Облік цінних паперів

Прикладами таких випусків є:

випуск акцій для сплати дивідендів або бонусна емісія (тобто випуск акцій для безкоштовного пропорційного розподілу між акціонерами);

зменшення номінальної вартості акцій (дроблення акцій);

збільшення номінальної вартості акцій (зворотне дроблення акцій або консолідація акцій);

бонусний елемент в будь-якому іншому випуску (наприклад, підписка на акції за пільговою ціною) для існуючих акціонерів;

злиття підприємств.

У перших трьох випадках розміщення простих акцій провадиться без оплати шляхом розподілу серед існуючих акціонерів пропорційно до їх частки в статутному капіталі. Таким чином, не відбувається змін ні у структурі відносин власності, ні в розподілі прибутку серед акціонерів. Тому кількість простих акцій, які знаходяться в обігу до врахування вказаних вище подій, перераховується так, ніби подія відбулася на початку самого раннього з періодів, які наведені у звіті (тобто за звітний та минулий роки).

Приклад 4. Випуск акцій для сплати дивідендів. Емісія, призначена для сплати дивідендів існуючим акціонерам, здійснена 01.04.2009 р. на таких умовах: ВАТ «Батир» випустило 1 просту акцію на кожну просту акцію в обігу, тобто кількість акцій збільшиться в 2 рази (табл. 6.8).

Таблиця 6.8. Перерахунок ПНА у випадку сплати дивідендів простими акціями

 

Підписка акцій за пільговою ціною (четвертий випадок) розглядається як виплата дивідендів акціями на суму перевищення ринкової (середньої) ціни акції над пільговою (більш низькою) ціною її продажу. 

Приклад 5. Випуск акцій з пільговою ціною для існуючих акціонерів. Припустимо, що ВАТ «Батир» протягом 2009 р. мало в обігу          3 792 акції (приклад 4). У 2009 р. воно також випустило права на прості акції в кількості 1 000 шт. Дата здійснення прав – 01.10.2009 р. Ринкова ціна прав – 20,0 грн./шт. Існуючі акціонери матимуть змогу придбати ці акції за ціною 10,0 грн./шт.

Для перерахунку кількості акцій в обігу необхідно визначити коефіцієнт перерахунку:

 

У свою чергу, середня (ринкова) ціна однієї акції у разі, якщо б всі існуючі права на акції були реалізовані, обчислюється за формулою:

 

Узагальнимо перерахунок у табл. 6.9.

 

Таблиця 6.9.- Перерахунок ПНА у випадку випуску прав на акції

 

Показники чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію та скоригованого чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію за звітний та попередній періоди слід також перераховувати для уникнення впливу суттєвих помилок та коригувань, які є результатом змін в обліковій політиці, що передбачено П(С)БО 6.

При заповненні фінансової звітності за наслідками року окрім заповнення розділу ІІІ Звіту про фінансові результати (ф. № 2) також необхідно розкрити додаткову інформацію у Примітках до фінансової звітності. Така інформація повинна містити:

чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію, визначений у результаті перерахунку;

скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію, визначений у результаті перерахунку;

узгодження сум, використаних як чисельники при обчисленні чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію, та скоригованого чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію, з сумами чистого прибутку (збитку) за певний період;

вплив розбавляючих потенційних простих акцій на середньорічну кількість простих акцій в обігу;

операції з простими та потенційними простими акціями, які були здійснені після дати балансу.

 

6.4 Особливості визнання та відображення в бухгалтерському обліку фінансових інструментів

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інструменти та її розкриття у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 13 «Фінансові інструменти».

Норми П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» не поширюються на:

фінансові інвестиції в асоційовані, спільні та дочірні підприємства;

активи і зобов’язання роботодавців щодо програм пенсійного забезпечення;

права і зобов’язання за договорами страхування (крім похідних інструментів у страхових контрактах);

права і зобов’язання щодо оренди (крім похідних інструментів, передбачених орендною угодою);

угоди, що передбачають платежі, виходячи з кліматичних, геологічних та інших фізичних змін навколишнього середовища;

угоди про фінансові гарантії, крім угод, які передбачають виплату внаслідок змін відсоткової ставки, курсу цінних паперів, індексу цін, кредитного рейтингу (індексу), валютного курсу або інших змінних, що є базисними;

угоди про непередбачене відшкодування при об’єднанні підприємств.

Відповідно до П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» усі фінансові інструменти залежно від умов, зазначених у контракті поділяються на різні види (рис. 6.1).

 

 

 

 

 

Рис. 6.1 - Класифікація фінансових інструментів

 

Відповідно до П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» фінансовий інструмент – контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов’язання або інструменту капіталу іншого підприємства.

Фінансовий актив – це:

грошові кошти та їх еквіваленти;

контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства;

контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах;

інструмент власного капіталу іншого підприємства.

Фінансове зобов’язання –