Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Організація різнорівневої самостійної роботи студентів внз (на матеріалі дисципліни «Інформатика»).

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
33
Мова: 
Українська
Оцінка: 

зростання ролі самостійної роботи студентів веде не лише до збільшення її обсягу, а також і зумовлює зміну у взаємовідносинах між викладачем і студентом. Адже вони стануть рівноправними суб'єктами навчальної діяльності, привчатимуть студентів самостійно вирішувати питання організації, планування, контролю за своєю навчальною діяльністю, виховуючи самостійність, як особисту рису характеру.

Цілеспрямована діяльність студента під керівництвом викладача на основі використання засобів супроводу навчального процесу (психолого-педагогічний, інформаційний тощо), що передбачає самостійність – можливість здійснювати самостійну роботу на основі формування якостей рефлексивного керування. Рефлексивне керування- це форма теоретичної діяльності людини, спрямована на осмислення своїх власних дій і їхніх законів, діяльність самопізнання, яка розкриває специфіку духовного світу людини.
Одним з найважливіших компонентів освітнього процесу є самостійна робота, що передбачає інтеграцію різних видів індивідуальної та колективної навчальної діяльності, яка здійснюється як під час аудиторних, поза аудиторних занять, без участі викладача, так і під його безпосереднім керівництвом. Сучасна система навчання побудована так, що самостійна робота домінує серед інших видів навчальної діяльності студентів після практичної підготовки (може становити від 15 до 55% навчального програмового матеріалу) та дозволяє розглядати накопичувані знання як об’єкт власної діяльності студента [11].
Ефективність самостійної роботи залежить від її організації, змісту, взаємозв’язку та характеру завдань. На думку Бондаря В. І. : «По-перше, самостійна робота розглядається як педагогічний засіб організації та управління самостійною діяльністю студента в навчальному процесі, по-друге, – це особлива форма навчально-наукової діяльності» [10, с. 56].
Відомі науковці (О. Астахова, В. Євдокимов, П. Підкасистий, І. Прокопенко, І. Харламов[4; 19]) надають великого значення самостійній роботі в процесі формування особистості, розглядають основні принципи, форми, методи організації, а також облік і контроль цієї діяльності.
І. Харламов підкреслює, що «…на заняттях, як би гарно вони не проводились, має місце концентроване запам’ятовування, і завдання переводиться лише в оперативну пам’ять …, а потрібне розосередження запам’ятовування» [19, с. 67]. Для досягнення цієї мети автор пропонує суттєво покращити самостійну роботу студентів за рахунок вдосконалення домашніх завдань. Навіть, якщо самостійна робота обмежується тільки домашнім завданням, вона повинна мати дидактичний зміст у вигляді завдання, яке формує викладач відповідно навчальної дисципліни.
Проблема самостійності збільшує свою значущість у сучасних умовах постійних змін педагогічних систем та постійному зростанню кількості необхідної інформації.
В роботах сучасних дослідників (М. Гарунова, О. Євдокимова, С. Заскалєта, І. Шайдура, [4, с. 25]) зустрічаємо визначення таких умов, від яких залежить успіх домашньої навчальної роботи. До них відносяться:
  • сформованість устудентів пізнавального інтересу до знань (ця умова забезпечується єдністю домашніх завдань та навчальної роботи на заняттях, зв’язок з життям, з практикою) ;
  • педагогічне керівництво і контроль з боку викладачів та батьків, які виховують відповідальне відношення до виконання домашніх завдань;
  • дотримання дидактичних принципів, зокрема принципу доступності навчання, а саме посильності пропонованого домашнього завдання.
У дослідженнях, присвячених проблемному навчанню, науковці (А. Брушлинський, Т. Ільїна, Е. Ковалевська, В. Кудрявцев, І. Лернер, А. Матюшкін, В. Оконь, К. Ушинськийта ін.) розглядаютьйого як технологію розвивальної освіти, спрямовану на активне одержання знань, формування розумових здібностей.
Так, М. Махмутов стверджував, що під проблемними ситуаціями маємо на увазі такі навчальні ситуації, які виникають у моменти, коли студент сприймає задачу, бажає (намагається) її розв’язати, але відчуває нестачу знань. Такі ситуації викликають активну мисленнєву діяльність студента, спрямовану на подолання труднощів, тобто на здобуття нових знань, умінь, навичок[11].
Аналіз досліджень з проблеми використання інформаційних технологій у навчанні студентів дозволяє визначити основні напрями активного застосування інформаційних технологій у навчальному середовищі: розширення можливостей підвищення якості освіти, відкриття нових можливостей розвитку мислення студентів, підбір індивідуальних способів отримання знань шляхом самостійної роботи за допомогою інформаційно-комп’ютерних технологій, як фактора зближення сфери освіти з реальним світом, поєднуючи традиційні та сучасні методи навчання, як переконує М. Фіцула, це все сприяє створенню єдиного освітнього інформаційного середовища [2].
У наукових дослідженнях багатогранність самостійної роботи у навчальній діяльності розкривається через такі підходи (див. табл. 1. 1) :
 
Таблиця 1. 1.
Сутність розуміння проблеми самостійної роботи різними науковцями
 
Отже, спираючись на вищезазначене, можемо зробити висновок, що за будь-яких підходів до тлумачення самостійної роботи, вона обов’язково має бути спрямованою на реалізацію таких функцій, як: пізнавальна, самоосвітня, прогностична, коригуюча та виховна. Пізнавальна функція визначається засвоєнням студентом систематизованих знань з дисциплін. Самоосвітня функція – це формування вмінь і навиків, самостійного їх оновлення і творчого застосування. Прогностична функція є вміння студента вчасно передбачати й оцінювати як можливий результат, так і саме виконання завдання. Коригуюча функція визначається вмінням вчасно коригувати свою діяльність. Виховна функція – це формування самостійності як риси характеру.
На основі аналізу різних наукових підходів нами було сформульоване таке робоче визначення: різнорівнева самостійна робота є одним з найважливіших складових освітнього процесу, що передбачає інтеграцію різних видів індивідуальної та колективної навчальної діяльності, яка здійснюється як під час аудиторних, поза аудиторних занять, без участі викладача, так і під його безпосереднім керівництвом, є диференційованою за певними рівнями і дозволяє розглядати накопичувані знання як об’єкт власної діяльності студента.
 
1.2. Характеристика рівневої диференціації самостійної роботи
 
Результати навчання студентів та їх майбутня практична діяльність багато
Фото Капча