Оцінка ефективності управління в органах державної виконавчої влади (на прикладі районних державних адміністрацій)

Для опису форми зв’язку між результативним показником та факторами-аргументами обрана найрозповсюдженіша форма, що описує залежність між економічними процесами – лінійна функція типу:

Y = a0 + a1x1 + a2x2 + … + anxn, (1)

де y – результативний показник;

х1-х8 – фактори-аргументи;

а0 – вільний член рівняння;

а1-а2 – коефіцієнти регресії.

Основою аналізу є статистичні дані двох районів за 1996 – 2002 рр. В результаті обробки статистичної інформації одержано математичну модель, яка показує залежність надходжень до державного бюджету від використаних ресурсів:

y = 1000, 18 + 111, 27x1 – 246, 25x2 + 257, 75x3 – 14, 70x4 + 187, 86x5 – 0, 208x6 + + 57, 87x7 + 201, 51x8, (2)

де y – надходження до державного бюджету;

х1 – введення в дію основних фондів; х2 – використання палива; х3 – використання електроенергії; х4 – посівні площі; х5 – обсяг підрядних робіт; х6 – експорт; х7 – роздрібний товарооборот; х8 – середньорічна кількість найманих працівників.

За допомогою ресурсної моделі (2) встановлено, що позитивний вплив на рівень надходжень до державного бюджету, який характеризують коефіцієнти еластичності, мають такі ресурси: середньорічна кількість найманих працівників (0, 88), обсяг використаної електроенергії (0, 65), роздрібний товарооборот (0, 15), обсяг підрядних робіт (0, 12), основні фонди (0, 09). Негативний вплив на надходження до державного бюджету спостерігаємо при збільшенні використання палива (-0, 35), підвищенні обсягів експорту (-0, 17) та збільшенні посівних площ (-0, 15), що не відповідає елементарній логіці і може свідчити про нераціональне використання ресурсів, тінізацію економіки та використання застарілих технологій.

На основі моделі (2) визначено розрахункові значення надходжень до державного бюджету, які були зіставлені із фактичними даними по Жовківському та Пустомитівському районах (рис. 2). Перевищення суми надходжень до державного бюджету над розрахунковими значеннями свідчить про вищу ефективність роботи РДА. Фактичні дані, які знаходяться нижче математичної моделі характеризують низький рівень ефективності (рис. 2). Для узагальнення результатів ресурсної моделі, моделі стейкхолдерів та факторно-критеріальної моделі запропоновано спеціально розроблену шкалу ефективності роботи РДА, де 1 бал відповідає дуже високому рівню ефективності, 0, 75 бала – високому рівню ефективності, 0, 5 бала – середньому рівню ефективності, 0, 25 бала – низькому рівню ефективності, 0 – дуже низькому рівню ефективності. Зіставлення результатів оцінок за ресурсною моделлю із спеціально розробленою шкалою засвідчило, що робота Жовківської РДА відповідає низькому рівню ефективності, Пустомитівської РДА – середньому рівню ефективності (табл. 1).

 

Рис. 2. Статистична модель зміни надходжень до державного бюджету в Жовківському та Пустомитівському районах протягом 1996 – 2002рр.

 

На основі ресурсної моделі обґрунтовано методику прогнозування результативного показника на короткотермінову перспективу (2003-2005рр.). Для цього модель (2) була перетворена в динамічну, підставляючи замість значень xі функцію f (t), яка характеризує зміну обсягу використаних ресурсів у динаміці і вирахувана за допомогою методу парної кореляції. Внаслідок проведених розрахунків модель (2) одержала такий вигляд:

Y=110, 4t²-1028, 94t-723, 15t-0, 0185+5561, 27t-0, 2244-312, 89ln (t) +5517, 82, (3)

 

де t – порядковий номер року.

Заключний етап запропонованої нами методики передбачає визначення інтегрального показника ефективності роботи РДА, який узагальнює одержані результати за трьома моделями шляхом присвоєння їм коефіцієнтів вагомості. Експертами була визначена порівняльна важливість кожної моделі в долях одиниці, а їх сума дорівнювала одиниці, що свідчить про системність та цілісність запропонованої методики. У підсумку, інтегральний показник ефективності був розрахований за формулою:

 

Еінт = 0, 5*Ер+0, 3*Еф+0, 2*Ес, (4)

 

де Еінт – інтегральний показник ефективності роботи РДА;

Ер – показник ефективності роботи РДА за ресурсною моделлю;

Ес – показник ефективності роботи РДА за моделлю стейкхолдерів;

Еф – показник ефективності роботи РДА за факторно-критеріальною моделлю;

0, 5; 0, 3; 0, 2 – коефіцієнти вагомості.

Запропоновану методику було апробовано на прикладі Пустомитівської та Жовківської РДА Львівської області. Результати дослідження наведено в табл. 1.

 

Таблиця 1

Узагальнені результати оцінки ефективності роботи Жовківської та Пустомитівської районних державних адміністрацій 

Моделі оцінювання Оцінка роботи РДА

Жовківська РДА Пустомитівська РДА

1. Факторно-критеріальна модель Середня ефективність

0, 58 Середня ефективність

0, 53

 1. 1. Оцінки державних службовців Висока ефективність

0, 7 Висока ефективність

0, 62

 1. 2. Оцінки експертів Середня ефективність

0, 47 Середня ефективність

0, 45

2. Модель стейкхолдерів Низька ефективність

0, 36 Низька ефективність

0, 33

 2. 1. Оцінки пенсіонерів Низька ефективність

0, 27 Низька ефективність

0, 23

 2. 2. Оцінки безробітних Низька ефективність

0, 3 Низька ефективність

0, 25

 2. 3. Оцінки зайнятого населення Середня ефективність

0, 43 Середня ефективність

0, 4

 2. 4. Оцінки підприємців Висока ефективність

0, 63 Висока ефективність

0, 6

3. Ресурсна модель

Низька ефективність

0, 25 Середня ефективність

0, 5

Інтегральний показник ефективності роботи РДА Низька ефективність

0,