Оцінка стану та тенденцій розвитку вівчарства в Україні

В результаті виробничого випробування асканійських м’ясо-вовнових баранів-плідників у господарствах Херсонської і Кримської областей виявлено високу їх генетичну цінність як для промислового схрещування з метою виробництва ягнятини, так і створення на півдні України вівчарства нового м’ясо-вовнового напряму продуктивності – кросбредного.

Подальшими дослідженнями, проведеними нами, встановлено високу адаптивну здатність асканійських м’ясо-вовнових баранів-плідників до екстремальних природно-кліматичних умов, а також їх значний перетворюючий вплив за величиною, репродуктивними і м’ясними якостями та вовновим покривом як на базі асканійських тонкорунних, так і цигайських вівцематок, що дало змогу широко використовувати їх для ство-рення племінного вівчарства нового напряму продуктивності.

Внаслідок одержаних позитивних результатів щодо використання асканійських кросбредних баранів дослідного господарства “Асканія-Нова” для інтенсифікації галузі вівчарства, було прийнято рішення Херсонської обласної Ради народних депутатів від 05. 09. 1980 року № 529/17 “Про створення кросбредного вівчарства в господарствах Херсонської області”, згідно якому було доведено завдання на 1981-1985 рр. по створенню п’яти племінних репродукторів із загальною чисельністю 5, 4 тис. вівцематок, щорічної реалізації племінних баранів від 140 до 550 голів і промисловому схрещуванню вівцематок планових порід з асканійськими кросбредними баранами-плідниками від 20 до 61 тис. голів щорічно.

Відповідно до наказу Міністерства сільського господарства України № 380 від 21. ХІІ. 1981 р. “Про заходи по збільшенню виробництва продукції вівчарства в Українській РСР у 1982-1985 рр. ”, дослідне господарство “Асканія-Нова” було затверджено племінним заводом асканійських м’ясо-вовнових овець, який забезпечував баранами-плідниками господарства 18 областей України для промислового схрещування і створення нового м’ясо-вовнового напряму вівчарства.

Згідно з Комплексною програмою прискорення науково-технічного прогресу у сільському господарстві Херсонської області на 1981-1985 рр. і на період до 1990 року, затвердженою Постановою бюро обкому КПУ і облвиконкому від 21. І. 1981 р. № 61/2, а також рішенням Херсонського виконкому обласної ради народних депутатів від 18. VІІ. 1981 р. № 323/12, кросбредне вівчарство створювалося в радгоспі “Зоря” Скадовського і в усіх господарствах Чаплинського районів. З цією метою Асканійська державна племінна станція була укомплектована асканійськими кросбредними баранами-плідниками і щорічно забезпечувала охолодженою спермою штучне осіменіння 24 тис. вівцематок в 14 господарствах Чаплинського району.

У 1981 році, відповідно до наказу Міністерства сільського господарства СРСР від 11. ХІІ. 1981 р. № 360 “Про заходи по прискоренню виведення нових високопродуктивних порід сільськогосподарських тварин”, було сформовано союзну Комісію по оперативному керівництву і забезпеченню належного контролю по створенню нової напівтонкорунної м’ясо-вовнової породи із дев’ятьма внутрішньопородними типами. В склад комісії було включено автора даного сповіщення. Цим наказом було затверджено п’ять базових господарств Херсонської області по виведенню нової породи овець в Україні.

Союзною методикою виведення усіх внутрішньопородних типів радянської м’ясо-вовнової породи було запропоновано в якості поліпшуючого генофонду використовувати баранів-плідників породи австралійський коридель. При обговоренні цієї методики на засіданні бюро Ради з селекції і гібридизації тварин 6. VІІІ. 1981 р., головуючий академік Л. К. Ернст дав згоду на прийняття нашої пропозиції щодо використання асканійських кросбредних баранів-плідників племзаводу “Асканія-Нова” в якості поліпшуючого генофонду для виведення південноукраїнського типу овець нової породи з живою масою маток 50, 0-60, 0 кг, багатоплідністю 110-130% і настригом вовни у чистому волокні 3, 0-3, 5 кг при її довжині 11 см.

При створенні північноукраїнського типу кросбредних овець передбачалося в якості поліпшуючого генофонду використовувати баранів-плідників породи ромні-марш.

Союзною методикою по виведенню нової породи були запропоновані базовим господарствам річні норми заготівлі кормів на вівцематку з настригом чистої вовни 3, 0-3, 5 кг із розрахунку по 650-700 кг к. од. на одну голову.

У 1987 році, згідно з розпорядженням Держагропрому СРСР за № 738-1-274 від 17. 03. 1987 р., державна експертна комісія в період з 21 по 25. 04. 1987 р. вивчила результати селекційно-племінної роботи по створенню і розвитку напівтонкорунного м’ясо-вовнового вівчарства в господарствах Херсонської і Кримської областей. Комісія відзначила, що в результаті поглинального схрещування тонкорунних і цигайських вівцематок з асканійськими кросбредними баранами в базових господарствах створено масив кросбредних овець із загальною чисельністю 10, 8 тис. голів, в т. ч. 5, 2 тис. вівцематок. Комісія визнала, що створений у дослідному господарстві “Асканія-Нова” новий тип м’ясо-вовнових овець (1030 голів, в т. ч. 512 маток) з високою комбінованою продуктивністю і відмінними спадковими властивостями є суттєвим селекційним досягненням. При створенні племінних репродукторів кросбредних овець на базі асканійської тонкорунної породи, асканійські кросбредні барани-плідники проявили визначальний перетворюючий вплив за величиною, м’ясними формами і вовновим покривом. Комісія заключила, що стримуючим фактором у розвитку м’ясо-вовнового вівчарства є низький рівень годівлі і нестача вівчарень.

У 1976-1990 рр. нами розроблено методи удосконалення інтенсивних типів овець у нечисленних закритих популяціях, що забезпечують гетерогенність і високу ефективність ступінчатої синтетичної селекції із застосуванням інбридингу, а також використання баранів-плідників цих типів для промислового схрещування та створення племінної бази м’ясо-вовнового вівчарства на півдні України. Розроблено методичні рекомендації щодо розведення асканійських кросбредних овець в південній зоні України та використання асканійських чорноголових овець. Сформовано в племзаводі «Асканія-Нова» генеалогічну структуру інтенсивних типів овець [ 3 ].

Доведено, що використання асканійських кросбредів і асканійських чорноголових баранів-плідників