Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Організаційно-економічний механізм екологізації птахівництва

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 

що перебуває у стані динамічної рівноваги і, в якій головним критерієм ефективності розвитку є якість життя людини і суспільства в цілому, яка враховує матеріальний, фізичний та духовний розвиток.

В другому розділі „Теоретичні та методичні підходи до підвищення ефективності птахівництва в Україні” досліджені соціально-екологічні характеристики продукції, її ринкові перспективи, моделі соціо-еколого-виробничої системи у птахівництві як основи розрахунку економічної ефективності екологізації птахівництва. На основі аналізу науково-практичної літератури обґрунтовано, що споживання м'яса птиці більш сприятливо діє на здоров'я людини, а також є більш безпечним з соціально-екологічних критеріїв, зважаючи на всесвітнє поширення епізоотії (губчатої енцефолопатії) великої рогатої худоби.
Враховуючи поширеність поголів'я птиці в особистих та фермерських господарствах, нами було проведено дослідження якості м'яса птиці, вирощеної в умовах птахівничих підприємств та особистих і фермерських господарств. Виявлені деякі переваги якості м'яса птиці у фермерських господарствах. Розвиток цього виробництва вирішує проблеми економічного добробуту селян, розвитку послуг ресторанного бізнесу для „зелених” туристів та інших напрямків соціально-економічного розвитку села.
Але одночасно соціально-екологічні дослідження виявили тенденцію зростання рівня захворюваності на інфекційні хвороби, багато з яких є спільними як для тварин, так і для людей. Це може збільшити не тільки рівень збитків, а й посилення негативних демографічних процесів, зниження якості життя та рівня трудового потенціалу населення. Нами одержані відповідні регресійні моделі.
Одна із регресійних моделей для розрахунку додаткової інфекційної захворюваності має вигляд:
 
Р = 0, 81•П+2, 745•С-7, 92•В-10, 71•К-58725 (1)
 
де P – захворюваність на 1 тис. населення; П – поголів’я птиці; С – поголів’я свиней; В – поголів’я ВРХ; К – поголів’я корів.
Загальне зростання захворюваності на 1000 чол. населення дорівнює 35 випадкам, що підвищує збитки від захворюваності сільського населення на 12250 доларів на кожну тисячу мешканців.
Дуже важливим важелем екологізації АПК і, зокрема, птахівництва є суспільне бажання мати екологічно безпечну продукцію. Дисертантом проведені маркетингові дослідження по виявленню попиту на цю продукцію. Виявлено, що більше 50% опитаних споживачів стурбовані якістю продукції та згодні платити більше за екологічно безпечну продукцію; в той же час більше половини опитаних чоловіків не погоджуються платити більш високу ціну за екологічно безпечні продукти харчування, незгодних жінок – 40%. Готовність платити більш високу ціну частіше виявляють люди середнього віку, менше всіх – пенсіонери. Дві третини населення з середнім матеріальним достатком виявляють готовність платити більш високу ціну; але цікавим є той факт, що третина населення з недостатнім матеріальним станом також виявляє готовність платити більш високу ціну за якісну продукцію, що свідчить про реальну зацікавленість екологічною якістю продукції, тобто про її перспективи на внутрішньому ринку.
По категоріях за соціально-професійним статусом найбільша частка серед зацікавлених спостерігається серед працівників науки, культури, медицини (більше 70%). Серед жителів сільської місцевості 50% не погоджуються платити більш високу ціну, а міської – близько 40%.
В дисертації досліджені різні методи моделювання та вибрані окремі підходи до створення моделей окремих відносин та взаємодії еколого-економічних процесів у виробництві та загальної взаємодії підприємств птахівництва з навколишнім середовищем. Для аналізу відносин в системі „підприємство – довкілля” в дисертації розроблена концептуальна модель соціо-еколого-економічної рівноваги системи „підприємство – довкілля” (рис. 1), яка виходить з докорінної зміни довкілля при появі в ньому виробничого підприємства. В основі моделювання відносин виробництво – середовище повинен бути системний підхід, спрямований на одночасний розгляд принаймні основних факторів і параметрів нового соціогеобіоценозу. Оскільки ми не маємо можливості описати соціо-еколого-економічну модель на галузі птахівництва або окремого підприємства на основі функціональних відносин елементів цієї системи, ми пропонуємо використовувати для моделювання імітаційний метод на основі створеної нами функціональної моделі рівноваги системи „виробництво – середовище”.
Зміна життєздатності як основного показника рівноваги буде підкорятися закону збереження, тобто життєздатність на кожному інтервалі часу збільшується на суму факторів, що позитивно впливають на життєздатність і зменшується на суму негативних факторів. Записати це можна в такий спосіб:
 
УБt+Δt=УБt+ССt+ОЧt+РСt+ ОУt+УТt+ФРt-ПРt-ЗСt-ДСt-ЗВt, (2)
УБ0=УБ0, t = t0, t0+Δt, t0+2Δt,..., T-Δt (3)
 
де УБt – рівень життєздатності в момент часу t (t=t1, …, tn)... СС – самоочищення середовища; ДС – деградація середовища; ЗС – забруднення середовища; РС – робоча сила; ОУ – загальні економічні умови; УТ – рівень технології; ПР – споживання природних ресурсів; ФР – фінансові ресурси; ЗВ – забруднюючий вплив; ОЧ – очищення середовища.
Це рівняння балансу життєздатності. Воно показує зміну життєздатності в залежності від природних умов, стратегії використання природних ресурсів і забруднення середовища. Використовуючи це рівняння разом з початковими умовами (3), можна визначити життєздатність у момент часу t при заданих умовах споживання природних ресурсів, забруднення, очищення середовища і т. д.
На основі цієї моделі ми пропонуємо математичну модель функціонування агроприродної системи як частки нового агроприродного середовища для кількісної оцінки матеріальних та фінансових потоків з метою управління останніми. Основною ідеєю такого моделювання є підтверджена економічними розрахунками гіпотеза, що всі підприємства птахівництва, незалежно від їх розміру, можуть бути, по-перше, екологічно повністю безвідходними і, по-друге, економічно високорентабельними. Це пов’язано з тим, що всі види відходів птахівничих підприємств для інших галузей сільського господарства є вторинною сировиною; враховано також досвід
Фото Капча