Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Оцінка ефективності управління в органах державної виконавчої влади (на прикладі районних державних адміністрацій)

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 

33 Середня ефективність 0, 44

 
Застосування системи моделей дало можливість оцінити економічні (ресурсна модель), соціальні (модель стейкхолдерів) та організаційні (факторно-критеріальна модель) аспекти діяльності РДА. І дані табл. 1 підтверджують гіпотезу про те, що результати оцінювання значною мірою залежать від об’єкта оцінювання, оцінювача та від того, де він знаходиться відносно оцінюваної системи. Інтегральний показник ефективності показав узагальнену оцінку ефективності роботи РДА. А це, своєю чергою, дозволило поєднати кількісні і якісні результати роботи РДА, порівняти показники ефективності у різних РДА та показати кінцеві результати оцінки у кількісному виразі. За результатами дослідження ефективність роботи Пустомитівської РДА була оцінена у 0, 44 бала (середній рівень ефективності), а Жовківської РДА – у 0, 33 бала (низький рівень ефективності). Тобто ефективність роботи Пустомитівської РДА на 10% вища за аналогічний показник Жовківської РДА.
На основі одержаних результатів були сформульовані практичні пропозиції та рекомендації для підвищення ефективності роботи Жовківської та Пустомитівської РДА. Вони, насамперед, були спрямовані на вдосконалення процедури прийняття управлінських рішень керівництвом РДА, контролю за діяльністю РДА, формуванню цілей та мотивації державних службовців. Зокрема, запропоновано адаптувати існуючу систему преміювання до нових умов розвитку держави, залежно від досягнутих цілей та висунутих ініціатив; пропагувати активне навчання керівництва та персоналу РДА з метою оволодіння сучасним інструментарієм відбору оптимальних альтернатив та прогностичними методами прийняття управлінських рішень, утверджувати колегіальність як форму організації управлінської діяльності з метою об’єднання знань та досвіду різних спеціалістів та формування атмосфери сприйняття рішень виконавцями; запроваджувати принципи цільового управління та практику аудиту адміністративної діяльності; залучати громадськість до оцінки ефективності роботи РДА, що сприятиме забезпеченню прозорості та відкритості влади.
 
ВИСНОВКИ
 
Проведене в межах дисертаційної роботи дослідження оцінки ефективності роботи районних державних адміністрацій дозволило сформулювати низку узагальнюючих висновків і рекомендацій, що мають теоретичне та практичне значення.
1. Узагальнюючи вітчизняний та зарубіжний досвід, систематизовано підходи до визначення ефективності державного управління, які відтворюють економічні, політичні, соціальні, організаційні та інші аспекти. Таке змістовне наповнення поняття “ефективність” пов’язане, насамперед, із масштабністю та складністю державного управління, об’єктом якого є суспільство. Але жоден з підходів не дає чіткого та узагальненого визначення ефективності. Для уточнення поняття “ефективність” в галузі державного управління нами запропоноване визначення, яке характеризує ефективність як міру досягнення соціально значимих результатів при суспільно виправданих затратах.
2. Багатогранність та суперечливість поняття “ефективність державного управління” спричинило невпорядкованість категоріального апарату, який у зарубіжній літературі представлений широким спектром термінів: ефективність, результативність, дієвість, продуктивність, технічна та соціальна ефективність тощо. Аналіз змістовного наповнення цих термінів дав можливість виділити два поняття: ефективність (efficiency), яка передбачає співвідношення між затратами на проведення політики та досягнутими результатами, і результативність (effectiveness) – ступінь досягнення проголошених цілей політики. У вітчизняній науці ці терміни часто ототожнюються, а ефективність розглядається як вимоги до самого процесу управління.
3. Застосування системного підходу дало можливість вирішити методологічні протиріччя в оцінці ефективності державного управління та визначити її як кількісно виражений позитивний вплив, який система вносить у функціонування надсистеми. Для його обґрунтування запропонована ресурсна модель оцінки ефективності роботи районних державних адміністрацій, яка передбачає оцінку надходжень до державного бюджету, тобто характеризує внесок району (системи) у функціонування держави (надсистеми).
4. Аналіз вітчизняних підходів до оцінки ефективності державного управління доводить несформованість методологічної бази та відсутність комплексної оцінки роботи органів державної влади. Зарубіжний досвід з оцінки ефективності адміністрування представлений низкою моделей. Зокрема, в дисертації обґрунтовано використання моделі ефективності, цільової моделі, моделі стейкхолдерів, експертного оцінювання, самооцінювання тощо. Але існуючі моделі оцінки ефективності державного управління є описовими та фрагментарними і також не дають інтегральної оцінки ефективності роботи органів державного управління.
5. Встановлено, що ефективність державного управління – це результат складної взаємодії соціально-економічних та організаційно-управлінських факторів, які необхідно розглядати комплексно. Для оцінки ефективності роботи РДА нами запропоновано модель організаційної ефективності, до якої належить три групи факторів: 1) внутрішньо-організаційні (організаційна структура, контроль за діяльністю РДА, формування цілей в контексті стратегічного планування) ; 2) проміжні фактори (управління персоналом, процедура прийняття управлінських рішень, організаційна культура, система мотивації) ; 3) фактори зовнішнього впливу (політична культура, взаємодія РДА з органами місцевого самоврядування, зв’язки з громадськістю).
Враховуючи складність запропонованих факторів, до кожного з них розроблено систему критеріїв, які в подальшому були використані для їх кількісної оцінки. Загалом запропоновано 38 критеріїв, що дало можливість охопити усі аспекти управлінської діяльності РДА.
6. Доведено необхідність розробки методики оцінки ефективності роботи РДА на базі системи моделей, яка дозволяє оцінити економічні, соціальні та організаційні аспекти роботи РДА. Розроблена методика передбачає виконання таких етапів: 1) вибір системи моделей для оцінки ефективності роботи РДА (факторно-критеріальна модель, модель стейкхолдерів та ресурсна модель) ; 2) розробку інформаційно-методичної бази обраних моделей; 3) реалізацію моделей та аналіз їх результатів; 4) визначення інтегрального показника ефективності роботи РДА.
7. Основою факторно-критеріальної моделі є метод виміру впливу факторів на організаційну ефективність роботи РДА зі сторони державних службовців Жовківської і Пустомитівської РДА та незалежних експертів. Результати оцінювання дали можливість виявити проблемні зони управлінських процесів РДА, які пов’язані з недосконалою системою мотивації, невідпрацьованою процедурою прийняття управлінських рішень, контролем за діяльністю РДА та управління персоналом. Встановлено, що
Фото Капча