Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Оцінка ефективності управління в органах державної виконавчої влади (на прикладі районних державних адміністрацій)

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 

практичне значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача та ступінь апробації результатів дослідження.

Перший розділ “Теоретичні засади оцінки ефективності державного управління” присвячений виявленню ступеня розробленості обраної тематики, обгрунтуванню теоретичних підходів до визначення ефективності державного управління у зарубіжній та вітчизняній літературі, аналізу існуючих моделей оцінки ефективності державного управління.
Аналіз зарубіжних та вітчизняних досліджень з питань ефективності державного управління дав змогу зробити висновок про існування різноманітних підходів до розуміння категорії “ефективність” в галузі державного управління. Така ситуація пов’язана зі специфікою державного управління, його масштабністю та унікальністю об’єкта, яким є суспільство. Зокрема, наголошується на економічних, соціальних, організаційних, політичних та інших аспектах ефективності.
Широкого розповсюдження у науковій практиці набула теорія людських ресурсів, яка розглядає індивідуальну ефективність керівника та персоналу через практичні навики, особисті якості і високу кваліфікацію. Важливого значення на сьогодні набуває соціальна спрямованість ефективності державного управління (результативність). Її доцільно розглядати як узгодження результатів з метою, забезпечення потреб суспільства. Поширеним залишається підхід, який характеризує ефективність державного управління у політичному ракурсі і передбачає ступінь узгодженості конкретних політичних рішень, інтересів, поширення демократії та законності.
Значну увагу у дисертаційній роботі присвячено організаційній ефективності державного управління, яка базується на складових організації (органу державного управління). Автор пропонує розглядати організаційну ефективність як оптимальну форму взаємозв’язків елементів системи управління, що передбачає оцінку мікроклімату, цілей, організаційної структури, системи мотивації, технологій прийняття управлінських рішень тощо.
Найбільшого розповсюдження у зарубіжній та вітчизняній практиці набуло поняття “економічна ефективність”, яке визначається співвідношенням між кількістю витрачених ресурсів та одержаними результатами. Але небезпека економічного підходу полягає у тому, що він передбачає дотримання математичної точності, що здебільшого неможливо зробити в галузі державного управління. Досить важко визначити результат державного управління і оцінити зумовлений ним ефект. Окрім цього, результат може бути досягнутий внаслідок надто високих і невиправданих затрат, що призведе до негативних тенденцій в суспільстві. Тому існуючі підходи не дають змоги розкрити цілісне бачення усіх складових категорії “ефективність”. Жоден з них не може повною мірою відобразити специфіку державного управління. З огляду на це, ми пропонуємо змістовніше визначення ефективності державного управління, яке передбачає міру досягнення соціально значимих результатів при суспільно виправданих затратах.
Існування різноманітних підходів до визначення ефективності державного управління спричинило деяку невпорядкованість категоріального апарату. Терміни “efficiency” та “effectiveness”, які використовуються в англомовній літературі з менеджменту та адміністрування, у вітчизняній літературі часто ототожнюються і перекладаються як економічна ефективність, соціальна ефективність, дієвість, технічна ефективність, організаційна ефективність, результативність, продуктивність тощо. А під поняттям “ефективність” розуміються певні вимоги до самого процесу управління.
Аналіз змістовного наповнення цих термінів доводить необхідність розмежування двох понять: власне ефективність (efficiency), яка визначається як співвідношення між затратами на проведення державної політики та досягнутими результатами, та результативність (effectiveness), яка характеризує ступінь відповідності досягнутих результатів поставленій меті.
Застосування системного підходу дало змогу розглянути державне управління як соціальну систему, а ефективність системи визначити через кількісно виражений позитивний вплив, який система вносить у функціонування надсистеми. Конкретний зміст системи відходить на другий план, поступається оцінкою внеску системи у надсистему. Підтвердженням цього є застосування ресурсної моделі для оцінки ефективності роботи районних державних адміністрацій, яка передбачає оцінку надходжень до державного бюджету, тобто характеризує внесок району (системи) у функціонування держави (надсистеми).
Детальний аналіз методологічної бази оцінки ефективності державного управління доводить її фрагментарність та описовість. Існуючі у вітчизняній літературі підходи висвітлюють лише окремі аспекти роботи органів державної влади чи позиції окремих зацікавлених сторін. Висловлюється навіть гіпотеза про неможливість оцінки ефективності державного управління. З огляду на це, великого значення набуває зарубіжний досвід із оцінювання. Йдеться про дослідження ефективності, результативності та економічності діяльності органів державного управління як на рівні центрального уряду, так і на рівні місцевих органів влади. У зарубіжній літературі висвітлено різноманітні моделі оцінки ефективності державного управління. Зокрема, у дисертаційній роботі проаналізовано модель досягнення цілей (модель результативності), модель, орієнтовану на клієнта, модель, орієнтовану на зацікавлені сторони (модель стейкхолдерів), модель продуктивності, модель ефективності, експертне оцінювання, самооцінювання, вказано їх переваги та недоліки.
Встановлено, що жодна із запропонованих моделей не дає повної (інтегральної) та об’єктивної оцінки ефективності державного управління. Однак запропоновані моделі можуть бути корисними для оцінки окремих аспектів роботи державних органів влади.
У другому розділі “Обґрунтування основних факторів підвищення ефективності державного управління” визначено та проаналізовано основні фактори, які впливають на ефективність державного управління, розроблено систему критеріїв для їх оцінки.
З метою визначення комплексу факторів, які впливають на підвищення ефективності державного управління, нами розроблена факторна модель ефективності роботи РДА. Її основою є адаптована до умов районних державних адміністрацій практична модель системи менеджменту в місцевому самоврядуванні професора Нью-йоркського університету Г. Райта, до якої належать десять складових (факторів)  (рис. 1).
Запропонована модель передбачає оцінку організаційної ефективності роботи РДА як оптимальної форми взаємозв’язків елементів системи управління. Фактори, що впливають на організаційну ефективність роботи РДА, запропоновано об’єднати у три групи. Першу групу становлять внутрішньо-організаційні фактори, які є у безпосередній компетенції РДА, а саме: організаційна структура, контроль за діяльністю РДА та формування цілей у контексті стратегічного планування. Друга група представлена проміжними факторами, які характеризують людські ресурси РДА, і включає управління персоналом, процедуру прийняття управлінських рішень, організаційну культуру,
Фото Капча