Облік цінних паперів

До основних законодавчих і нормативних актів, які регулюють порядок обертання векселів в Україні відносяться:

Женевська конвенція 1930 року, що встановлює Уніфікований закон про переказний і простий векселі; 

Женевська конвенція 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі і прості векселі; 

Женевська конвенція 1930 року про гербовий збір щодо переказних векселів і простих векселів; 

Закон України «Про цінні папери і фондовий ринок»; 

Закон України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою введений Уніфікований закон про переказні векселі і прості векселі» від 06.07.99 р. № 826-XIV; 

Закон України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі і прості векселі» від 06.07.99 р. № 827-XIV; 

Закон України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір щодо переказних векселів і простих векселів» від 06.07.99 р. № 828-XIV; 

Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2374-III;

Цивільний кодекс України;

Господарський кодекс України;

Закон України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» та інші нормативні акти України, прийнятих відповідно до названих законів.

За своєю природою вексель як борговий цінний папір документ має ряд істотних особливостей, що відрізняють його від інших видів боргових зобов'язань, до яких відносяться:

•абстрактність вексельного зобов'язання, видача векселя юридично не прив'язується до конкретного договору, і містить в собі тільки просте й нічим не обумовлене зобов'язання сплатити певну суму; 

•безумовність векселя - наказ в переказному векселі та зобов'язання в простому векселі про сплату певної грошової суми повинні бути простими і необтяженими якими-небудь умовами або обмовками; 

•самостійність зобов'язання по векселю - кожне умовне або безумовне зобов'язання по векселю не залежить від того чи дійсні інші визначені у векселі зобов'язання;

•формальність - вексель є формальним зобов'язанням, яке повинне мати строго встановлену законом письмову форму, яка має низку обов'язкових реквізитів; 

•оборотність (передаваність) - особа, що отримала вексель, має право передати його іншій особі шляхом здійснення індосаменту; 

•грошове вираження - вексель є грошовим зобов'язанням, яке не може бути виражене ні в якому іншому вигляді;

•право зворотної вимоги (регрес) - векселедержатель, що не отримав платіж по векселю, має право на прямий позов до особи, що зобов'язана по векселю (у переказному векселі) або видало (у простому векселі);

•солідарна відповідальність - обов'язок по векселю існує у кожної особи, що його видала, індосувала або авалювала вексель;

•відсутність емісійного характеру - видача векселя не передбачає спеціальних процедур, пов'язаних з емісією цінних паперів, тобто реєстрації в ДКЦПФР або іншому органі виконавчої влади. 

Розрізняють два види векселів: простій і переказний.

Простій вексель - це вексель, складений у формі простого та нічим не обумовленого зобов'язання, виданого однією особою іншій за раніше отримані товари (роботи, послуги). 

При видачі простого векселя беруть участь дві особи:

векселедавець - особа, що фактично отримала товар (роботи, послуги) та видала вексель;

перший одержувач (векселедержатель) - особа, що передавала товар (роботи, послуги) й отримала вексель.

Простій вексель видається векселедавцем на ім'я векселедержателя і містить пропозицію особисто сплатити вексельну суму в певний момент векселедержателю або його векселенаступникам.

Переказний вексель - це вексель, що містить письмовий наказ однієї особи (юридичного або фізичного) іншій особі сплатити в зазначений термін певну суму грошей третій особі. 

Переказний вексель використовується боржником для перекладу свого боргу на іншого суб'єкта підприємницької діяльності, який замість нього повинен сплатити по цьому векселю. 

Як правило, при видачі перевідного векселя беруть участь три особи:

трасант, що видавав вексель або наказ платити (векселедавець);

трасат - той, якому дається наказ платити (платник); 

ремітент, на користь якого виданий вексель (перший одержувач, він же векселедержатель).

Таким чином платником по такому векселю є не сам векселедавець, а інша особа (трасат), якій трасант доручає здійснити платіж за нього. При цьому трасат повинен дати письмову згоду сплатити вексель шляхом відповідного напису на векселі (акцепт векселя). 

Отже, в простому векселі статус векселедавця і платника поєднується в одній особі, в переказному - такі функції розподілені між трасантом і трасатом.

Відповідно до статті 1 Уніфікованого закону про переказний і простий векселі переказний вексель повинен містити наступні обов'язкові реквізити. 

Найменування «вексель» (так звана «вексельна мітка»), включене в сам текст документа та виражене на тій мові, на якій цей документ складений. Згідно зі статтею 5 ЗУ «Про обіг векселів в Україні» векселі складаються в документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підробки, форма та порядок виготовлення яких затверджуються ДКЦПФР за узгодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону про переказний і простий векселі, і не можуть бути переведені в бездокументну форму (обезрушені). Вимоги до стандартної (типовою) форми виготовлення вексельних бланків затверджені Рішенням ДКЦПФР «Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типовою) форми виготовлення вексельних бланків» від 22.11.2001 р. № 338.

Проста