Облік цінних паперів

• випущені в документарній формі.;
• випущені в бездокументній формі.

Документарною формою цінного паперу визнається сертифікат цінного паперу, що містить реквізити, емітованого цінного паперу, дані про кількість цінних паперів і що засвідчує сукупність прав, наданих цим цінним папером.

Бездокументною формою цінного паперу визначається здійснення хранителем облікового запису, що є підтвердженням права власності на цінний папір.

4) залежно від форми випуску цінні папери розділяються на:

• цінні папери на пред'явника – де не вказується особа, якій належать цінні папери, і засвідчені ними права - вони належать пред'явникові таких цінних паперів, тобто будь-якій особі, що є їх добросовісним набувальником;
• іменні цінні папери - вказується власник, при цьому права, засвідчені таким цінним папером, належать вказаній в ній особі;
• ордерні цінні папери - містять вказівку на власника такого цінного паперу, проте такі цінні папери відрізняються від іменних тим, що разом з найменуванням першого набувальника в ній міститься вказівка на можливість визначення першим набувальником суб'єкта права по паперу. Класичним прикладом є векселі. 

4) Залежно від порядку розміщення (видачі) цінні папери поділяються на:

• емісійні;
• неемісійні 

Емісійними цінними паперами є цінні папери, що засвідчують рівні права їх власників в межах одного випуску відносно емітента, тобто особи, що бере на себе відповідні зобов'язання (акції, облігації підприємств, облігації місцевих позик, державні облігації України, іпотечні сертифікати, іпотечні облігації, сертифікати ФОН, інвестиційні сертифікати, казначейські зобов'язання України). 

До неемісійних цінних паперів відносяться цінні папери, не включені в перелік емісійних цінних паперів (ощадні (депозитні) сертифікати, векселі, застави, складські свідоцтва і коносаменти).

 

Весь процес руху цінні папери від емітента до інвесторів можна розділити на три етапи:

1 Етап - Випуск (видача) цінних паперів. 

Видача цінного паперу - передача першому власникові неемісійного цінного паперу особою, яка його склала. 

При видачі цінного паперу необхідно перш за все звертати увагу на правильність і повноту заповнення реквізитів цінного паперу. Наслідком недотримання форми цінного паперу може бути визнання судом вказаного документа як того, що не має сили цінного паперу. Це не означає, що сам документ не дійсний, а свідчить про те, що даний документ не є цінним папером і, відповідно, знижується «цінність» документа: перший власник позбавляється можливості відчужувати документ, а також втрачає інші вигоди, що витікають з права власності на цінний папір.

 

2 Етап - Розміщення цінних паперів

Розміщення цінних паперів - це відчуження цінних паперів емітентом або андерайтером шляхом укладення цивільно-правового договору з першим власником. 

Андерайтер - торговець цінними паперами, який здійснює розміщення (підписку, продаж) цінних паперів від імені та за рахунок емітента.

Розміщення емісійних цінних паперів вимагає від емітента здійснення ряду дій, пов'язаних з реєстрацією випуску цінних паперів в Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку (далі - ДКЦПФР), і отримання свідоцтва про таку реєстрацію. 

Якщо для того, щоб мати можливість передати першому власникові неемісійний цінний папір, досить вказати необхідні реквізити (для векселів - заповнити вексельний бланк), то для можливості відчуження емісійного цінного паперу емітенту необхідно спочатку зареєструвати випуск цінних паперів в ДКЦПФР.

Закон про цінні папери залежно від способу первинного відчуження розділяє розміщення цінних паперів на два способи:

Закрите (приватне) розміщення цінних паперів - це розміщення цінних паперів шляхом безпосередньої пропозиції цінних паперів заздалегідь певному коло осіб.

Наприклад, переважне право мають акціонери закритого акціонерного товариства на придбання акцій, які продаються іншими акціонерами такого товариства. Якщо ж вони відмовляються, то третя особа, яка не входила в круг акціонерів може придбати право власності на такі акції.

Відкрите (публічне) розміщення цінних паперів - це їх відчуження на підставі публікації в засобах масової інформації або оголошення будь-яким іншим способом повідомлення про продаж цінних паперів, зверненого до заздалегідь не певної кількості осіб.

Кількість відкрито (публічно) розміщених цінних паперів не повинна перевищувати кількості цінних паперів, визначеної в проспекті їх емісії. Разом з тим фактично розміщених цінних паперів може бути менше, ніж кількість цінних паперів, визначена в проспекті їх емісії.

Відкрите розміщення цінних паперів може здійснюватися самим емітентом, а також через андерайтера, з яким підписується договір про андерайтинг, який є професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами.

3 Етап - Обертання цінних паперів. 

Обертання цінних паперів -  це здійснення операцій, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав по цінних паперах, за винятком договорів, що укладаються при розміщенні цінних паперів.

Обертання цінних паперів можливе на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів, міни, дарування тощо.

 

При веденні обліку цінних паперів важливе значення має правильність визначення моменту виникнення права власності на таке майно. Оскільки в цінному папері з'єднуються право на цінний папір і права по цінному паперу, то необхідно в обліку визначати моменти виникнення і реалізації інвестором таких речових і зобов'язальних прав.

Згідно ст. 194 Цивільного кодексу України і ст. 4 ЗУ «Про цінні папери»:

при виникненні у особи права власності на цінний папір