Обґрунтування схеми та джерел фінансування при створенні нового підприємства

 Відомо, що під інвестиційними ресурсами розуміють капітал у матеріалізованій формі та втілений у засобах виробництва, а також капітал не матеріалізований, але той, що вкладається в засоби виробництва – в інвестиціях. 

 Цілком зрозумілим є те, що базою формування інвестиційних ресурсів підприємства, як правило, є капітал, призначений для збільшення статутного фонду та реінвестицій. Практична інвестиційна діяльність доводить що зазначена база спирається на чистий прибуток, амортизаційні відрахування; кошти, одержані від реалізації продажу окремих фінансових інструментів та інші джерела.

 Найбільшою проблемою інвестора в процесі формування інвестиційних ресурсів є визначення їх загального обсягу. Автори пропонують загальну суму інвестиційних ресурсів підприємства визначати виходячи з запланованого обсягу освоєння коштів в процесі реалізації окремих реальних інвестиційних проектів, а також запланованого приросту портфеля фінансових інвестицій.

 Дослідженнями доведено, що за основну мету формування інвестиційних ресурсів підприємство ставить задоволення потреб у придбанні необхідних інвестиційних активів та оптимізацію їх структури з позиції забезпечення ефективних результатів інвестиційної діяльності.

 Доцільно зауважити, що вибір джерел фінансування інвестиційних проектів визначається рядом факторів:

 - масштабністю проекту (глобальний, великомасштабний, регіональний, галузевий, локальний) і обсягом необхідних фінансових ресурсів;

 - наявністю і доступністю фінансових ресурсів;

 - впливом обраного джерела фінансування інвестиційного джерела фінансування інвестиційного проекту на фінансове становище підприємства.

 Формування структури джерел фінансування – це дуже складних, який залежить від потужності кожного джерела в той чи інший період час, фінансового стану та перспектив розвитку акціонерних товариств, а також кон’юнктури ринку й актуальності інвестиційного проекту в перспективі. 

 Звернення до праць вчених-економістів показало, що найчастіше для вирішення проблем оптимізації капіталу використовують ефект фінансового важеля (левериджу). Дослідженнями встановлено, що структура капіталу, якій інвестується, пов’язана зі співвідношенням боргу та власного капіталу. Практична діяльність доводить чим більшу заборгованість порівняно до власного капіталу має підприємство тим вищий її фінансовий леверидж. Крім того у випадках, коли ставка щорічних фінансових вигід від інвестицій, що здійснюються із залученням позичкових коштів, перевищує відсоток за кредит, леверидж є негативним. У випадках, коли інвестиції приносять дохід, що дорівнює відсотку за кредит, леверидж є нейтральним.

 Слід нагадати, що леверидж – це ефект важеля при визначенні співвідношення власного та залученого, акціонерного та позичкового, основного та обігового капіталу. Розрізняють операційний, фінансовий та загальний леверидж. Доведено, що властивість фінансового левериджу (важелю) заклечається у тому, що виникає можливість використовувати капітал, взятий у борг под. фіксований відсоток для інвестицій, які приносять прибуток більший за відсоток за кредит.

 Розробляючи бізнес-план, необхідно приділити значну увагу гарантування безпеки капіталу, який передбачається у формі інвестицій або кредитів.

 Кредитори, на відміну від інвесторів, одержують прибуток, рівень якого зафіксовано в договорі з підприємством. Отже, вони заінтересовані передовсім у гарантіях повернення позичкових кошті, а тому не схильні підтримувати рішення, що забезпечують високий прибуток, але пов’язані з високими ризиками.

 Тому бізнес-план, призначений для залучення зовнішнього фінансування, має переконати власників капіталу в тому що їхнім інтересам ніщо не загрожує в процесі реалізації відповідного проекту. Для цього необхідно: 

 - забезпечити вільний доступ інвесторів і кредиторів до інформації, яка переконуватиме їх про безпеку капіталовкладень(якщо це не зашкодить комерційним інтересам підприємства);

 - указати в бізнес-плані, що компанія суворо додержується загальновизнаних норм корпоративної поведінки;

 - забезпечити непорушність прав інвесторів після вкладення ними капіталу.

 До інформації яку потребують інвестори належать дані про структуру власності компанії , її стратегію, цілі та завдання, тактику діяльності керівництва, фінансову політику та фінансові результати діяльності, очікувані розміри прибутку, а також про будь-які значні події (зміни в структурі капіталу підприємства у виробничій діяльності, зміни поточного та прогнозного стану ринку). Належна поінформованість уможливить їм оцінювання рівня управління та прийняття обґрунтованого рішення щодо інвестування своїх коштів.

 Гарантії прав кредиторів мають принципове значення для забезпечення інвестиційної привабливості підприємства. Цю проблему треба розв’язувати комплексно в рамках способів зобов’язально-правового захисту (непрямий захист прав власності), корпоративного права, процедур банкрутства, податкового регулювання, виконавчого провадження. Зазначимо, що банкрутство є формою, як правило, застосовуваною в екстремальних випадках. У процесі банкрутства, як відомо, пріоритетність мають інтереси кредиторів, а вимоги акціонерів стосовно активів компанії задовольняються в останню чергу.

 

 

Зарубіжний досвід і логіка, а також об'єктивний аналіз показують, що в умовах ринку бізнес планування на рівні господарських осередків щодо підприємницької діяльності є необхідним і неминучим. 

Щодо великих і тривалих угод, тим більше економічних проектів, спрямованих на одержання прибутку – бізнес проектів – розробка плану або програми дій, що передує їх реалізації, є неодмінною умовою обґрунтованості задуму та надійності отримання бажаного результату. Останнім часом цей термін став застосовуватися і у вітчизняній практиці. Більше того – якщо раніше жоден серйозний проект не затверджувався і не приймався до реалізації без розгорнутого техніко-економічного обґрунтування та програми здійснення, то тепер стало модним вимагати бізнес-план як симбіоз програми та економічного обґрунтування. 

В бізнес-плані має бути заздалегідь намічена бажана і така, що практично здійснюється, програма підприємницьких дій, які забезпечують досягнення поставленої мети. 

Особливості складання бізнес-плану в ринкових умовах зумовлені наступними фактами: 

а) планування