Оцінка церебрального кровоплину у прогнозуванні результатів хірургічного лікування хворих з множинними оклюзивно-стенотичними ураженнями сонних та хребтових артерій

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ імені академіка А. П. Ромоданова

 

ГЛОБА МАРИНА ВАСИЛІВНА

 

УДК 616. 13-005-007. 271-073. 4-8-089-037-036. 8

 

 

14. 01. 05 – нейрохірургія

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Київ – 2002

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова АМН України

Науковий керівник – доктор медичних наук Цімейко Орест Андрійович, Інститут нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова АМН України, головний науковий співробітник, завідувач відділу судинної нейрохірургії, Заслужений лікар України

Офіційні опоненти – доктор медичних наук Яковенко Леонід Миколайович, Інститут нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова АМН України, провідний науковий співробітник - доктор медичних наук Сон Анатолій Сергійович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетської хірургії з курсом нейрохірургії.

Провідна установа – Харківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра нейрохірургії, м. Харків

 

 

Актуальність теми. Поширеною причиною гострих та хронічних судинних захворювань мозку є стенотичні та оклюзивні ураження магістральних артерій голови та шиї, варіанти і вади їх розвитку, посилені віковими змінами, системними порушеннями гемодинаміки (Е. В. Шмидт с соавт., 1976, 1985; Н. В. Верещагин, 1986-1998; Ю. Н. Зубков, 1998; А. Imparato, 1974; R. Spetzler, 1995). Особливістю патології сонних та хребтових артерій є множинний характер ураження, що ускладнює клінічні прояви захворювання, а також діагностику та лікування. Патологія двох або більше магістральних артерій реєструється у 48-58% всіх оклюзивно-стенотичних уражень (Е. Б. Куперберг, 1998; Б. Г. Алекян с соавт., 2001; J. Moran, 1977; P. Pauliukas, 1996).

Медикаментозне лікування мозкового інсульту недостатньо ефективне: лише у 10% захворілих неврологічний дефект внаслідок порушення мозкового кровообігу (ПМК) зазнає повного зворотного розвитку, 24-53% хворих частково або повністю залежать від сторонньої допомоги, а в цілому, інвалідизація досягає 90% (Б. С. Виленский, 1995; Р. В. Богатирьова і співавт., 1996; Дж. Кистлер, 1997; С. М. Віничук, 1999; R. Sacco, 1996).

Успіхи лікування цереброваскулярних порушень в значній мірі пов’язані з досягненнями та своєчасним використанням хірургічних технологій. (А. В. Покровский 1978, 1997; А. П. Ромоданов, Ю. П. Зозуля, Г. А. Педаченко, 1990; О. А. Цімейко і співавт., 1995, 2000; Л. М. Яковенко і співавт., 1998, 2000; M. de Bakey et al., 1970, 1996; F. Diaz, D. Nunn, 1987; N. R. Hertzer, 1997).

Разом з тим, ряд питань, пов’язаних з адекватним використанням хірургічного лікування при множинній патології сонних та хребтових артерій, залишаються не вирішеними. Покази до реконструктивних операцій при двобічному ураженні сонних артерій остаточно не систематизовані у зв’язку з високим ризиком периопераційних ішемічних ускладнень, що досягають 14% (Е. Б. Куперберг, 1991, 1998; М. О. Зорін, 1996; L. Goldstein et al., 1994; W. C. Moore, 1996). Не визначено оптимальний комплекс інструментальних досліджень церебральної гемодинаміки в діагностичному алгоритмі хворих з ПМК внаслідок множинних і комбінованих оклюзивно-стенотичних уражень сонних та хребтових артерій, не розроблені методи прогнозування результатів хірургічного лікування хворих з даною патологією.

Вищенаведені дані обгрунтовують необхідність удосконалення методів профілактики та лікування ПМК, обумовлених множинними ураженнями сонних і хребтових артерій, використання для цього сучасних хірургічних технологій. Найбільш важливим завданням є розробка критеріїв оцінки характеру та ступеню розладів мозкового кровообігу на основі високоінформативних неінвазивних методів дослідження, оскільки це дозволить планувати патогенетично обґрунтоване хірургічне лікування з прогнозованим позитивним ефектом.

Порівняльне вивчення змін церебрального кровоплину та його компенсаторних резервів при множинному та комбінованому стенотичному ураженні сонних і хребтових артерій і аналізу результатів хірургічного лікування в залежності від стану мозкового кровообігу згідно даних клініко-інструментальних досліджень обгрунтовує можливість створення прогностичної моделі для хворих з ішемічними ураженнями головного мозку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом планових науково-дослідних робіт Інституту нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова АМН України в 1998-2000 рр., №№ державної реєстрації: В/І. К. 26. 02. 07. 98 0198У001333, та в 2001-2003 рр., №№ державної реєстрації: І. К. 26. 02. 05. 01 0101У000580.

Мета роботи. Поліпшення діагностики та результатів хірургічного лікування хворих з множинними оклюзивно-стенотичними ураженнями сонних та хребтових артерій шляхом розробки та впровадження моделі прогнозування найближчих та віддалених результатів лікування.

Задачі дослідження:

Провести порівняльне вивчення клінічних проявів порушень мозкового кровообігу та характеру гемодинамічних розладів за даними інструментальних досліджень у хворих з множинними оклюзивно-стенотичними ураженнями сонних та хребтових артерій.

Визначити інформативність даних ультразвукової і транскраніальної доплерографії (УЗДГ і ТКДГ) для оцінки церебральної гемодинаміки та колатерального кровообігу в порівнянні з даними інших інструментальних методів дослідження: ангіографією, однофотонною емісійною комп’ютерною томографією (ОФЕКТ), електроенцефалографією (ЕЕГ).

Розробити оптимальний комплекс функціональних методів оцінки компенсації мозкового кровоплину у хворих з множинними оклюзивно-стенотичними ураженнями магістральних артерій голови і шиї (МАГШ).

Оцінити глибину гемодинамічних порушень і резерви колатерального кровообігу у хворих з ізольованими та множинними ураженнями сонних і хребтових артерій та виявити фактори, які визначають характер недостатності мозкового кровообігу.