Організація різнорівневої самостійної роботи студентів внз (на матеріалі дисципліни «Інформатика»).

Підсумовуючи можна зазначити, що викладач Ткачук Вікторія Василівна активно та ефективно поєднує традиційні і нетрадиційніформинавчання.

Аналізуючи вище окреслене, можемо зробити висновок: результативність різнорівневої самостійної роботи студентів залежить, в основному, від самого студента (найбільше заважають брак працелюбності, волі, наполегливості, загальної підготовленості, здібностей, відсутність уміння самостійно працювати тощо) та від викладача (правильне виокремлення та використання наведених педагогічних умов).

Отже, самостійна робота є організованою викладачем активною діяльністю студента, направленої на виконання поставленої дидактичної мети, але здійснюється без посередньої його участі; та вимагає від викладача ретельного її планування, створення умов ефективної організації навчальної роботи та науково-методичного забезпечення.

Отже, на заняттях з інформатики Ткачук В. В. ефективно організовує різнорівневу самостійну роботу студентів з використанням виокремлених педагогічних умов: створення інноваційного навчального середовища, використання ІКТ, поєднання традиційних і нетрадиційних форм навчання.

 

 

Опрацювавши та проаналізувавши психолого-педагогічну літературу, ми побачили, що зустрічається значна кількість рекомендацій щодо підвищення ефективності використання різнорівневої самостійної роботи у вищій школі. Але, спостерігаючи за діяльністю викладача та студентів на занятті з інформатики, ми зробили методичні рекомендації, які, на нашу думку, є найбільш актуальними у процесі вивчення теми «Організація різнорівневої самостійної роботи» у вищій професійній школі.

Розмаїтість форм навчання, що сприяє заохоченню студентів до діяльності, мотивує їх роботу. (Рольові ігри, дискусії, мозкові штурми, демонстрації, проектна діяльність, створення аудіовізуальних презентацій, робота в малих групах – все це мотивує студента до вивчення навчального матеріалу).

Поетапне ускладнення вимог. На етапі навчальної взаємодії викладач має створити ситуацію успіху задля поступового підвищення вимог. Якщо вправи включають різнорівневі за складністю завдання, то кожен студент матиме змогу відчути успіх під час виконання завдання, доступного для нового рівня.

Створення сприятливого психологічного клімату, за якого студенти не бояться висловити помилкову думку, знаючи, що то пошук істини.

Використання на початку заняття задля мотивації відеороликів, презентацій, зображень (практична реалізація фахівцем знань, що студенти здобули у процесі вивчення даного матеріалу).

Модернізація навчання, що полягає у пристосуванні змісту і процесу навчання до індивідуальних можливостей кожного студента.

Використання на заняттях нетрадиційних форм навчання, які необхідні не тільки для засвоєння нового матеріалу, набуття вмінь та навичок, але і для розвитку таких особистих якостей (комунікабельність, співробітництво та уміння відстоювати свою точку зору).

Нестандартні заняття:

Заняття змістової спрямованості: заняття-семінари, заняття-лекції, заняття-конференції.

Інтегровані заняття: заняття-комплекси, заняття-панорами.

Заняття-змагання: заняття-конкурси, заняття-КВК, заняття-аукціони, заняття-турніри, заняття-вікторини.

Заняття суспільного огляду знань: заняття-творчі звіти, заняття-заліки, заняття-експромт-іспити, заняття-консиліуми.

Заняття комунікативної спрямованості: заняття-усні журнали, заняття-діалоги, заняття-роздуми, заняття-диспути, заняття-прес-конференції, заняття-репортажі, заняття-парадокси.

Театралізовані заняття: заняття-спектаклі, заняття-концерти, кіно заняття, дидактичний театр.

Заняття-пошуки: заняття-подорожі, заняття-дослідження, заняття-розвідки, заняття-наукові дослідження.

Заняття-ділові, рольові ігри: заняття-суди, заняття-захисти проектів, заняття – «слідство ведуть знавці», заняття-імпровізації, заняття-імітації.

