Оцінка ефективності управління в органах державної виконавчої влади (на прикладі районних державних адміністрацій)

 

Рис. 1. Факторна модель організаційної ефективності роботи РДА

 

Такий підхід доводить, що на ефективність державного управління впливають численні фактори і розглядати їх необхідно в комплексі, враховуючи більшість складних причинно-наслідкових взаємозв’язків і взаємозалежностей. Зосередження уваги на окремих факторах і нехтування іншими призводить до однобічного висвітлення результатів роботи РДА. Тому необхідно дотримуватись системного підходу до визначення факторів, які впливають на ефективність державного управління.

Для оцінки факторів та визначення їх впливу на ефективність роботи РДА розроблено систему критеріїв. Наприклад, щоб оцінити процедуру прийняття управлінських рішень, автором запропоновано такі критерії: рівень колегіальності у прийнятті управлінських рішень; прогнозованість та актуальність розпоряджень голови РДА; рівень децентралізації щодо прийняття рішень; підтримка ініціативи з боку персоналу. Для оцінки зв’язків із громадськістю виділено критерії, які характеризують: доступ громадян до інформації з питань виконавчої влади на місцях (прозорість діяльності РДА) ; налагодження системи служб та консультацій для громадян; участь громадськості у процесі прийняття управлінських рішень (відкритість РДА) ; підтримку добровільних об’єднань громадян. Загалом було запропоновано 38 критеріїв, які характеризують організаційну ефективність роботи РДА. На наступних етапах дослідження усі критерії були включені у факторно-критеріальну модель оцінки ефективності РДА та піддані кількісному вираженню і порівнянню.

За допомогою факторної моделі встановлено, що ефективність державного управління – це не просто сукупність впливу окремих факторів, а результат складної взаємодії політико-правових, соціально-економічних, організаційно-управлінських, мотиваційних факторів та професійних якостей персоналу, кожен з яких відіграє важливу роль в цьому процесі.

У третьому розділі “Методика оцінки ефективності роботи районних державних адміністрацій” розроблено методику оцінки ефективності роботи РДА, яка передбачає виконання наступних етапів: вибір системи моделей; формування інформаційно-методичної бази для реалізації моделей; аналіз результатів оцінювання за обраними моделями; визначення інтегрального показника ефективності роботи РДА.

Використання системи моделей пов’язано з неоднозначністю і суперечливістю поняття “ефективність” та його залежністю від комплексу факторів, які не можна охопити однією моделлю. До запропонованої системи ми включили три моделі: факторно-критеріальну модель, модель стейкхолдерів, ресурсну модель, які дали можливість оцінити економічні, соціальні та організаційні аспекти роботи РДА.

Реалізація факторно-критеріальної моделі передбачає оцінку організаційної ефективності роботи РДА та вимагає виконання таких кроків: 1. Визначення факторів, що впливають на ефективність роботи РДА та пошук критеріїв їх оцінки. 2. Визначення еталонних абсолютних показників сформульованих критеріїв – коефіцієнтів значимості. 3. Визначення коефіцієнтів вагомості – ступеня впливу критеріїв на ефективність роботи РДА. 4. Розрахунок показників ефективності факторів, як суми добутків вагомості та значимості критеріїв. 5. Визначення загального показника ефективності роботи РДА за факторно-критеріальною моделлю як суми показників ефективності факторів поділеної на їх кількість. Коефіцієнти значимості відповідних критеріїв визначались методом опитування державних службовців Жовківської і Пустомитівської РДА Львівської області та незалежних експертів. Результати оцінювання за факторно-критеріальною моделлю дали змогу зробити висновок про певне завищення оцінок роботи РДА державними службовцями, що свідчили про високий рівень ефективності. Експертна оцінка, на нашу думку, показала об’єктивніші результати (середній рівень ефективності) і дала змогу виявити проблемні зони управлінського процесу, які пов’язані із системою мотивації, управління персоналом, контролем за діяльністю РДА та процедурою прийняття управлінських рішень. Саме ці фактори характеризуються у двох аналізованих РДА найнижчим рівнем ефективності (табл. 1).

Використання моделі стейкхолдерів (stake holders) передбачає оцінку ефективності роботи РДА зацікавленими сторонами та висвітлює соціальні аспекти діяльності РДА, які проявляються у задоволенні потреб населення. Реалізація моделі також проводилась у декілька етапів: 1. Вибір зацікавлених сторін. Нами запропоновано залучити до оцінювання населення чотирьох соціальних груп: пенсіонерів, безробітних, найманих працівників та підприємців. 2. Оцінка ефективності роботи РДА в розрізі окремої соціальної групи та аналіз одержаних результатів. 3. Визначення загальної оцінки ефективності роботи РДА за моделлю стейкхолдерів, враховуючи чисельність зацікавлених сторін у генеральній сукупності (загальній чисельності населення району). Результати оцінювання показали, що підприємці висловились за високий рівень ефективності роботи РДА, наймані працівники – за середній рівень ефективності, а пенсіонери та безробітні оцінили роботу РДА низьким рівнем ефективності (табл. 1). Загальна оцінка ефективності роботи РДА мешканцями районів становила 0, 36 – 0, 33 бала (низький рівень ефективності), що свідчить про незадоволеність населення роботою РДА.

Для реалізації ресурсної моделі було використано багатофакторний кореляційний та регресивний аналіз, який характеризує економічну ефективність роботи РДА і передбачає виконання наступних етапів: 1. Вибір результативного показника ефективності роботи РДА. 2. Відбір факторів-аргументів, що впливають на рівень результативного показника. 3. Встановлення форми зв’язку (рівняння регресії) між результативним показником та факторами-аргументами. 4. Кількісна оцінка залежності між факторами-аргументами та результативним показником – визначення параметрів зв’язку. 5. Аналіз отриманих результатів – інтерпретація моделі. 6. Прогнозування результативного показника.

За результативний показник запропоновано взяти надходження до державного бюджету, який має надійне статистичне забезпечення і може бути прийнятий для оцінки ефективності роботи РДА. Окрім того, цей показник свідчить про кількісно виражений вплив, який система (район) вносить у функціонування надсистеми (держави). Фактори, що впливають на результативний показник, були представлені ресурсами, використаними в районі