Оцінка фінансового стану, фінансових результатів, ефективності фінансової діяльності підприємства ВАТ «Укрстальконструкція»

Вагові коефіцієнти для індикаторів у моделі У. Бівера не передбачаються і підсумковий показник фінансового стану не розраховується. Отримані значення індикаторів порівнюються з їх нормативними значеннями, розрахованими У. Бівером для трьох видів фірм: для благополучних компаній; для компаній, збанкрутілих протягом року; для фірм, що стали банкрутами протягом п’яти років [1].

Модель Бівера (К = (Ф 220 + Ф 260) / (П480 + П 620) )

Ф 220 – чистий прибуток (ф. №2),

Ф 260 -амортизація (ф. №2),

П480 – довгострокові зобов’язання (ф№1),

П 620 – поточні зобов’язання (ф№1).

Критичне значення 0, 1 ≤ К ≤ 0, 2

Висновок. За моделлю Р. Ліса, Таффлера і Тішоу ймовірність банкруцтва низка по всіх роках, а за моделлю Бівера (коефіцієнтом поточної ліквідності) маємо можливість банкруцтва протягом наступного року.

Як уже зазначалось, системи прогнозування банкрутства, що розроблені зарубіжними і вітчизняними науковцями, включають в себе декілька ключових показників, які характеризують фінансовий стан підприємства. На їх основі, в більшості з названих методик, розраховується комплексний показник ймовірності банкрутства з ваговими коефіцієнтами біля індикаторів [2].

Тому питання про застосування моделі для економіки України залишається відкритим, оскільки її використання ускладнене через нестачу інформації, передусім аналітичного блоку. Вагові коефіцієнти моделі не є надійними для оцінки фінансового стану вітчизняних підприємств. Що підтверджують вище наведені розрахунки. Спільною для всіх систем є тенденція до зниження результуючих показників 2010 році.

 

 

Враховуючи обсяги і складність задач, що вирішуються на підприємстві, фінансова служба ВАТ «Укрсатальконструкція» представлена:

• фінансовим управлінням – на великих підприємствах;
• фінансовим відділом – на середніх підприємствах;
• фінансовим директором або головним бухгалтером, який займається не тільки питаннями бухгалтерського обліку, але й питаннями фінансової стратегії – на малих підприємствах.

На бухгалтерію покладаються обов'язки вести бухгалтерський облік підприємства та формувати його відкриту фінансову звітність у відповідності до встановлених вимог та положень. Аналітичний відділ зобов'язаний аналізувати й оцінювати фінансовий стан підприємства, виконання планових завдань по прибутку, обсягам виробництва та реалізації, підтримувати ліквідність та рентабельність підприємства. Відділ фінансового планування розробляє плани та бюджети підприємства (баланс доходів і видатків, бюджет руху грошових коштів, баланс активів і пасивів тощо). Оперативний відділ виконує збір рахунків, накладних, простежує їх оплату, забезпечує ефективні взаємовідносини з банками з приводу безготівкових розрахунків та отримання готівкових коштів, контрагентами – з приводу оплати товарів, послуг, вирішення спірних питань, державою – з приводу сплати податків, обов'язкових платежів, штрафів, пені та інших заходів економічного впливу на підприємство. Відділ по роботі з цінними паперами займається формуванням й управлінням портфелем цінних паперів, забезпечує його ефективність з позиції доходності і ризику.

Позитивний грошовий потік зменшується у 2009 році на 87%, а в 2010 р. на 78%, тоді як негативний грошовий потік у 2009 році збільшується на 137%, а в 2010 році зменшується на 19%, значно перевищуючи позитивний грошовий потік. У 2008 р. маємо додатний грошовий потік, що свідчить про приплив коштів на підприємство, але протягом 2009-2010 р. р. маємо від’ємний грошовий потік, що свідчить про вилучення коштів з підприємства і погіршення фінансового становища підприємства.

Коефіцієнт «якості» чистого грошового потоку надає узагальнюючу характеристику структури джерел формування чистого грошового потоку. Висока якість чистого грошового потоку характеризується зростанням частки чистого прибутку в його формуванні за рахунок зростання обсягів операційної діяльності. В 2009 році він має від’ємне значення, що свідчить про зменшення частки прибутку у чистому грошовому потоці, а в 2008 і 2010 році цей показник рівний 0, 67 і 0, 31 відповідно. Що свідчить про стабілізацію ситуації на підприємстві.

Змінні та постійні витрати змінюються прямо пропорційно, причому, змінні та постійні витрати у 2009 році зменшуються на 82% і 22% відповідно, а в 2010 р. зростають на 85% і 186%. Змінні витрати на 1 грн. продукції зменшуються у 2009 році на 30 коп., а в 2010 зростають на 57 коп. Таке зростання може бути зумовлене подорожчанням сировини і матеріалів, чи іншими господарськими змінами, проте видно що обсяги реалізації продукції зменшуються на 79% у 2009 р. і на 9% у 2010 р., тому така ситуація на підприємстві не може бути пов’язана з ринковими умовами і вказує на недоліки у системі фінансового менеджменту підприємства.

Рентабельність активів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства. Цей показник також зменшується щороку у 2009 на 54%, а у 2010 р. набуває від’ємного значення -2% Це підтверджує вище отримані висновки і свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.

