Організаційно-економічний механізм екологізації птахівництва

Усі заходи, спрямовані на розвиток господарств птахівничого комплексу, повинні супроводжуватись розрахунками їх економічної ефективності. Прикладом такого розрахунку може бути зроблений у загальному вигляді розрахунок ефективності екологізації птахівництва.

Загальний економічний ефект складається з таких частин:

- госпрозрахунковий ефект підприємства у формі зниження собівартості виробництва (економія внутрішніх або інтернальних витрат) ;

- еколого-економічний ефект у формі зниження або запобігання збитків навколишньому середовищу, враховуючи здоров'я людини (економія витрат переливу, тобто зовнішніх або екстернальних витрат) ;

- комплексний ефект (ефект, що проявляється у всіх сферах).

В принципі, будь-який захід щодо підвищення ефективності виробництва, у тому числі і птахівничого, дає ефект, що виявляється у всіх сферах: виробничій, соціальній, екологічній. Тобто, ефект від проведення будь-якого заходу є комплексним.

Сумарний економічний ефект інновацій на птахівничих фабриках може бути виражений такою формулою:

 

 , (4)

де  сум – сумарний економічний ефект, грн. ;    – локальний економічний ефект від конкретного заходу, грн. ; п – кількість заходів.

В конкретному випадку сумарний економічний ефект від проведення заходів щодо підвищення ефективності птахівництва, нами пропонується за нижче наведеною формулою:

 

 сум =  1 +  2 +  3 +  4 +  5 +  6 (5)

 

де  1 – ефект від збільшення збереженості поголів'я птиці, грн. ;  2 – ефект від зниження витрат праці;  3 – ефект від зниження витрат на корми внаслідок їх раціонального споживання;  4 – ефект від зниження витрат за іншими статтями собівартості;  5 – ефект від глибокої переробки птиці та переробки відходів виробництва;  6 – відвернений еколого-економічний збиток, грн.

В третьому розділі „Напрямки та механізм підвищення ефективності птахівництва на основі його екологізації” запропонований організаційно-економічний механізм екологізації птахівництва та комплекс заходів, здатних суттєво підвищити ефективність його функціонування в системі агропромислового комплексу. Обґрунтовано, що підвищення ефективності птахівництва можна здійснити не стільки шляхом збільшення обсягів виробництва, скільки доведенням якості виробленої продукції до міжнародних стандартів. А виробництво екологічно чистої продукції можливе лише в екологічно чистому середовищі.

Проведений еколого-економічний аналіз стану птахівництва в Україні та Сумській області засвідчив, що в сучасних умовах господарювання майже всі галузі тваринництва, включаючи і птахівництво, є збитковими. Так, в Україні поголів'я птиці на початок року зменшилось з 246, 1 млн. гол. у 1990 році до 123, 7 млн. гол. у 2001 році. Виробництво яєць за цей же період зменшилось на 47%, м'яса птиці – на 54%. Рівень рентабельності виробництва м'яса птиці у 2000 р. був 32, 2%, яєць – 10, 6%. Аналогічна ситуація склалась і у птахівництві Сумської області. Спад виробництва та зниження ефективності птахівничої продукції в першу чергу обумовлений такими факторами (причинами) :

- зростанням витрат виробництва і, відповідно, зниженням прибутковості в результаті використання витратних технологій;

- зниженням купівельної спроможності населення;

- зростанням споживання більш дешевої імпортної продукції.

Виявлено, що однією із стабілізуючих форм господарювання, що стримує спад виробництва сільського господарства у всіх категоріях господарств, є особисті підсобні господарства. За станом на 2001 рік понад 60% поголів'я птиці було зосереджено в особистих підсобних господарствах, які дали близько 70% продукції птахівництва.

Тому пропонований організаційно-економічний механізм конкуренто-спроможності птахівництва і набір інструментів його реалізації повинен поширюватись на всі категорії господарств.

Окреме значення має правове забезпечення екологізації виробництва, під яким ми розуміємо не тільки системи природоохоронних та природоресурсних законів, а й послідовне і наскрізьне впровадження в життя принципу екологізації усієї діяльності людини як головного обмеження його вторгнення у довкілля. Але право не буде працювати без досягнення повного рівня екологічної свідомості в усіх верствах суспільства та на всіх рівнях ієрархії, досягнути якого можна лише наполегливою роботою з екологічного виховання.

Організаційно-економічний механізм екологізації птахівництва в дисертації розглядається як теоретико-методична основа господарського механізму, в якому екологічні імперативи є невід'ємною частиною критеріальної системи оцінки ефективності управлінських рішень. Основою організаційно-економічного механізму є комплекс економічних інструментів, важелів, засобів, нормативів, які за своєю сутністю є однаковими для всіх сфер діяльності. Але їх конкретна сукупність для основної сфери залежить від методів, умов та характеру застосування. Наприклад, екологічно обґрунтована ціна на сировину для підприємств може бути підвищена за рахунок податку на застосування сировини з підвищеним вмістом небезпечних речовин. Одночасно ціна на готову продукцію для споживачів може бути знижена за рахунок адресних дотацій на продукти харчування для дієтичного, дитячого харчування, або для інших організованих контингентів споживачів.

Сукупність усіх організаційних рішень в соціальній, екологічній та виробничій сферах, а також комплекс інструментів буде організаційно-економічним механізмом екологізації птахівництва. В умовах конкретної реалізації цей механізм стає господарським механізмом. Найголовнішим елементом цього механізму ми вважаємо достеменний і постійний розрахунок повних витрат на його функціонування як основу соціального та екологічно виважених рішень (рис. 2).

Економічна ефективність галузі в умовах ринку здебільшого визначається обсягом і якістю переробки продукції в самих господарствах, механізмом її збуту, впровадженням маркетингу. Для досягнення позитивного ефекту необхідно переробляти 70% виробленої продукції на готові до вживання вироби, упаковувати у відповідному фірмовому стилі і реалізовувати у власних фірмових магазинах.