Нормобарична гіпоксична терапія в етапному відновлювальному лікуванні вагітних з хронічною плацентарною недостатністю

Вступна процедура 1 5 - 16% 

1-5 процедури 2 5 5 16 – 13% 

6-10 процедури 3 5 5 13 – 11, 5% 

 

Перед початком лікування обов’язково проводилася вступна процедура для визначення переносимості гіпоксії, яка складалася з 5 хвилин дихання гіпоксичною сумішшю з концентрацією О2 16%.

Застосування НГТ здійснювалося на різних термінах гестації: 23% обстежених були у терміні 16-20 тижнів, 49, 8% – 21-30 тижнів, а 28% під час лікування були у терміні 31-34 тижні вагітності.

У відповідності з метою й задачами дослідження, а також у залежності від лікувально-реабілітаційних комплексів, призначених вагітним, вони були розділені на 4 групи. До лікувально-реабілітаційного комплексу вагітних усіх груп входили режимно-оздоровчі заходи, до яких увійшли фітотерапія, аеротерапія, лікувальна гімнастика, дозоване ходіння, легкий масаж. Крім того, вагітним першої групи (68 жінок) призначалася НГТ та медикаментозні препарати, до яких входили вазоактивні засоби, медикаменти, поліпшуючі реологічні властивості крові, спазмолітичні препарати, вітамінотерапія.

До лікувального комплексу вагітних другої групи (56 вагітних) включалися ті самі методи, за виключенням вазоактивних препаратів. Лікувально-реабілітаційний комплекс вагітних третьої групи не включав НГТ, до нього входили режимно-оздоровчі заходи та медикаментозна терапія, тотожна тій, що проводилася вагітним першої групи.

Четверту групу склали 16 пацієнток перших двох груп, які пройшли курс лікування за умов поліклініки, а потім були направлені до спеціалізованого санаторію для лікування вагітних жінок “Високий” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”. Пацієнткам були проведені реабілітаційні заходи з використанням п’ятиразового лікувального харчування з підвищеним вмістом білка та вітамінів, дозованого ходіння, аеротерапії, легкого масажу, вітамінотерапії.

Аналіз впливу досліджуваних лікувально-реабілітаційних комплексів на клінічний стан вагітних з ХПН свідчить про сприятливу їх дію, при безсумнівній перевазі комплексів, до яких входить НГТ.

При вивченні впливу лікування на больові відчуття в ділянці проекції матки, які були найбільш частою скаргою й відмічалися майже у половини вагітних, було виявлене більш раннє зменшення болю у пацієнток, які одержували лікувально-реабілітаційні комплекси з НГТ. Це дало можливість знизити дозу спазмолітичних засобів до середини курсу лікування й повністю їх відмінити до закінчення терапії у вагітних першої та другої груп. Зменшення больових відчуттів ми простежували й у спостережуваних третьої групи, разом з тим, це залежало від регулярного й тривалого прийому спазмолітичних препаратів, зниження дози або відміна яких провокували виникнення болю.

У процесі лікування зменшувався головний біль, який мав місце у 15% обстежуваних. При цьому всі пацієнтки першої групи, які одержували НГТ, відмічали зменшення головного болю, а до кінця лікування й повне його зникнення без прийому анальгетичних засобів й тільки 4% вагітних другої групи скаржилися на появу незначного болю після емоційної перенапруги. У той же час у вагітних третьої групи інтенсивність больових відчуттів знижалася під впливом медикаментозних препаратів у 17% випадків, а у 4% пацієнток головний біль часто поновлювався під впливом змін погодних умов або надмірно високих навантажень.

Протибольова дія лікувально-реабілітаційних комплексів з НГТ проявлялася у всіх 8, 7% вагітних першої та другої груп, які скаржилися на біль у ділянці серця, сприяючи їх повному зникненню без вживання седативних або спазмолітичних засобів. У вагітних третьої групи зменшення болю в ділянці серця спостерігалося тільки при використанні лікарської терапії.

Ураховуючи те, що вагітність може сприяти зміні артеріального тиску, ми провели дослідження по визначенню впливу лікувально-реабілітаційних комплексів на цей показник. Ми з’ясували, що із зростанням строку гестації у вагітних, до лікувального комплексу яких не включалася НГТ, виникало поступове підвищення систолічного артеріального тиску (САТ) як у пацієнток з початково низькими, так і з нормальними та підвищеними його показниками. Разом з тим у вагітних першої та другої груп ми відмітили нормалізуючий вплив НГТ на рівень САТ. Так, одноразова процедура НГТ суттєво не впливала на САТ вагітних з гіпотонією, у той же час курсове використання НГТ сприяло його підвищенню з 92, 28±1, 127 мм рт. ст. до 103, 32±3, 339 мм рт. ст. (р<0, 001) у вагітних першої групи й з 92, 55±1, 57 мм рт. ст. до 105, 32±3, 39 мм рт. ст. (р<0, 001) другої.

У пацієнток з нормальними показниками одноразова процедура НГТ викликала гіпотензивну дію, а курс терапії суттєво не впливав на рівень САТ.

У вагітних з початково підвищеним САТ одноразове й курсове використання НГТ справляло достовірне зниження артеріального тиску.

Крім того, НГТ чинило вплив на частоту серцевих скорочень (ЧСС), що проявлялося в значущому порідшенні її значень у вагітних другої групи – з 80, 17±1, 5 уд. /хв. до 74, 88±1, 19 уд. /хв. (р <0, 05). У вагітних третьої групи ЧСС у процесі лікування поступово підвищувалася з 76, 8±0, 68 уд. /хв. до 81, 2±0, 61 уд. /хв. (р< 0, 001).

Ураховуючи те, що анемія є чинником ризику при ХПН й у обстежених жінок зустрічалася в 44, 6% випадків, провели дослідження по визначенню впливу лікувально-реабілітаційних комплексів на показники вмісту гемоглобіну та еритроцитів. При цьому було установлено, що у вагітних третьої групи з легким ступенем анемії, яким до комплексу лікування були включені залізовмісні препарати, виникало статистично незначуще підвищення рівня гемоглобіну, а у однієї пацієнтки з середнім ступенем