Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Організаційно-економічний механізм екологізації птахівництва

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 

2002 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, приведені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. В роботі 2 обґрунтовано орієнтацію інноваційної політики на розвиток еколого-захисних технологій в сільському господарстві. Вказані екологічно-доцільні напрямки регіональної інвестиційної політики, обґрунтовані адекватні методи та умови застосування економічних важелів в АПК; в роботі 3 обґрунтований розгляд організаційно-економічного механізму агропромислового виробництва як механізму регулювання системи виробничо-економічних, еколого-економічних та соціально-економічних відносин. Визначені першочергові заходи для екологізації виробництва в АПК, сформульовані принципи екологічного моніторингу в АПК, як одного з головних інструментів та підґрунтя регулювання якості і екологічної безпеки продукції; в роботі 12 розроблено науково-методичні рекомендації щодо підвищення еколого-економічної та соціальної конкурентоспроможності птахівництва на основі регулювання ефективності виробництва з урахуванням системи соціальних, екологічних та економічних показників; в роботі 13 розглянуті проблеми переробки сировини, а також вибір технологій та напрямків підвищення її товарності, оптимальний варіант асортименту за рахунок сфери переробки для одержання якісної продукції; в роботі 14 обґрунтовано напрямки соціально-економічної оцінки розвитку виробництва продукції птахівництва; в роботі 15 проаналізовано проблеми стимулювання праці для реалізації конкретної еколого-економічної політики інфраструктурних підприємств; в роботі 17 запропоновано модель підвищення ефективності виробництва продукції птахівництва з точки зору розширення асортименту та нарощування обсягів виробництва продукції, збільшення експортного потенціалу галузі з урахуванням комплексних збитків від забруднення навколишнього середовища; в роботі 18 конкретизовано критеріальний аналіз розвитку птахівництва та шляхи інтенсифікації отримання високоякісного м'яса з мінімізацією негативних соціально-екологічних наслідків. У спільних публікаціях автором використані результати власних досліджень згідно з темою дисертації.
Публікації. За результатами виконаних досліджень самостійно та у співавторстві опубліковано 9 наукових праць у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій складає 5, 08 д. а., у тому числі особисто автору належить 4, 48 д. а.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел зі 186 найменувань, 6 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 182 сторінки, у тому числі 15 таблиць на 12 сторінках та 9 рисунків на 8 сторінках.
 
Основний зміст дисертаційного дослідження
 
В першому розділі „Аналіз еколого-економічного стану птахівництва та факторів його розвитку” проаналізовано стан птахівництва, чинники впливу на нього та наявний механізм оцінки і впливу на ці чинники. Розглянуто категорію „екологізація” економічного та господарського механізму.
На основі факторного аналізу встановлено, що проблема виробництва продуктів птахівництва має безліч аспектів та чинників впливу; вона надто багатогранна і тісно пов'язана з демографією, тенденціями розвитку світового та вітчизняного ринків, можливістю здійснення ефективної конкуренції, платоспроможністю населення.
Для вирішення екологічних проблем, виходу економіки на траєкторію стійкого, ресурсозберігаючого еколого-економічного розвитку необхідна нова система поглядів, нова методологія, відправною точкою якої мають бути безпосередньо соціальні, природні та економічні ресурси, обсяги та ефективність їх використання. Необхідна також істотна зміна пріоритетів та цілей для всієї економіки, її галузей та комплексів, перегляд спрямованої структурної та інвестиційної політики, принципів науково-технічного прогресу, застосування відповідних ринкових регуляторів таких змін.
Основою збалансованого розвитку системи «сільське господарство – виробник продовольства – посередник – роздрібна торгівля – споживач», на нашу думку, може бути лише жорстка орієнтація на кінцевого споживача. Для цього потрібен механізм, який би забезпечував динамічну рівновагу між виробництвом (пропозиція) та споживанням (попит) з урахуванням екологічної безпеки та соціальних наслідків.
Раніше галузь птахівництва в Україні була найбільш прибутковою галуззю АПК, тому ми вважаємо, що необхідно піднімати цю галузь, але ми підкреслюємо, що ці підприємства є небезпечними з соціально-екологічної точки зору, особливо при забрудненні джерел водоспоживання. Саме по собі створення ефективних економічних механізмів у виробничій сфері без вирішення екологічних проблем не дає можливості сталого розвитку птахівництва в Україні.
Методичні підходи щодо економічної оцінки екологічного стану підприємств та галузей народного господарства були, як правило, розраховані на оцінку промислового забруднення, де сільське господарство було лише реципієнтом. В останні роки з'явились дослідження з оцінки екологічних збитків від самого сільського господарства та переробки сільськогосподарської сировини, де вказується на виняткову небезпечність для довкілля та споживачів при існуючих технологіях виробництва в АПК. Але майже немає комплексних та системних досліджень з напрямків екологізації виробництва в цій сфері.
Нашим найголовнішим висновком з аналізу стану птахівництва в Україні та факторів його розвитку є те, що розгляд суто екологічних та економічних проблем навіть в комплексі не дає можливості створити ефективний організаційно-економічний механізм розвитку птахівництва; потрібно враховувати соціальну складову функціонування птахівничих підприємств. Зв'язок з соціальною складовою обумовлений насамперед тим, що саме існування сільськогосподарських підприємств перетворює природне середовище в антропогенне або агроприродне. Створюється новий агроприродний ландшафт та новий соціо-гео-біоценоз, в якому виділити лише одну складову означає з одного боку втратити з поля зору всю систему. А з іншого боку, соціальна складова завжди була присутня при розгляді економіко-екологічних проблем, але лише як зовнішня сфера при розрахунку негативних наслідків. Але ж вона одночасно є головною причиною цих наслідків і критерієм їх ефективності.
Тому в дисертації ми розглядаємо птахівництво як соціо-еколого-виробничу систему, де будь-які зміни завжди мають усі три складові, а інтегральний результат та інтегральний ефект може бути визначений лише при обчисленні всіх наслідків у всіх трьох сферах.
Екологізація виробництва розглядається нами як створення сталої соціо-еколого-виробничої системи,
Фото Капча