Організація та вдосконалення менеджменту іноземних інвестицій (на прикладі тютюнової промисловості України)

В Україні порядок державного керування інвестиційною діяльністю й іноземним інвестуванням, як її складовою частиною, викладені в Концепції регулювання інвестиційної діяльності в умові ринкової трансформації економіки, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1995 року № 384, де іноземні інвестиції згадуються нарівні з іншими джерелами інвестування, і в Програмі діяльності уряду України, затвердженим Верховною Радою України 15 жовтня 1996 року [1].

Органами державного керування загальної компетенції, у функції яких входить керування іноземним інвестуванням, в Україні є Кабінет Міністрів України і місцеві державні адміністрації. Президент також бере активну участь у здійсненні державного керування іноземним інвестуванням в Україні. Так, згідно Указу Президента України від 08.08.1995р. №719/95 створена Українська державна кредитно-інвестиційна компанія. З метою підготовки пропозицій по забезпеченню сприятливих умов для розвитку економіки України, прискорення й інтеграції у світову економіку і залучення іноземних інвестицій при Кабінеті Міністрів України створена Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Україні ( Указ Президента України від 27.01.1996р. № 90/96 ). Указом Президента України від 02.07.1996р. № 493/96 було створено Національне агентство України реконструкції і розвитку, у функції якого входить формування і реалізація державної політики по залученню і використанню кредитів, грантів, міжнародної технічної і гуманітарної допомоги, іноземних інвестицій. Укази Президента також регламентують окремі питання в сфері оподатковування , митного контролю, валютного регулювання, зовнішньоекономічної діяльності, що безумовно поширюються і на діяльність іноземних інвесторів.

В апараті Кабінету Міністрів України функції по керуванню іноземним інвестуванням безпосередньо виконує відділ іноземних інвестицій і вільних економічних зон, що організаційно входить до складу Головного керування з питань зовнішньоекономічних зв'язків.

У повноваження місцевих державних адміністрацій входять: розробка програм соціально-економічного розвитку відповідних територій, внесення речень по створенню вільних економічних зон, сприяння створенню підприємств з іноземними інвестиціями, здійснення керування інвестиційною діяльністю, у тому числі і при участі іноземних інвесторів, винесення на розгляд відповідних органів речень по залученню іноземних інвестицій до економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, обов'язкова реєстрація іноземних інвестицій, ведення їхнього обліку, проведення на місцевому рівні переговорів з потенційними стратегічними інвесторами, облік частини іноземних інвестицій при складанні місцевих бюджетів і т.д.

Органами функціональної ( міжгалузевої) компетенції, у функції яких тією чи іншою мірою входить керування процесом залучення і використання іноземних інвестицій, є: Валютно-кредитна рада при Кабінеті Міністрів України, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, Міністерство закордонних справ України, Українська державна кредитно-інвестиційна компанія, Національне агенство України реконструкції і розвитку, Фонд державного майна України, Державний митний комітет України і Головна податкова адміністрація України. Вони мають повноваження надвідомчого (міжгалузевого) характеру. їхня діяльність полягає не просто у виконанні спеціальних функцій, а й у функціях координуючого змісту [23].

Слід зазначити, що, хоча за останні роки система державного керування іноземним інвестуванням в Україні не раз піддавалася змінам, але, як правило, ці кроки є недостатньо далекоглядними і відповідно, малоефективними. Це свідчить про те, що в державному регулюванні усіх видів зовнішніх надходжень в економіку України (іноземних інвестицій, іноземних кредитів і технічної допомоги) знову прийшли до того, що було Цапрацьовано раніше, зокрема - до об'єднання функцій державного керування в згаданих напрямках у рамках одного міністерства.

У розділі II Закону України "Про режим іноземного інвестування" установлюються державні гарантії захисту іноземних інвестицій. Ці гарантії забезпечують у випадку зміни умов захисту іноземних інвестицій застосування до них протягом 10 років спеціального законодавства про іноземні інвестиції, що діяло в момент реєстрації іноземної інвестиції, тобто мова йде про гарантії поваги права власності іноземних інвесторів. Однак у відношенні податкових пільг ці гарантії не діють. Законодавством України передбачені наступні державні гарантії захисту іноземних інвестицій:

1.Гарантії від примусового вилучення іноземних інвестицій (за винятком випадків виконання рятувальних робіт у випадку стихійного лиха, аварій, епідемій і надзвичайних ситуацій), а також незаконних дій державних органів і їхніх посадових осіб.

2.Гарантії компенсації і відшкодування збитку іноземним інвесторам (включаючи упущену вигоду і моральний збиток, заподіяний їм у наслідок дій, чи бездіяльності неналежного виконання державними органами України своїх обов'язків).

3.Гарантії у випадку припинення інвестиційної діяльності (тобто право на повернення не пізніше, ніж через 6 місяців із дня припинення діяльності, інвестицій у натуральній чи формі у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі відповідно до їхньої реальної вартості на момент припинення інвестиційної діяльності).

4.Гарантії безперешкодного і негайного перекладу за рубіж прибутку, доходів і інших засобів, отриманих унаслідок здійснення іноземного інвестування.

19 березня 1996 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про режим іноземного інвестування". У Законі передбачено, що для окремих інвестиційних проектів із залученням іноземних інвестицій , що реалізуються відповідно до державної програми розвитку пріоритетних галузей