Жанрова своєрідність Тригрошової опери Бертольта Брехта

 

Вступ

РОЗДІЛ 1. ТВОРЧІСТЬ БЕРТОЛЬТА БРЕХТА В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ НІМЕЦЬКОЇ ДРАМИ XIX СТОЛІТТЯ

1.1. Життєвий та творчий шлях німецького драматурга

1.2. Історія написання п’єси «Тригрошова опера»

1.3. Поняття жанру і класифікації літературних жанрів

РОЗДІЛ 2. «ТРИГРОШОВА ОПЕРА»Б. БРЕХТА: ЖАНРОВА СВОЄРІДНІСТЬ І ОСОБЛИВОСТІ СЮЖЕТУ

2.1. Стильові і композиційні особливості п’єси

2.2. Жанрова специфіка «Тригрошової опери» у порівнянні з «Копійчаним романом» Б. Брехта

Висновки

Список використаних джерел

 

 

Актуальність обраної теми для дослідження зумовлена тим, що творчість Бертольта Брехта і його п’єса «Тригрошова опера» викликає великий інтерес і сьогодні. Театральні критики відзначають, що п’єси Б. Брехта є непростим драматургічним матеріалом, тому включати їх до свого репертуару наважуються далеко не всі театри. Але саме ця п’єса має неабияке сценічне життя і вважається найбільш популярною у світовому театральному репертуарі, бо приваблює не лише глибоким філософським змістом, але й дивовижною історією, що почалася щонайменше два століття тому. Її називають одним з най песимістичних і найбільш філософським твором світової літератури, квінтесенцією брехтівського світобачення.

Мета дослідження: дослідити життєвий та творчий шлях німецького драматурга, проаналізувати різні підходи до визначення жанру, порівняти його класифікації, визначити жанрову своєрідність і композиційні особливості п’єси та порівняти жанрову специфіку п’єси «Тригрошова опера» з «Копійчаним романом».

Головні завдання курсової роботи:

• проаналізувати різні визначення жанру, дослідити різні класифікації жанрів;
• визначити жанрову своєрідність, стильові та композиційні особливості п’єси
• порівняти жанрову специфіку п’єси з «Копійчаним романом»

Матеріалом дослідження є художні твори німецького драматурга Бертольта Брехта, обсягом 180 сторінок.

Об’єктом дослідження є п’єса «Тригрошова опера».

Предметом дослідження є жанрова своєрідність і особливості сюжету п’єси.

Під час дослідження було використано такі методи, як описовий, елементи кількісного аналізу, синтез.

Теоретичне значення курсової роботи полягає у визначенні жанрової своєрідності, стильових та композиційних особливостей п’єси, а також проаналізувати жанрову специфіку п’єси з «Копійчаним романом».

Практичне значення курсової роботи полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані для подальших і глибших досліджень у вивченні брехтівської п’єси «Тригрошова опера», а також у навчальному процесі під час підготовки до семінару із зарубіжної літератури.

Структура роботи – робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

 

 

 

Німецька література дала світові багато відомих імен: Й. В. Гете, Г. Гейне, Ф. Шиллер, Е. Т. А. Гофман, Е. М. Ремарк тощо. Серед них почесне місце посідає Бертольт Брехт. Адже немає жодних сумнівів, що драматургія Брехта, створений ним „ епічний театр” стали чи не найвизначнішим явищем драматургії XX століття.

Бертольт Брехт народився 10 лютого 1898 року в старовинному баварському містечку Аугсбурзі. Його батько був директором великої паперової фабрики.

Навчався Брехт у реальній гімназії, з якої ледь не був виключений. Причиною стало те, що під час Першої світової війни гімназистам запропонували написати твір на тему: „ Солодко й почесно вмирати за Батьківщину” (Горацій). 17-річний Брехт написав: „ Вислів, що вмерти за Батьківщину солодко й почесно, можна розцінювати як тенденційну пропаганду. Прощатися із життям завжди важко, у ліжку так само, як на полі бою, а надто молодим людям у розквіті сил. Лише пустоголові дурні можуть зайти у своєму марнославстві так далеко, щоб говорити про легкий стрибок крізь темну браму, та й то допоки вони впевнені, що їхня смерть ще далеко”. Це був бунт проти буржуазної моралі, проти ідеї вірнопідданського патріотизму, появу якої вітав і благословляв кайзер. Але саме так, виступаючи проти людських страждань і горя, цих неодмінних супутників воєнного психозу і насильства, юнак Брехт „ виривався” із лабетів свого класу, заперечуючи пануючі в ньому мораль, погляди й принципи.

У 16 років він почав друкувати свої вірші й есе. Автор підписував їх напівпсевдонімом Берт Брехт. Згодом скорочене ім’я знову стало повним, змінивши на кінці букву „д” на „т”.

У 1917−18 рр., закінчивши гімназію, він вивчав природничі науки, медицину та літературу в Мюнхенському університеті. Однак війна затяглася, і Брехта мобілізували та відправили служити санітаром у шпиталі на Східний фронт. Побачивши на власні очі жахи й безглуздя війни, Б. Брехт у 1918 році пише вірш „ Legende vom toten Soldaten”:

Und als der Krieg im vierten Lenz

Keinen Ausblick auf Frieden bot

Da zog der Soldat seine Konsequenz

Und starb den Heldentod.

Der Krieg war aber noch nicht gar

Drum tat es dem Kaiser leid

Daß sein Soldat gestorben war:

Es schien ihm noch vor der Zeit.

Der Sommer zog über die Gräber her

Und der Soldat schlief schon

Da kam eines Nachts eine militär-

ische ärztliche Kommission…

Вірші цього періоду свідчать про гнівний і непримиренний талант письменника. Брехт, якого з