Облік цінних паперів

 

за методом виплати доходу:

•виплачуються лише відсотки, строк викупу не обумовлюється;

•виплата відсотків не передбачається (дисконтні облігації, з нульовим купоном);

•відсотки виплачуються разом з номіналом наприкінці строку;

•періодично виплачуються відсотки, а в кінці строку - номінал чи викупна ціна (переважаючі).

за строком погашення:

•з фіксованою датою погашення;

•без зазначення дати погашення, або безстрокові, тобто емітент не обумовлює конкретний строк, але облігації можуть бути викуплені в будь-який момент (наприклад, французька рента).

за засобом погашення:

•разовим платежем;

•розподіленим в часі погашеннями обумовленої частки номіналу;

•послідовним погашенням частки загальної кількості облігацій (такі облігації називаються серійними; часто таке погашення здійснюється за допомогою лотерей).

за цільовим призначенням:

•корпораційні;

•державні, що випускаються центральним урядом та місцевими органами влади.

Корпорації випускають облігації з метою мобілізації грошових ресурсів для оновлення основного капіталу, заміни обладнання й розширення виробничих можливостей. Облігації випускаються тоді, коли не вистачає власних фінансових джерел (наприклад, нерозподілений прибуток). 

За метою фінансування розрізняють облігації корпорацій промислові, екологічні, іпотечні та сезонні. Цільове призначення визначає відмінності в умовах випуску облігацій, терміну їх обігу, в характері забезпечення, а все перелічене впливає на дохідність облігації. Відмінності у виборі виду облігації зумовлюються такими факторами, як галузева специфіка (технологія і тривалість виробництва), фінансовий стан компанії та її місце на фондовому ринку. Так, компанії гірничодобувної та нафтової галузей промисловості потребують не тільки більших, ніж компанії обробної промисловості, капіталів, а й триваліших термінів їх окупності (до 30 років).

Облігації центрального уряду і місцевих органів влади зазвичай використовуються як механізм для покриття бюджетного дефіциту, коли для збалансування бюджетних видатків недостатньо податкових надходжень. Згідно з теорією Кейнса фінансування державних витрат через випуск запозичень, є дефіцитним фінансуванням. Збільшення випуску державних цінних паперів призводить до вилучення з ринку значних позичкових капіталів, які могли б бути спрямовані у виробничу сферу для прискорення темпів економічного підйому.

ДКЦПФБ не регулює порядок емісії державних облігацій, оскільки ця емісія є частиною бюджетного процесу, що регулюється Бюджетним Кодексом України.

за строками погашення:

•короткострокові (до 1 року);

•середньострокові (від 1 року до 5 років);

•довготермінові (від 5 років).  

При визначенні особливостей податкового та бухгалтерського обліку процесу емісії, обертання та погашення облігацій важливим є наступні моменти:

а) облігації є яскравими представниками боргових цінних паперів;

б) розрізняють наступні види вартості (ціни) облігації:

номінальна вартість - вона передбачена умовами випуску і служить основою для різних розрахунків по облігації, зокрема - для нарахування відсотків;

ціна погашення - це сума грошових коштів (вартість товарів (послуг)), які емітент повинен виплатити (видати) утримувачу облігації на дату погашення. Найчастіше це номінальна вартість (по дисконтних облігаціях виплачується тільки номінал);

ціна дострокового погашення (викупна ціна) - це ціна, передбачена умовами випуску для облігацій, які можуть бути погашені в обумовлений термін до дати остаточного погашення;

курсова (ринкова) ціна - це ціна, за якою облігація котується на ринку, яка може бути як вище, так і нижче за номінальну.

в) може існувати різниця між номінальною вартістю облігації і її ринковою ціною - дисконт (номінальна вартість вища за ціну, по якій облігація придбана) або премія (якщо навпаки). При цьому в облікових цілях слід розрізняти дисконт, що отримується при придбанні, наприклад, відсотковими облігаціями, і дисконт повинен бути забезпечений емітентом, що випускає ці облігації (найчастіше цей дисконт наперед зафіксований). Перший може утворюватися в результаті різниці між номінальною вартістю і ринковою ціною, другою повинен бути забезпечений емітентом.

г) по облігаціях інвестор отримує дохід (цей дохід можна кваліфікувати як плату за надання грошових коштів в позику).

Вид отримуваного доходу залежить від умов випуску придбані облігацій:

відсотки - по відсотковим облігаціям;

дисконт - по дисконтним облігаціям; 

товари або послуги, ціна яких на дату погашення вища, ніж на дату придбання - по цільовим облігаціям. 

Крім того інвестор отримує доход при погашенні облігації: 

Якщо сума, отримана при погашенні облігації, що дорівнює номінальній вартості облігації, більше суми, витраченої при придбанні - утворюється прибуток (якщо навпаки - збиток). 

При звичайному продажі облігацій на вторинному ринку цінних паперів інвестор отримує прибуток за рахунок позитивної різниці між купівельною і продажною ціною (від’ємна різниця - буде збиток).

 

3.2. Особливості бухгалтерського обліку наявності та руху облігацій

3.2.1 Бухгалтерський облік у інвестора

Придбання облігацій може мати різну мету: 

одержання прибутку на тимчасово вкладені грошові кошти (частіше всього облігації розглядаються як короткостроковий напрямок вкладення грошей);

довгострокове інвестування для важливіших програм, наприклад, придбання облігацій дочірніх підприємств до моменту їх погашення, що забезпечує менш ризикове порівняно з акціями одержання доходів у вигляді відсотків. 

Методологічні основи обліку облігацій, що утримуються підприємством до їх погашення, визначені на сьогодні П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції". Інвестиції в облігації розглядаються у П(С)БО 12 окремо, оскільки передбачають особливий підхід до їх оцінки на дату балансу. 

Фінансові інвестиції у довгострокові облігації передбачають періодичне одержання відсотків відповідно до номінальної