Обмін білків в організмі курей різного віку при згодовуванні жирів

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

30- до 60-денного віку і поступове підвищення його в печініці в період з 30- до 180-денного віку. Виявлено стимулюючий вплив лізину, пальмітинової кислоти і глюкози при додаванні їх до інкубаційного середовища на синтез білків у скелетних м´язах і шкірі курей в 120-денному віці. Встановлено поступове підвищення активності кислих і зниження активності нейтральних протеаз у печінці курей у період 30- до 180-денного віку, підвищення активності обох протеаз у скелетних м´язах у період з 30- до 60-денного віку і різке зниження активності нейтральних протеаз у слизовій тонкого кишечника у період з 120- до 180-денного віку. Виявлено значне зниження активності аланін- і аспартатамінотрансфераз у скелетних м´язах, шкірі і слизовій тонкого кишечника та підвищення активності аспартатамінотрансферази у печінці курей у період з 60- до 120-денного віку. Встановлено значно більше використання [2-14C]цистину і особливо [2-14C]лізину, ніж 3-феніл-[1-14C]аланіну в синтезі білків та значно більше використання вуглецевого скелету цих амінокислот у синтезі ліпідів порівняно до використання його в енергетичних процесах в органах і тканинах курей. Показано, що при згодовуванні курям-несучкам соняшникової олії і залишкової фракції риб´ячого жиру у вигляді добавок до комбікорму в скелетних м´язах підвищується інтенсивність синтезу білків і підвищується активність нейтральних проеаз, у яйцепроводі – підвищується активність кислих протеаз.

Практичне значення одержаних результатів. Обгрунтовано використання жирів у годівлі курей-несучок у вигляді добавок до комбікорму з метою підвищення інтенсивності їх росту і яєчної продуктивності.

Особистий внесок здобувача. Здобувач провів аналіз наявної літератури за темою дисертації, виконав експериментальну частину роботи, провів аналіз одержаних результатів і підготовку їх до публікації, написав дисертаційну роботу.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідались на:

науково-практичних конференціях аспірантів Інституту біології тварин (м. Львів, 1999-2001 рр) ;

міжнародній науково-практичній конференції присвяченої сторіччю від дня народження академіка С. З. Гжицького (м. Львів, 2000 р.) ;

аспірантській конференції, присвяченої 85-річчю від дня народження професора З. П. Скородинського (м. Львів, 25. 10. 2000 р.) ;

ІІІ Українській конференції по птахівництву з міжнародною участю (м. Борки, 18. 09. -21. 09. 2001 р.)

Міжнародній науково-практичній конференції «Біологічні основи підвищення продуктивності тварин», присвяченої 40-річчю створення Інституту біології тварин УААН (24-25 січня 2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 статей і 1 тези.

Структура і об´єм дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, власних досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел літератури. Обсяг дисертації – … сторінок, в тому числі … таблиць. Список використаних джерел літератури включає … публікації, в тому числі … закордонних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина роботи виконана на курях яєчного кросу «Tetra-SL» 30-, 60-, 120- і 180-денного віку, які вирощувалися в умовах птахофабрики «Львівська» (1-й дослід) і на курях вказаної породи 300-денного віку в умовах віварію Інституту біології тварин УААН (2-й дослід) у 1999-2001 роках.

У 1-му досліді у печінці, грудному м´язі, шкірі і слизовій оболонці порожньої кишки курей у вказаному віці досліджували загальний вміст білків і їх амінокислотний склад на автоматичному аналізаторі амінокислот АА Е339, співвідношення окремих білкових фракцій методом електрофорезу на агарі (А. Илков, Т. Николов, 1959), інтенсивність синтезу білків в умовах in vitro шляхом інкубації зрізів тканин з [2-14C]лізином з наступним визначенням радіоактивності синтезованих білків (С. Вовк, В. Янович, 1988), активність кислих і нейтральних протеаз (В. Балаян, А. Левицкий, 1982), активність аланін- і аспартатамінотрансфераз (В. Титов, Н. Бочкова, 1990). У 300-денному віці у вказаних органах і тканинах курей досліджували також особливості метаболізму [2-14C]лізину, [2-14C]цистину і 3-феніл- [1-14C]аланіну шляхом інкубації їх зрізів з цими амінокислотами з наступним визначенням радіоактивності синтезованих білків і ліпідів та радіоактивності утвореного СО2 (С. Вовк, В. Янович, 1988).

У 2-му досліді досліджували вплив згодовування курям-несучкам соняшникової олії і залишкової фракції риб´ячого жиру (препарат «Вітатек») у вигляді добавок до стандартного комбікорму на їх ріст і яєчну продуктивність, на інтенсивність синтезу білків, активність кислих і нейтральних протеаз, аланін- і аспартатамінотрансферази у печінці, скелетних м´язах, шкірі, слизовій порожньої кишки і яйцепроводі тими само методами, що і в першому досліді. Дослід проведений на трьох групах курей яєчної кросу «Tetra SL» 300-денного віку, по 5 голів у кожній, які утримувалися в умовах віварію і одержували стандартний комбікорм, який забезпечував їх потребу в основих елементах живлення згідно норми.

Кури 1-ї групи, які одержували вказаний комбікорм, правили за контроль. Курям 2- і 3-ї груп (дослідних) згодовували вказаний комбікорм з добавками відповідно 3% соняшникової олії і 3% залишкової фракції риб´ячого жиру, що має комерційну назву «Вітатек». Препарат «Вітатек» вигитовляється Київським вітамінним заводом і містить 51, 13% насичених жирних кислот, в їх числі 13, 35% міристинової і 29, 51% пальмітинової кислот, та 48, 87% ненасичених жирних кислот, у тому числі 23, 07% пальмітоолеїнової, 11, 53% олеїнової, 2, 26% ейкозапентаєнової, 0, 89% докозапентаєнової і 0, 51% докозагексаєнової кислот. Вказані жири згодовували курям протягом 30-ти днів. Після цього курей всіх груп забивали шляхом декапітації і одержані від них зразки печінки, скелетних м´язів, шкіри, слизової оболонки порожньої кишки і яйцепроводу використовували в біохімічних дослідженнях. У вказаних органах і