Обмін білків в організмі курей різного віку при згодовуванні жирів

Одержані цифрові дані опрацьовували статистично: визначали середні арифметичні величини (М), середньоквадратичну помилку (m) і вірогідність різниць між досліджуваними показниками (Р).

  

 

Вікові особливості обміну білків в органах і тканинах курей яєчних ліній.

Загальний вміст білків, їх амінокислотний склад і співвідношення окремих білкових фракцій в органах і тканинах курей у різному віці.

Проведені дослідження показали, що загальний вміст білків у всіх досліджуваних органах і тканинах курей поступово підвищувався з віком: у печінці, скелетних м´язах, шкірі і слизовій оболонці порожньої кишки курей у 180-денному віці він був відповідно в 1, 17, 1, 19, 1, 24 і 1, 11 рази більший (P<0. 05-0, 001), ніж у 30-денному віці. З цих даних випливає, що морфофункціональний розвиток досліджуваних органів і тканин курей яєчних ліній, з яким пов´язують збільшення вмісту білків у них, не завершується до початку яйцекладки, яка починається в 120-денному віці.

Збільшення загального вмісту білків в органах і тканинах курей з віком супроводжується значними змінами співвідношення окремих білкових фракцій. Ці зміни специфічні для кожного органу і тканини за напрямком і ступенем. Зокрема, відносний вміст альбумінів у печінці курей поступово зменшується в період з 30- до 120-денного віку (P<0, 01) та різко збільшується в період з 120- до 180-денного віку (P<0, 001). Протягом досліджуваного періоду в печінці курей поступово збільшується відносний вміст -глобулінів (P<0, 01) і зменшується відносний вміст -глобулінів (P<0, 001). У період з 120- до 180-денного віку в печінці курей також значно збільшується відносний вміст пост--глобулінів (P<0, 001). Загалом з одержаних даних випливає, що найбільші зміни білкового складу у печінці курей виявляються в період з 120- до 180-денного віку, тобто в період інтенсивної яйцекладки. Вони характеризуються різким збільшенням вмісту альбумінів і -глобулінів та зменшенням вміту -глобулінів у печінці курей протягом вказаного періоду.

У скелетних м´язах курей з 60- до 120-денного віку збільшується відносний вміст -глобулінів (P<0, 05), у період з 120- до 180-денного віку – відносний вміст альбумінів і -глобулінів (P<0, 05) та зменшується відносний вміст -глобулінів (P<0, 01). Крім того, в скелетних м´язах курей з 60- до 180-денного віку поступово зменшується відносний вміст -глобулінів. Загалом, вікова динаміка змін білкового складу в печінці і скелетних м´язах курей значно відрізняється між собою.

Білковий склад шкіри курей протягом росту змінюється значно меншою мірою, ніж білковий склад печінки і скелетних м´язів. Більшість різниць у співвідношенні окремих білкових фракцій у шкірі курей на суміжних досліджуваних стадіях росту статистично невірогідні. З вірогідних змін у шкірі курей протягом досліджуваного періоду можна відмітити збільшення відносного вмісту преальбумінів у період з 30- до 60-денного віку (P<0, 01) і зменшення відносного вмісту -глобілінів у період з 60- до 120-денного віку.

У слизовій тонкого кишечника курей, на відміну від печінки, скелетних м´язів і шкіри білковий склад протягом досліджуваного періоду онтогенезу істотно не змінюється: всі різниці у вмісті окремих фракцій білків у слизовій оболонці порожньої кишки курей на суміжних етапах дослідження статистично не вірогідні (P<0, 5), а вікова динаміка їх змін характеризується незначними коливаннями.

У яйцепроводі курей протягом досліджуваного періоду зменшується відносний вміст преальбумінів, - і -глобулінів (P<0, 05-0, 01) та збільшується відносний вміст -глобулінів (P<0, 01). Найбільше виражені зміни відносного вмісту вказаних білкових фракцій в яйцепроводі курей в період з 60- до 120-денного віку, що можливо пов´язано з початком яйцекладки.

Одержані результати свідчать про значні органно-тканинні різниці у вмісті деяких білкових фракцій у курей. Так, відносний вміст преальбумінів у слизовій порожнині кишки курей на всіх стадіях росту значно більший, ніж в інших органах і тканинах, особливо в шкірі і печінці. Найбільший вміст альбумінів виявлений у скелетних м´язах, -глобулінів – у шкірі і яйцепроводі, -глобулінів – у скелетних м´язах. Вміст -глобулінів у печінці і слизовій оболонці порожньої кишки курей значно більший, ніж у скелетних м´язах. Пост -глобуліни виявлені лише в печінці курей.

Зміни амінокислотного складу білків у досліджуваних органах і тканинах курей протягом росту також специфічні для кожного з них окремо як за напрямком, так і за ступенем. Так, у печінці курей у період з 30- до 180-денного віку збільшується вміст всіх білкових амінокислот, за винятком гліцину, ізолейцину і лізину (P<0, 05-0, 01), що обумовлено збільшенням загального вмісту білків у печінці курей у цей період. Найбільше виражене це збільшення в період з 120- до 180-денного віку, тобто в період інтенсивної яйцекладки. Серед амінокислот у білках печінки курей на всіх стадіях дослідження у кількісному відношенні переважають аргінін (27, 8-30, 4 мг/г), глутамінова кислота (23, 1-27, 3 мг/г) і тирозин (19, 2-23, 7 мг/г). Найменше виявлено в білках печінки курей протягом дослідження ізолейцину (2, 52-2, 96 мг/г).

У скелетних м´язах курей частина білкових амінокислот у період з 30- до 180-денного віку збільшується, а частина амінокислот зменшується або істотно не змінюється. Найбільше збільшується у білках скелетних м´язів курей протягом росту вміст тирозину, аргініну, валіну, лейцину, фенілаланіну