Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Нормобарична гіпоксична терапія в етапному відновлювальному лікуванні вагітних з хронічною плацентарною недостатністю

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
31
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Міністерство охорони здоров'я України
Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології
 
Калюжка Аліна Андріївна
 
УДК 618. 33. +618. 36) – 0089. 64 – 036. 12 – 085. 835. 2
 
Нормобарична гіпоксична терапія в етапному відновлювальному лікуванні вагітних з хронічною плацентарною недостатністю
 
14. 01. 33 – курортологія та фізіотерапія
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
 
Одеса-2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі фізіотерапії та курортології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Васильєва-Лінецька Лариса Яківна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри фізіотерапії та курортології.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Зелінський Олександр Олексійович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри перинатальної медицини, дитячої та підліткової гінекології доктор медичних наук, старший науковий співробітник Насібуллін Борис Абдуллайович, Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України, головний науковий співробітник клініко-діагностичної лабораторії.
 
Загальна характеристика роботи
 
Актуальність теми. Проблема лікування хронічної плацентарної недостатності (ХПН) є однією з найбільш актуальних у сучасному акушерстві, що обумовлено високою частотою ХПН, яка спостерігається в 24-76% вагітних, а також тяжкістю наслідків у вигляді синдрому затримки розвитку плода (СЗРП) та гіпоксії плода, до яких вона може приводити (Савельєва Г. М. із співавт., 1991; Логвиненко А. В. із співавт., 1993; Чайка В. К., 1998; Богатирьова Р. В., 1999).
Сучасна терапія ХПН складається, у першу чергу, з використання лікарських засобів, переважно вазоактивної дії, які покращують гемодинаміку та мікроциркуляцію плаценти (Савельєва Г. М., 1996; Кузьміна І. Ю., 1997; Савченко Л. В., 1998; Сидельникова В. І., 1999; Стрижаков А. Н., 2000).
Поряд з позитивним впливом лікарської терапії, спостерігаються й негативні впливи її на організм матері й плода, як прямі, так і опосередковані, що може приводити до народження дітей з різними вадами розвитку, метаболічними порушеннями й психічною неповноцінністю (Кирющенков А. П., Тараховський М. Л., 1990; Савельєва Г. М. із співавт., 1991; Картелішев А. В., Васильєва О. А., 1995).
В останні роки для лікування ХПН стали застосовувати лікувальні фізичні фактори (ЛФФ), які, при раціональному їх призначенні, не виявляють негативного впливу на плід, стимулюють процеси адаптації та фізіологічного захисту організму, сприятливо впливають на мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, посилюють імунокорегуючий та гіпосенсибілізуючий вплив (Тондій Л. Д. із співавт., 1999; Васильєва-Лінецька Л. Я., 1999; Пономаренко Г. Н., 1999).
ЛФФ використовується на всіх етапах відновлювального лікування вагітних, якому в теперішній час приділяється велика увага (Орджонікідзе Н. В., 1994; Адамян С. Н., 1995; Васильєва О. А., Картелішев А. В., 1995; Низова Н. Н., 1995; Стругацький В. М., Асланян К. Н., 1996; Пантьо В. А. із співавт., 2000; Владимиров О. А., 1998; 1999; 2000; Жабченко І. А., 2000).
У розвиткові цього напрямку в Україні відкриті 6 відділень реабілітації вагітних у різних областях країни. Розроблені показання й протипоказання для направлення вагітних до санаторію, затверджені Міністерством охорони здоров’я України та Правлінням ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” від 21. 05. 1997р. №7, однак, серед показань ХПН не згадується. У той же час, у методичних рекомендаціях Владимирова О. А. й Тофан Н. І. (1997) вказується на те, що ХПН є одним з основних показань для направлення вагітних до санаторію, однак лікувально-реабілітаційні комплекси для вагітних з ХПН не розроблені.
Серед фізичних факторів, які застосовуються для лікування вагітних, заслуговує уваги нормобарична гіпоксична терапія (НГТ), яка є вітчизняним методом, головним лікувальним фактором якого є знижений вміст кисню в повітрі, яке вдихається. Досвід застосування НГТ свідчить про сприятливий вплив на кінетику кисневого метаболізму, тканинне дихання, кислотно-лужний стан, що поліпшує мікроциркуляцію головного мозку, серця, легенів, репродуктивних, імунокомпетентних органів (Березовський В. А., Дейнего В. Р., 1988; Караш Ю. М. із співавт., 1988; Александров О. В., 1997; Березовський В. А., Левашов М. І., 2000).
Дослідженнями Чижова А. Я., (1988; 1998) ; Євгеньєвої І. А. із співавт., (1989) ; Караша Ю. М. із співавт., (1988) ; Циганової Т. Н., (1997), доведений сприятливий вплив НГТ на вагітних з претоксикозами та гестозами. У той же час, даних про можливість використання НГТ у вагітних з ХПН ми не зустріли, що й визначило характер наших досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація є частиною комплексного плану НДР Харківської медичної академії післядипломної освіти. № Державної реєстрації 0198U020616, присвячена лікуванню вагітних жінок. Фрагмент НДР стосовно вивчення впливу нормобаричної гіпоксичної терапії в етапному відновлювальному лікуванні вагітних з хронічною плацентарною недостатністю виконано безпосередньо здобувачем.
Мета роботи.
Визначити ефективність використання нормобаричної гіпоксичної терапії в етапному відновлювальному лікуванні вагітних з хронічною плацентарною недостатністю.
Для реалізації цієї мети були поставлені такі задачі.
Задачі дослідження:
1. Розробити методику використання нормобаричної гіпоксичної терапії у вагітних з хронічною плацентарною недостатністю шляхом проведення порівняльного дослідження впливу різних параметрів гіпоксії на фетоплацентарний кровообіг.
2. Вивчити вплив нормобаричної гіпоксичної терапії на адаптаційні ті імунні порушення, фетометричні показники розвитку плода і
Фото Капча