Організація різнорівневої самостійної роботи студентів внз (на матеріалі дисципліни «Інформатика»).

Такі завдання можна пропонувати до лекцій (завдання, спрямовані на самостійне ознайомлення з новим матеріалом за підручником, довідковою літературою, на збір фактичного матеріалу для доповнення) ; до семінарських занять (завдання, зорієнтовані на вивчення першоджерел, складання плану диспуту, питань для «мозкового штурму», бесіди, проблемних питань, на складання плану семінарського заняття) ; до практичних занять (завдання, спрямовані на підготовку і проведення екскурсії, рольових і ділових ігор, добір фактичного матеріалу, скла­дання планів, програм тощо).

Отже, широта поняття самостійної роботи зумовлює ще більш широке розподілення на рівні, а саме – в залежності від мети та результату, зважаючи на відтворювальні і творчі процеси в діяльності студента. Не менш важливими є і випереджувальні завдання, які допомагають оцінити та спрогнозувати здатність студентів.

 

У філософському словнику «умова» визначається як категорія, в якій відображено універсальні відношення речі до тих факторів, завдяки яким вона виникає й існує [15, с. 703].

Умови складають середовище, в якому виникає, існує й розвивається те чи інше явище або процес. Поза цим середовищем вони не можуть існувати.

У психології під «умовою» розуміють сукупність явищ зовнішнього та внутрішнього середовища, що ймовірно впливають на розвиток конкретного психічного явища [19, с. 206].

Отже, умова – це зовнішнє стосовно предмета різноманіття об'єктивного світу.

У практиці розрізняють необхідні і достатні умови. Необхідні умови наявні тоді, коли виникає якась дія. Достатні – неодмінно викликають дану дію.

Використовуючи термін «педагогічний», матимемо на увазі процес формування фахівця, який навчатиметься за визначеною сукупністю умов.

За Р. Серьожниковою, педагогічні умови це сукупність об’єктивних можливостей, змісту, форм, методів, педагогічних прийомів [18]. У контексті нашого дослідження, під терміном «педагогічні умови» розуміємо сукупність внутрішніх і зовнішніх чинників, які забезпечують ефективність і результативність процесу організації різнорівневої самостійної роботи на заняттях інформатики.

Сучасному суспільству потрібна компетентна особистість, здатна брати активну участь у розвитку економіки, науки, культури. Сьогодні на перший план висувається завдання створення сприятливих умов для виявлення і розвитку здібностей, задоволення інтересів та потреб, розвитку навчально-пізнавальної активності та творчої самостійності. Рівень самостійної роботи повинен бути пропорційним готовності до подальшої самоосвіти, що включає когнітивний, діяльнісний, мотиваційний компоненти. Тому ми виокремимо найбільш актуальні педагогічні умови в контексті нашого дослідження:

Створення інноваційного навчального середовища, спрямованого на мотивацію та забезпечення самореалізації студентів у процесі навчальної взаємодії.

Інноваційне освітнє середовище – це педагогічно доцільно організований простір життєдіяльності, який сприяє розвитку інноваційного ресурсу особистості; інтегрований засіб накопичення і реалізації інноваційного потенціалу навчального закладу; навчальне середовище, що будується на принципах кооперації навчальної діяльності як рівноправної взаємодії студентів у невеликих групах, що об’єднуються для вирішення загального завдання і спільними зусиллями досягають взаємної згоди.

Реальними перевагами інноваційного навчання є:

• індивідуально-диференційований підхід;
• посилення мотивації навчання;
• можливість застосування різних форм і методів навчання за рахунок тривалості модульного заняття;
• розвиток самооцінюваннята самореалізації студентів;
• зміна ролі педагога з інформаційно-контрольної на консультаційно-координаційну;
• можливість прогнозування результатів;
• запобігання перевантаження студентів;
• підвищення частки самостійної роботи студентів;
• формування самостійної і творчої активності за рахунок попередньо-пошукової діяльності як основного елемента домашньої роботи;
• розвиток устудентів комплексу загально-навчальних інтелектуальних умінь (спостереження, слухання, осмислення, читання, класифікація, узагальнення, самоконтроль) ;
• підвищення творчого потенціалу і педагогічної майстерності викладачів;
• створення умов для виявлення обдарованих дітей і розвитку їхніх творчих здібностей.

Тільки інноваційна за своєю сутністю освіта може виховати людину, яка живе за сучасними інноваційними законами глобалізації, є всебічно розвиненою, самостійною, самодостатньою особистістю.

Використання ІКТ (інформаційних комп’ютерних технологій).

Причини, що зумовили використання ІТ:

• умови розвитку суспільства змусили шукати нових засобів організації навчально-виховного процесу, зокрема застосування персонального комп’ютера;
• стрімке збільшення потоку наукової інформації у період технічного прогресу людства потребує своєчасного й адекватного відображення її в навчальному процесі;
• педагоги-практики свідчать, що нині спостерігається зниження рівня мотивації й пізнавальної активності студентів під час вивчення навчальних дисциплін, що вказує на необхідність вдосконалення методики навчання, модернізації форм і прийомів роботи викладача.

Використання ІКТ навчання реалізує дидактичний принцип наочності, який в свою чергу зумовлює вибір педагогічно доцільного комплексу наочних посібників, сучасних технічних засобів.

Навчання з використанням електронних ІКТ позитивно впливає на загальний рівень педагогічного процесу та рівень розвитку студентів, формування у студентів певних навичок роботи з комп’ютером, застосування комп'ютера як засобу навчання, використання комп'ютера як засобу розвитку пізнавальних процесів.

Поєднання традиційних і нетрадиційних форм навчання.

Форми, які використовувалися протягом багатьох століть і застосовуються в сучасній навчальній практиці, визначаються як традиційні. Вони, безперечно, не втратили своєї методичної цінності й сьогодні.

Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в суспільстві, обумовили необхідність корінного відновлення системи освіти, методології та технології організації навчально-виховного процесу в навчальних закладах різного типу. Посилення гуманітаризації змісту освіти, безперервна зміна обсягу, складу навчальних дисциплін, уведення нових навчальних предметів вимагають постійного пошуку нових організаційних форм навчання.

Індивідуальні, фронтальні форми навчання є традиційними, а колективні – принципово новими в сучасній