Використання інформаційно-комунікативних технологій, що необхідно для індивідуалізації навчання (ІКТ допоможуть урізноманітнити процес навчання та інтенсифікувати).

Різноманітні методи активного навчання (евристичні і фронтальні бесіди, аукціони знань, проблемні міні дискусії і таке інше)

 

На сучасному етапі розвитку України, який визначається масштабними соціально-економічними перетвореннями всередині країни і загальносвітовими тенденціями переходу від індустріального до інформаційного суспільства, відбувається перегляд соціальних вимог як до освіти в цілому, так і до організації різнорівневої самостійної роботи викладачем ВНЗ.

Проведений аналіз навчального заняття Ткачук Вікторії Василівни показав, що організація різнорівневої самостійної роботи, а також реалізація наведених вище педагогічних умов на заняттях з інформатики, як на нашу думку так і на думку викладача, сприяють удосконаленню й урізноманітненню діяльності педагога і підвищують продуктивність освітнього процесу. Викладач активно використовує різнорівневу самостійну роботу під час навчально-виховної роботи.

Це доводить необхідність організації різнорівневої самостійної роботи у системі сучасної освіти і підтверджує нашу гіпотезу, що полягає у тому, що організація різнорівневої самостійної роботи студентів ВНЗ (на матеріалі дисципліни «Інформатика») підвищує рівень якості знань студентів, що сприяє подальшому розвитку їх самостійності, а також покращенню загальних результатів навчання за наших педагогічних умов (створення інноваційного навчального середовища, використання ІКТ, поєднання традиційних і нетрадиційних форм навчання).

Відповідно ми розробили методичні рекомендації щодо організації різнорівневої самостійної роботиу процесі навчання: розмаїтість форм навчання, поетапне ускладнення вимог, створення сприятливого психологічного клімату, використання мотиваційних відеороликів, модернізація навчання, використання нетрадиційних форм навчання, використання ІКТ, методів активного навчання.

 

 

Сучасна освіта багата на різноманітні інноваційні педагогічні технології, які спрямовані на реалізацію мети, сучасних завдань освіти й заслуговують на увагу викладачів. Серед цих технологій не найвідомішою, але, як ми дослідили, досить продуктивною, є організація різнорівневої самостійної роботи.

Отже, відповідно до завдань курсової роботи можемо зробити наступні висновки:

У науково-педагогічній літературі досить добре висвітлена проблемаорганізації різнорівневої самостійної роботи, оскільки, багато науковців приділяли значну увагу окресленому питанню (А. Брушлинський, Т. Ільїна, Е. Ковалевська, В. Кудрявцев, І. Лернер, А. Матюшкін, В. Оконь, К. Ушинський та ін.). Науковціу науково-педагогічній практиці здійснюють чимало спроб організовувати різнорівневу самостійну роботу під час навчального процесу у різних навчальних закладах, щоб вони відповідали сучасним вимогам і перспективам розвитку суспільства.

Оскільки широта поняття самостійної роботи зумовлює ще більш широке розподілення на рівні, її класифікують в залежності від мети та результату, відтворювальних і творчих процесів, за характером навчально-пізнавальної діяльності і так далі.

Структуру організації різнорівневої самостійної роботи складають: теоретичні засади організації різнорівневої самостійної роботи, методи та засоби. Згідно цього сформували та теоретично обґрунтували педагогічні умови ефективної організації різнорівневої самостійної роботи:

Створення інноваційного навчального середовища, спрямованого на забезпечення самореалізації студентів у процесі навчальної взаємодії.

Використання ІКТ (інформаційних комп’ютерних технологій).

Поєднання традиційних і нетрадиційних форм навчання.

Провівши аналізорганізації різнорівневої самостійної роботина основі досвіду роботи викладача інформатики, можемо зробити висновок, що організація різнорівневої самостійної роботиактивно використовується під час навчального процесу у вищий школі. Нашу гіпотезу підтверджено. Та за для підвищення ефективностіорганізації різнорівневої самостійної роботи в освіті взагалі, нами було розроблено методичні рекомендації для викладачів та студентів у процесі вивчення інформатики у ВНЗ.