Обмін білків в організмі курей різного віку при згодовуванні жирів

Проведені дослідження показали, що у 120-денному віці інтенсивність синтезу білків у скелетних м´язах курей в умовах in vitro підвищується при додаванні до інкубаційного середовища лізину, глюкози і пальмітинової кислоти, тоді як у 30-, 60- і 180-денному віці стимулюючий вплив цих субстратів при додаванні їх до інкубаційного середовища на синтез білків зрізами скелетних м´язів відсутній. З циз результатів випливає, що внутрішньоклітинний фонд вільних амінокислот і енергетичних субстратів у скелетних м´язах курей в 120- денному віці, тобто на початку яйцекладки, недостатній для забезпечення оптимального синтезу м´язових білків. Разом з тим, лізин, глюкоза і пальмітинова кислота проявляють ститмулюючий вплив на синтез білків також у шкірі курей у 120-денному віці в умовах in vitro при додаванні їх до інкубаційного середовища, що свідчить про недостатнє субстратне забезпечення синтезу білків також у шкірі курей на початку яйцекладки при згодовуванні їм стандартного комбікорму.

Зміни активності аланін- і аспартатамінотрансфераз у досліджуваних органах і тканінах курей найбільше виражені в період з 60- до 120-денного віку, тобто в період найбільш інтенсивного росту і статевого дозрівання. Ці зміни специфічні для кожного органу і тканини окремо за напрямком і ступенем. Так, активність аланінамінотрансферази у скелетних м´язах і шкірі курей в період з 60- до 120-денного віку різко знижується (P<0, 05; P<0, 01), у слизовій порожньої кишки – підвищується (P<0, 05), а в печінці – істотно змінюється. Активність аспартатамінотрансферази в печінці і слизовій порожньої кишки в період з 60- до 120-денного віку значно підвищується (P<0, 05), а в скелетних м´язах і шкірі – знижується (P<0, 01). Загалом, одержані дані свідчать про певний зв´язок між морфофункціональним розвитком і метаболічною активністю органів і тканин курей з їх ростом і яйцекладкою.

Вікова динаміка протеаз у досліджуваних органах і тканинах курей специфічна для кожного з них окремо і залежить від їх внутрішньоклітинної локалізації. Так, активність кислих протеаз, які локалізуються, в основному, в лізосомах, у слизовій порожньої кишки курей з віком змінюється відносно мало, у скелетних м´язах вона знижується в період з 30- до 60-денного віку (P<0, 01), у печінці – з 120- до 180-денного віку (P<0, 05). У шкірі курей активність кислих протеаз знижується з 30- до 60-денного віку (P<0, 05), а з 120- до 180-денного віку – підвищується (P<0, 05).

Активність нейтральних протеаз, які локалізуються, в основному в цитоплазмі, у скелетних м´язах і шкіри курей значно підвищується в період з 30- до 60-денного віку (P<0, 001), а в печінці і слизовій порожньої кишки знижується в період з 120- до 180-денного віку (P<0, 05).

З одержаних даних випливає, що різке підвищення активності нейтральних протеаз у скелетних м´язах курей в період з 30- до 60-денного віку співпадає з різким підвищенням інтенсивності синтезу білків, що узгоджується з наявними в літературі даними про наявність прямого зв´язку між інтенсивністю синтезу і розпаду білків у скелетних м´язах курчат м´ясних ліній в процесі росту (Н. Грирорьев, 1972). В інших органах, як видно з одержаних даних, такий зв´язок відсутній. Більше того, у печінці і шкірі курей в 180-денному віці підвищення активності кислих протеаз супроводжується зниженням активності нейтральних протеаз. З цих даних випливає, що процеси протеолізу в окремих органах і тканинах птиці регулюються шляхом зміни активності різних протеаз

Органно-тканинні різниці в інтенсивності процесів протеолізу у курей характеризуються такими само закономірностями, як і різниці в інтенсивності синтезу білків. Про це свідчить значно вища активність кислих протеаз у печінці і слизовій порожньої кишки курей на всіх стадіях росту, ніж у скелетних м´язах. Активність нейтральних протеаз у слизовій порожньої кишки курей значно вища порівняно до їх активності у печінці і особливо у шкірі.

Метаболізм [2-14C]лізину, [2-14C]цистину і 3-феніл-[1-14C]аланіну в тканинах курей в умовах in vitro.

Проведені дослідження показали, що поряд з використанням [2-14C]лізину, [2-14C]цистину і 3-феніл-[1-14C]аланіну в досліджуваних органах і тканинах курей в синтезі білків в умовах in vitro значна частина цих амінокислот піддається катаболізму, а їх вуглецевий скелет використовується в синтезі ліпідів і окиснюється в циклі трикарбонових кислот. Загальна радіоактивність білків, синтезованих зрізами вказаних органів і тканин курей з [2-14C]лізином значно вища, ніж при інкубації з 3-феніл-[1-14C]аланіном і [2-14C]цистином. При інкубації зрізів органів і тканин курей з [2-14C]лізином, [2-14C]цистином і 3-феніл-[1-14C]аланіном відповідно 87, 18-90, 37, 68, 56-88, 97, 38, 10-44, 60% загальної радіоактивності досліджуваних сполук виявлено в білках, 7, 32-11, 40, 10, 05-22, 74, 49, 70-58, 66% – у ліпідах, 0, 80-2, 31, 0, 98-10, 22, 0, 84-5, 70% – у СО2. З цих даних випливає, що поряд з використанням досліджуваних амінокислот в органах