Організаційно-економічний механізм екологізації птахівництва

- розробити адекватний організаційно-економічний механізм для підвищення еколого-економічного та соціального рівня виробництва продукції птахівництва.

Об’єкт дослідження – система економічних відносин, показників, пов’язаних з екологізацією птахівничого комплексу, екологічним регулюванням ефективності виробництва продуктів птахівництва.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні питання щодо створення, ефективного функціонування, регулювання та вдосконалення організаційно-економічного механізму екологізації птахівництва.

Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнотеоретичні методи наукового пізнання, зокрема діалектичний метод, фундаментальні положення загальної економічної теорії, дослідження в галузі економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, а також урядові документи з еколого-економічних проблем економіки перехідного періоду. Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі основні методи: системно-структурний та абстрактно-логічний аналіз у процесі формування організаційно-екологічних складових механізмів екологічного регулювання виробництва продукції птахівництва; порівняльний – при дослідженні регулятивних функцій методів управління виробництвом у птахівництві та визначенні економічної ефективності окремих заходів; балансовий – для оцінки якості м’яса птиці та продуктів його переробки; статистичний та економіко-математичний – для комплексної оцінки напрямків вдосконалення еколого-економічного та господарського механізмів, а також моделювання системи „підприємство – довкілля”.

Інформаційна база дослідження. Статистичну та інформаційно-фактологічну основу дисертації склали законодавчі та нормативні акти Верховної Ради та Уряду України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства екології та природних ресурсів України, матеріали регіональних органів АПК, первинна документація сільськогосподарських підприємств та зведені дані статистичної звітності по районах Сумської області, літературні джерела, а також результати власних експериментальних досліджень з екологічної якості продукції та соціально-орієнтованого маркетингу.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі комплексного дослідження проблеми сталого розвитку та ефективності ведення птахівничої галузі обґрунтовані теоретичні основи та методичні принципи її створення, ефективного функціонування і регулювання, а також визначені напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму екологізації розвитку птахівництва на основі зменшення соціально-екологічних та еколого-технологічних збитків на підприємстві та в навколишньому середовищі.

Сутність наукової новизни основних результатів дослідження:

- конкретизовано критеріальний аналіз розвитку птахівництва, який охоплює виробничу, природну, соціальну сфери діяльності та шляхи інтенсифікації отримання високоякісного м’яса з мінімізацією негативних соціально-екологічних наслідків;

- вперше на основі експериментальних досліджень та соціально-орієнтованого маркетингу встановлені якісні та екологічні переваги продуктів птахівництва, їх ринкова перспектива та обчислені потенційні збитки від розвитку птахівництва в особистих і фермерських господарствах без додаткового еколого-ветеринарного забезпечення;

- розроблено науково-методичні принципи щодо сталого розвитку птахівництва на основі моделі рівноваги системи „виробництво – довкілля”, яка забезпечується сталим фінансуванням за рахунок зростання обсягів продажу та зниження собівартості продукції;

- вперше запропоновано оптимізаційну модель формування обсягів виробництва на підприємствах регіону з урахуванням розширення асортименту виробництва та мінімізацією комплексних збитків від забруднення навколишнього середовища та внутрішнього середовища підприємств за рахунок зниження обсягів відходів птахівництва;

- набули подальшого розвитку теоретичні та методичні основи формування організаційно-економічного механізму екологізації птахівництва з точки зору його структурно-функціональної побудови як соціо-еколого-економічної системи з метою досягнення результативних показників у взаємопов'язаних виробничій, екологічній та соціальній сферах;

- доповнені теоретико-методичні основи розрахунку комплексних еколого-економічних збитків з урахуванням специфіки птахівництва як головного чинника оцінки ефективності екологізації та розраховані їх питомі показники.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що висновки та пропозиції, котрі містяться в роботі, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування організаційно-економічного механізму виробництва продуктів птахівництва в умовах трансформаційних перетворень в економіці з урахуванням вимог соціально-екологічно безпечного розвитку галузі. Розраховано, що додатковий обсяг продажу за рахунок підвищення товарності за допомогою більш глибокої переробки сировини, а також використання посліду не лише як добрива, а й як добавки до кормів, дає змогу одержати кошти на фінансування екологічної та соціальної сфер.

В роботі розроблено комплекс рекомендацій щодо регіональної оптимізації обсягів виробництва на підприємствах птахівничої галузі.

Результати дисертаційного дослідження, зокрема, питомі соціально-екологічні збитки, можуть бути використані фахівцями при обґрунтуванні та розробці економічних, природоохоронних програм різного ієрархічного рівня для вдосконалення аграрної політики України, а також для виконання конкретних досліджень з екологізації птахівництва.

Окремі результати дослідження використано Головним управлінням сільського господарства і продовольства Сумської облдержадміністрації, науковими установами та приватними господарствами, а також впроваджені в навчальний процес в Сумському національному аграрному університеті, що підтверджено відповідними довідками та актами.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на наукових і науково-практичних конференціях, в тому числі на:

Міжнародній конференції з проблем освіти в галузі економіки навколишнього середовища та екології «Економіка навколишнього середовища – нова спеціальність на Україні» (м. Дніпропетровськ, 1999 р.) ; Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми економіки агропромислового комплексу та формування його кадрового потенціалу» (м. Харків, 2000 р.) ; Другій міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції» (м. Суми, 2001 р.) ; Міжнародній науково-практичній конференції «Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?» (м. Донецьк, 2001 р.) ; Міжнародній науковій конференції (м. Чехочінськ, Польща, 2001 р.) ; Всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми природокористування та екології” (м. Миколаїв, 2001 р.) ; Міжнародній науково-практичній конференції “Бизнес, экология, здоровье” (м. Донецьк, 2001 р.) ; Міжнародній науково-практичній конференції „Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України” (м. Луганськ,