Обмін білків в організмі курей різного віку при згодовуванні жирів

Обмін білків в органах і тканинах курей-несучок при додаванні жирів до їх раціону

У результаті проведених досліджень встановлено, що при додаванні до раціону курей-несучок соняшникової олії і залишкової фракції риб´ячого жиру інтенсивність синтезу білків у досліджуваних органах і тканинах курей, за винятком скелетних м´язів, істотно не змінюється (P<0, 5). Інтенсивність синтезу білків у скелетних м´язах при цьому вірогідно підвищується (P<0, 5). З цих даних випливає, що жири, незалежно від їх жирнокислотного складу, при додаванні їх до раціону проявляють стимулюючий вплив на синтез білків у скелетних м´язах не тільки у курчат-бройлерів (Л. Козлова, 1980; Б. Кружель, 1985), і у гусей у ранньому віці (Сірко Я. М., 2002), а і у курей-несучок.

Проведені нами дослідження показали, що додавання досліджуваних жирів до раціону курей-несучок проявляє інгібуючий вплив на катаболізм [2-14C]лізину іф використання його вуглецевого скелету в енергетичних процесах у печінці, слизовій порожньої кишки і шкіри (P<0, 05-0, 01) та в синтезі ліпідів у печінці, слизовій порожньої кишки і яйцепроводі (P<0, 05-0, 001). З цих даних випливає, що жири інгібують катаболізм амінокислот, зокрема лізину, який є найбільш лімітуючою амінокислотою в раціоні курей-несучок, що сприяє більшому використанню амінокислот у синтезі білків.

Підвищення інтенсивності синтезу білків у скелетних м´язах курей-несучок при додаванні жирів до їх раціону супроводжується підвищенням активності нейтральних протеаз у скелетних м´язах і активності кислих протеаз у яйцепроводі (P<0, 01-0, 001). Ці дані свідчать про прямий зв´язок між синтезом і розпадом білків у скелетних м´язах курей-несучок, що виявлено у дослідах на курчатах-бройлерах (S. Tasserand et al., 1996; 2000). Разом з тим, з одержаних даних випливає, що екзогенні жирні кислоти проявляють активуючий вплив на кислі протеази в яйцепроводі, внаслідок чого посилюється розпад білків, які транспортуються з печінки в яйцепровід, завдяки чому забезпечується використання амінокислот у синтезі білків яйця.

Проведені дослідження показали, що згодовування курям-несучкам жирів у вигляді добавок до раціону значно впливає на активність аланін- і аспартатамінотрансфераз у більшості органів і тканин. Так, активність аланінамінотрансферази майже у всіх досліджуваних органах і тканинах курей-несучок, яким хгодовували соняшникову олію і залишкову фракцію риб´ячого жиру, була значно вища, ніж у курей контрольної групи (P<0, 05-0, 001). При цьому активність аспартатамінотрансферази у печінці і шкірі курей-несучок, яким згодовували жири була значно нижча (P<0, 05-0, 01), а в слизовій порожньої кишки і скелетних м´язах – вища (P<0, 05-0, 01), ніж у курей контрольної групи. Одержані дані свідчать про значний вплив жирів при додаванні їх до раціону курей-несучок на синтез і розпад білків та різні сторони метаболізму амінокислот в багатьох органах і тканинах.

Проведені дослідження показали, що згодовування курям-несучкам соняшникової олії і залишкову фракцію риб´ячого жиру у вигляді добавок до комбікорму позитивно впливає на їх яйценоскість. Яєчна продуктивність курей, яким згодовували вказані жири за 30 днів досліду була відповідно на 7, 4 і 11, 1% більша, ніж у курей контрольної групи. Ці дані підтверджені результатами виробничої перевірки (акт додається).

 

 

1. Інтенсивність синтезу і розпаду білків, їх вміст, амінокислотний і фракційний склад в органах і тканинах курей змінюється залежно від віку і стадії яйцекладки та при додаванні жиру до їх раціону.

2. Загальний вміст білків у печінці, скелетних м´язах, шкірі і слизовій оболонці порожньої кишки курей за період з 30- до 180-денного віку збільшується відповідно в 1, 17, 1, 19, 1, 24 і 1, 11 рази (P<0, 01-0, 001). Протягом вказаного періоду у печінці і шкірі курей вірогідно збільшується відносний вміст -глобулінів (P<0, 05) і зменшується відносний вміст -глобулінів (P<0, 001), а у яйцепроводі відносний вміст цих білкових фракцій змінюється у протилежному напрямку (P<0, 05) ; у скелетних м´язах і яйцепроводі при цьому зменшується відносний вміст -глобулінів (P<0, 01), а у слизовій порожньої кишки співвідношення окремих білкових фракцій істотно не змінюється (P<0, 5).

3. Збільшення вмісту білків у печінці курей в період з 30- до 180-денного віку супроводжується збільшенням в їх складі вмісту всіх амінокислот (P<0, 05), за винятком ізолейцину, у складі білків у скелетних м´язах курей при цьому збільшується відносний вміст аргініну і тирозину (P<0, 05) та зменшується відносний вміст ізолейцину (P<0, 001), у білках шкіри – збільшується відносний вміст гліцину і проліну (P<0, 001) та зменшується відносний вміст аргініну (P<0, 01).

4. Інтенсивність синтезу білків у скелетних м´язах, шкірі і слизовій оболонці порожньої кишки курей значно підвищується (P<0, 01-0, 001) у період з 30- до 60-денного віку, а в наступний