Опорно-рухова система і її порушення

Поперечно-остистий м'яз розташовується під довгим і остистим м'язами. Він тягнеться від крижів до потиличної кістки і складається з окремих м'язових пучків, що йдуть від поперечних відростків хребців, що пролягають нижче, до остистих відростків вище розміщених хребців. Поперечно-остистий м'яз має три шари: поверхневий, середній і глибокий.

Глибокий шар складають м'язи-обертачі. Найбільш виражені вони в грудному відділі хребетного стовпа. Починаються ці м'язи від поперечних відростків хребців і прикріпляються до остистих відростків сусідніх хребців, іноді перекидаючись через один. На підставі цього м'язи-обертачі розділяються на коротких і довгих.

Функція поперечно-остистого м'яза полягає в тому, що завдяки косому напряму пучків м'язових волокон при скороченні на одній стороні тулуба вона бере участь в обертальних рухах хребетного стовпа. При одночасному скороченні зліва і справа м'язи сприяють розгинанню тулуба.

Разом з довгими м'язами спини є численні короткі м'язи у вигляді окремих пучків м'язових волокон, які розташовуються між поперечними відростками (між поперечні м'язи) і остистими відростками (між остисті м'язи). Тут же, в області спини, знаходяться м'язи, що піднімають ребра. Вони йдуть від поперечних відростків грудних хребців до ребер, що пролягають нижче, і беруть участь в дихальному акті.[4]

 

 

Процес окостеніння хребетного стовпа починається у внутрішньоутробному періоді. Після народження з'являються нові точки окостеніння. До 14 років окостенілими є тільки середні частини тіл хребців. Повне окостеніння окремих хребців закінчується до 21...23 років.

До 1,5 року хребетний стовп росте рівномірно, від 1,5 до З років відносно уповільнюється ріст шийних і верхніх грудних хребців, а в 10 років енергійно ростуть поперекові та нижні грудні хребці.

У новонародженої дитини хребетний стовп майже прямий, характерні для дорослої людини вигини тільки намічаються і розвиваються поступово.

Першим з'являється шийний лордоз (вигин, спрямований опуклістю вперед) у 6...7 тижнів, коли дитина починає тримати голівку. До шести місяців, коли дитина починає сидіти, утворюється грудний кіфоз (вигин, спрямований опуклістю назад). Коли дитина починає стояти і ходити, утворюється поперековий лордоз. 3 утворенням поперекового лордозу центр ваги переміщується назад, перешкоджаючи падінню тіла при вертикальному положенні.

До року є вже всі вигини хребта. Але утворені вигини не фіксовані і зникають при розслабленні мускулатури. До семи років уже чітко виражені шийний і грудний вигини, фіксація поперекового вигину відбувається пізніше (в 12...14 років).

Вигини хребетного стовпа становлять специфічну особливість людини і виникли у зв'язку з вертикальним положенням тіла. Завдяки вигинам хребетний стовп пружинить. Удари і поштовхи, які мають місце при ходьбі, бігові, стрибках, послаблюються і затухають, що запобігає струсам мозку.

Викривлення хребетного стовпа вбік (сколіоз) нерідко розвивається у дітей із слабким фізичним розвитком, в результаті тривалого сидіння за столом або партою, при неправильній посадці, особливо при письмі, при невідповідності розмірів меблів пропорціям тіла школярів.

При боковому викривленні хребта виникає також обертання його навколо вертикальної осі (скручування). Слідом за викривленням грудного відділу хребта відбувається скручування з'єднаних з хребтом ребер. Це веде до деформації грудної клітки.

Треба враховувати, що спочатку сколіоз має характер нестійкого дефекту постави, і якщо своєчасно звернути увагу дитини, то цей дефект легко коригується самою дитиною. Якщо вчасно не звернути уваги на цей дефект, то дефект постави залишається у дитини постійно, що приводить до змін у м'язах і зв'язках тулуба, а потім і кістковій частині хребетного стовпа.

Грудна клітка утворює кісткову основу грудної порожнини. Складається із грудини, 12 пар ребер, з'єднаних ззаду з хребетним стовпом. Грудна клітка захищає серце, легені, печінку і є місцем прикріплення дихальних м'язів і м'язів верхніх кінцівок.

Грудина — плоска непарна кістка, яка складається із рукоятки (верхня частина), тіла (середня частина) і мечоподібного відростка. Між цими частинами містяться хрящові прошарки, які до 30 років окостенівають. Зростання частин грудини відбувається поступово: нижні зростаються в 15...16 років, а верхні — тільки у 21...25 років. Окостеніння мечоподібного відростка закінчується до 30 років.

У перші роки життя грудна клітка стиснута з боків і має форму конуса, її передньозадній розмір більший за поперечний. У зв'язку із посиленим ростом ребер, розвитком легень грудна клітка поступово розширюється, і в 12...13 років вона набуває такої самої форми, як і в дорослої людини. У дорослої людини грудна клітка широка, з переважаючим поперечним розміром, що пов'язано з вертикальним положенням тіла, при якому нутрощі давлять своєю масою в напрямку, паралельному грудині.

Форма грудної клітки змінюється. Під впливом фізичних вправ вона може стати ширшою і більш об'ємною. При тривалій неправильній посадці, коли дитина опирається грудьми на край столу або кришку парти, може статися деформація грудної клітки, що порушує розвиток серця, великих судин і легень.

У верхній частині спини розташовані дві плоскі трикутної форми кістки — лопатки; вони зв'язані з хребетним стовпом і ребрами за допомогою м'язів. Кожна лопатка з'єднується з ключицею, а остання, в свою чергу, з грудиною і ребрами. Лопатки і