У 2009 році вартість майна у розпорядженні підприємства становила 162374 тис. грн., тобто порівняно з попереднім 2008 роком зменшилась на 16973 тис. грн., а у 2010 році, порівняно з 2009 р. зросла на 12942 за рахунок:

- збільшення необоротних активів у 2009 р. на 729 тис. грн., та збільшення у 2010 р. на 1563 тис. грн., та зростання їх частки до майна на 0, 7% і 0, 6% відповідно;

- зменшення оборотних активів у 2009 р. на 17701 тис. грн., та збільшення у 2010 р. на 11378 тис. грн., та зменшення їх частки до майна на 0, 7% і 0, 6% відповідно.

Частка необоротних активів у майні підприємства протягом 2009 – 2010 р. р. зростає, а частка оборотних активів, навпаки, зменшується, що негативно характеризує структуру балансу підприємства.

У 2009 р. відбувається зменшення капіталу ВАТ Укрстальконструкція» на 16973 тис. грн., одночасно зі збільшенням власного капіталу на 6975 тис. грн., і зменшенням позикового капіталу на 23916 тис. грн. у 2009р., а у 2010р. збільшення на 12942 тис. грн., у зв’язку із зменшенням власного капіталу на 4118 тис. грн. та збільшенням запозичених коштів на 16946 тис. грн.. З даних табл. 2. 9 видно, що основним джерелом формування майна у 2008 і 2009 р. р. є власні кошти підприємства, а вже в 2010р. частка власного капіталу менша, ніж частка позикового на 8%, що негативно характеризує структуру пасиву балансу.

Аналіз динаміки коефіцієнтів поточної ліквідності проведений показує, що в 2008 – 2010 роках підприємство може покрити заборгованість за рахунок власного капіталу. Причому коефіцієнт покриття в 2009 році збільшується на 12% порівняно з 2008 р., а в зменшується 2010 на 14% порівняно з 2009 р.

За рахунок майбутніх надходжень підприємство може погасити заборгованість у 2008 – 2010 роках на 129%, 136% і 119% відповідно, що є вищим граничної межі.

Аналіз динаміки коефіцієнтів абсолютної ліквідності показує, що негайно підприємство може погасити заборгованість у 2008 – 2010 роках на 10%, 2% і 1% відповідно, що нижче граничної межі.

За моделлю Альтмана можна зробити такі висновки:

Підприємство має нормальну структуру балансу, зокрема пасивів, але частка оборотних активів зменшується, що є негативним фактором.

Рентабельність активів знижується, тому у найближчий рік можливість банкрутства існує.

Імовірність банкрутства підприємства, загалом, висока у 2010 р.

14. За моделлю Р. Ліса, Таффлера і Тішоу ймовірність банкруцтва низка по всіх роках, а за моделлю Бівера (коефіцієнтом поточної ліквідності) маємо можливість банкруцтва протягом наступного року.

 

 

1. Економіко-математичні моделі оцінки фінансового стану суб’єктів господарювання: монографія / О. М. Тридід, О. Г. Тижненко, Л. О. Тижненко. – К. : УБС НБУ, 2009. – 213 с.
2. Дубинская Е. С. Анализ современных моделей и методик прогнозирования кризисного состояния предприятия / Е. С. Дубинская // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії. – 2009. – №2 (16). – С. 84-89.
3. Жалко О. В. Банкрутство як наслідок впливу фінансової кризи на господарську діяльність підприємств / О. В. Жалко // Університетські наукові записки. Економіка. – 2010. – №2. – С. 163 – 173.
4. Рзаєва Т. Г. Зарубіжні методики визначення ймовірності банкрутства підприємства / Т. Г. Рязаєва, І. В. Стасюк // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – №3. Т. 1. – С. 177 – 181.
5. Баранцева С. Стратегія управління прибутком як регулятор діяльності підприємства// Торгівля і ринок України. – 2002, вип. 14, т. 2. – С. 81-86.
6. Зінченко Т. Управління прибутком і рентабельністю підприємства в умовах ринкової економіки// Вісті. ДВ. – 2005. – 1 липня.
7. Кривицька О. Р. Планування прибутку підприємства// Фінанси України. – 2005, № 6. – С. 12-16.
8. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства. – К. : КНЕУ, 2007. – 528 с.
9. Субботович Ю. Л. Прибуток у господарській діяльності підприємницьких структур// Фінанси України. – 1999, № 12. – С. 39-47.
10. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Фінансовий менеджмент» (для студентів за спеціальностями 7. 050104 та 8. 050104 «Фінанси» денної і заочної форми навчання) / Мельник Л. В, Подлевський А. А. – Рівне: НУВГП. – 2011. – 28 с.
11. Господарський кодекс України: Офіційний текст. – К. : Кондор, 2004. – 208 с.
12. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18. 09. 91, із змінами і доповненнями.
13. Закон України «Про банкрутство» від 14. 05. 92, зі змінами і доповненнями.
14. Закон України «Про господарські товариства» від 19. 09. 91, зі змінами і доповненнями.
15. Закон України «Про підприємництво», прийнятий Верховною Радою України 07. 02. 1991 р. // Голос України №44, 1991 р. зі змінами і доповненнями.
16. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27. 03. 1991 р. // Голос України № 86, 1991 р. із змінами і доповненнями.
17. Коваленко Л. О., Ремньова Л. М. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник. – 3-тє вид., випр. і доп. – К. : Знання, 2008. – 483 с.
18. Мочаліна З. М. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення модуля дисципліни «Фінансовий менеджмент» – Харків: ХНАМГ, 2006. − 157 с.