовищні причини:

Педагогічна занедбаність;

Гіпероперка;

Бідність предметного середовища, що оточує дитину;

Недостатнє вправу психічних функцій на етапі дошкільного розвитку;

Незнання і нерозуміння індивідуальних особливостей структури та динаміки психічного розвитку дитини;

Вважалося, що педагогічно запущені діти – це ті діти, які, не отримують належної уваги педагогів і батьків. Зараз таке традиційне розуміння педагогічної занедбаності воно збереглося, але разом з тим додалися нові нюанси. Часто, наприклад, увагу педагогів і батьків, адресований дитині, у якої труднощі в навчанні, цілком достатньо. З дитин... ою інтенсивно займаються, влаштовують додаткові заняття. Проте, часто це не дає результату, а іноді і посилює проблему. Це відбувається через те, що педагог не враховує індивідуальних особливостей школяра. Припустимо і батьки, і вчителі мало собі уявляють труднощі дитини-шульги. У дитячому віці психологи бачать, що у лівшів досить погано упрочиваются різні навички, більше того, навички прі не вправі можуть просто вмирати. Дитині-лівші треба періодично повторювати, відновлювати в пам'яті, перевіряти, не згасає чи цей навик. Ще один відомий факт, що у них в силу особливостей організації мозку з великими труднощами, досить повільно в ряді випадків складаються просторові уявлення. Тобто, як зав'язати шнурок черевика, як писати літери (дзеркальне написання). Всі ці операції потребують вправі. Взагалі, існує таке уявлення, що ліворукі діти живуть у некомфортному для них світі: всі пристосування, предмети, які нас оточують, створені для правшів. У силу того, що лівша живе в не дуже комфортному для нього світі, ми повинні враховувати емоційну крихкість таких дітей, схильність до невротизації, афектних реакцій. Сучасна культура підносить нам багато каверзних подарунків: деякі предмети, заміна старих на нові. Наприклад, годинник зі стрілками замінюються годинником-табло, декоративними годинами або заміна черевик на шнурівці черевиками на липучках. Глобальна зміна в нашому світі-заміна чорнильних ручок на кулькові. Всі ці нововведення безсумнівно відбилися і в навчальному процесі: загальмованість розумових процесів, нерозвиненість дрібної моторики рук, Нека ліграфіческій почерк.

36. Учбова діяльність як одна з форм учіння. Структура учбової діяльності

Виходячи з того, що учіння має місце там, де дії людини підпорядковуються свідомій меті засвоїти досвід, його слід вважати специфічно людською діяльністю. Здатність до регуляції своїх дій свідомою метою виникає у дітей 4-5 років. Виникнення її зумовлено попередніми вилами діяльності.

Учіння, як і будь-яка діяльність, є зовнішньою та внутрішньою активністю. Зовнішня активність характеризується наявністю в ній фізичних дій, а внутрішня є особливою гностичною діяльністю, що спрямована на пізнання, збір та переробку інформації.

Учіння може протікати по-різному, – наприклад, при відносно малій психічній активності та більш вираженій зовнішній активності, навпаки, зовні не виявляється активність, а лише у внутрішньому плані. Часто буває так, що зовнішня та внутрішня активність взаємопереходять одна в одну.

Домінування одного виду активності над іншим залежить від засвоєння суб'єктом учіння способів оволодіння досвідом. Якщо вони сформовані, то переважає внутрішня активність (гностична діяльність), а коли потрібні дії не сформовані, то для формування потрібні зовнішні предметно-практичні дії як джерело внутрішніх гностичних дій. Останні утворюються на основі предметних зовнішніх дій шляхом їх ідентифікації.

Зовнішню (предметно-практичну) діяльність вчені називають первинним учінням, а внутрішню гностичну активність називають вторинним учінням.

Своєрідністю учіння є те, що воно спрямоване не тільки на засвоєнння суб'єктом знань, умінь та навичок, а й на формування якісних змін у самого суб'єкта учіння. зокрема, прийомів, способів здобуття ним досвіду, його пізнавальної потреби, інтелектуальних почуттів, волі тощо.

Учіння є необхідною умовою всебічного психічного розвитку людини і триває у різних формах протягом життя.

Особливо важливу роль воно відіграє у дітей шкільного періоду дитинства. Під впливом учіння виникають зміни у різних підструктурах формуючої особистості, зокрема, в інтелектуальній та емоційно-вольовій сферах, у спрямованості особистості школяра, його характері, здібностях тощо.

Згідно поглядів Д. Б. Ельконіна, основним змістом учіння є засвоєння знань, умінь та навичок. Цей процес визначається структурою учіння та рівнем сформованості його. Проте не можна ототожнювати учіння із засвоєнням,