Нормобарична гіпоксична терапія в етапному відновлювальному лікуванні вагітних з хронічною плацентарною недостатністю

3. Вивчити ефективність комплексного використання нормобаричної гіпоксичної терапії і антианемічних препаратів у вагітних з хронічною плацентарною недостатністю та з анемією легкого та середнього ступеня.

4. На основі результатів доплерометричного дослідження встановити вплив нормобаричної гіпоксичної терапії на стан кровообігу в пупкових артеріях, вені та аорті плода.

5. Вивчити ефективність впливу нормобаричної гіпоксичної терапії, що використовувалася в етапному відновлювальному лікуванні вагітних з хронічною плацентарною недостатністю на результати родорозродження та стан новонароджених.

Об’єкт дослідження: вагітні з хронічною плацентарною недостатністю.

Предмет дослідження: особливості перебігу вагітності під впливом нормобаричної гіпоксичної терапії.

Методи дослідження: клінічні, імунологічні, визначення типів адаптаційних реакцій, ультразвукові, доплерометричні.

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше обгрунтована доцільність використання нормобаричної гіпоксичної терапії для відновлювального лікування вагітних з хронічною плацентарною недостатністю.

Установлено, що розроблена методика використання нормобаричної гіпоксичної терапії у вагітних з хронічною плацентарною недостатністю з обліком впливу різних параметрів гіпоксії поліпшує клінічний перебіг вагітності та фетоплацентарний кровообіг, що виявляється в протибольовому впливі, нормалізацією артеріального тиску як при початково низьких, так і при початково високих його значеннях, посиленні антианемічного ефекту в комплексному лікуванні антианемічними препаратами.

За даними доплерометричного дослідження встановлено, що нормобарична гіпоксична терапія сприятливо діє на фетоплацентарний кровообіг у пупковій вені та аорті плода, сприяє нормалізації “кутонезалежних” індексів у пупкових артеріях. Вперше вивчено вплив нормобаричної гіпоксичної терапії на фетометричні та плацентометричні показники й доведено, що сумісне використання нормобаричної гіпоксичної терапії з вазоактивними препаратами повністю нормалізує фетометричні показники у вагітних з синдромом затримки розвитку плода І ступеню.

Включення нормобаричної гіпоксичної терапії в лікувально-реабілітаційний комплекс суттєво поліпшує результати родорозродження, що проявляється збільшенням кількості нормальних пологів, зменшенням кількості патологічних пологів та частоти виникнення асфіксії новонароджених.

 

Розроблений та втілений у практику лікувально-профілактичних установ лікувально-реабілітаційний комплекс, який включає нормобаричну гіпоксічну терапію й підвищує ефективність лікування вагітних з хронічною плацентарною недостатністю. Методика нормобаричної гіпоксичної терапії складається з 10 процедур, що проводяться кожного дня або через день з поступовим зниженням концентрації кисню з 16 до 11, 5%, 2-3 гіпоксичних цикли по 5 хвилин кожний. Установлено, що включення нормобаричної гіпоксичної терапії до комплексного лікування вагітних поліпшує їх клінічний стан, має антианемічний та імуномодулюючий вплив, викликає нормалізацію фетоплацентарного кровообігу, поліпшує стан внутрішньоутробного плода.

Установлено, що використання лікувально-реабілітаційного комплексу з нормобаричною гіпоксічною терапією сприяє підвищенню кількості нормальних пологів, зменшенню патологічних пологів, зниженню відсотка асфіксії новонароджених. Уточнені оптимальні строки для початку лікування вагітних з хронічною плацентарною недостатністю з допомогою лікувально-реабілітаційного комплексу з включенням нормобаричної гіпоксичної терапії.

Базуючись на результатах дослідження, підготовлені й видані методичні рекомендації “Применение нормобарической гипоксической терапии в условиях поликлиники” м. Харків (2000).

Результати досліджень впроваджені до учбового процесу на кафедрі фізіотерапії та курортології, акушерства та гінекології №2 Харківської медичної академії післядипломної освіти. Розроблені лікувально-реабілітаційні комплекси впроваджені до практичної роботи відділення відновного лікування поліклініки №10 міста Харкова, фізіотерапевтичного відділення оздоровчого комплексу Харківського державного авіаційного виробничого підприємства.

Особистий вклад здобувача.

Дисертація – особиста праця автора. Ідея теми дисертації належить науковому керівникові.

Дисертантом самостійно проведений інформаційно-патентний пошук, аналіз літератури за даною проблемою, вивчені особливості впливу різних параметрів гіпоксії на вагітних з хронічною плацентарною недостатністю. Дисертантом самостійно здійснювався оптимальний підбір параметрів гіпоксії, особисто проводилось лікування методом нормобаричної гіпоксичної терапії вагітних з хронічною плацентарною недостатністю.

Доплерометричне дослідження проводилося з участю доцента кафедри акушерства та гінекології №2 ХМАПО к. м. н. Сикал І. М., яка також надавала консультаційну допомогу в інтерпретації результатів, одержаних дисертантом.

Автор самостійно провела аналіз одержаних результатів, статистичну обробку отриманих даних, сформулювала висновки, що знайшло відображення в наукових роботах, сім з яких виконано самостійно, а публікації в співавторстві на 65% виконані автором дисертаційної роботи.

Апробація результатів роботи та їх впровадження.

Основні положення дисертації доповідалися на конференції “Актуальные проблемы курортологии” (Харків, 1998), ХІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Применение лазеров в медицине и биологии” (Ялта, 1999), Міжнародній науково-практичній конференції “Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия” (Ялта, 1999), XIV Міжнародній науково-практичній конференції “Применение лазеров в медицине и биологии” (Харків, 2000), підсумковій конференції молодих учених Харківської медичної академії післядипломної освіти “Медицина на межі століть. Відкриття та перспективи” (Харків, 1999), науковій конференції молодих учених ХМАПО “Нові технології в медицині” (Харків, 2000), засіданнях Харківського медичного товариства фізіотерапевтів та курортологів (1998, 1999, 2000).

Апробація дисертації проведена на спільному міжкафедральному засіданні співробітників кафедр фізіотерапії та курортології, акушерства та гінекології №2, невропатології та дитячої неврології Харківської медичної академії післядипломної освіти та клінічного відділу Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 друкованих робіт, у тому числі 5 у профільних наукових журналах, 1 – методичні рекомендації.

Об’єм та структура роботи.

Робота викладена на ____ сторінках машинописного тексту: вона складається із вступу, огляду літератури, 4-х розділів власних досліджень, закінчення, висновків, списку літератури, який складається з 217 з країн СНД та 53 зарубіжних джерел. Робота ілюстрована 40 таблицями та 2 малюнками.

Основний зміст роботи.

Під нашим спостереженням знаходилася 171