Основні поняття про системи автоматизованого проектування освітлення

 

- імпорт AutoCad (параметри імпорту зображення з програми AutoCad, тут можна задати одиниці виміру імпортованого об'єкта);

- експорт  AutoCad  (параметри  експорту  даних  в  AutoCad,  тут  можна вибрати версію AutoCad, у яку будуть експортовані дані, а також задати розширення файла).

 

3) З пункту меню «Дані» слід вибрати підпункт «Вибір поля». У невеликому вікні, яке з'являється, необхідно натиснути кнопку «Додати», що дозволить розкрити список пропонованих програмою стандартних полів. Із цього списку виберемо футбольне поле. На екрані з'явиться нове вікно із заповненими за замовчуванням рядками, значення яких можна змінювати. Змінювати можна: назву поля, розміри поля, положення координати центру, поворот поля. У правій частині вікна відображається двовимірний  план  обраного  поля  (вид  зверху).  Зміни,  внесені  в  зазначені рядки, викликають зміни двовимірного плану. Після натискання кнопки ОК система повертається до невеликого вікна, у яке вже додана назва обраного поля. Виділивши цю назву (однократним натисканням на ньому лівої кнопки миші), при необхідності можна використати інші кнопки, що перебувають під кнопкою «Додати». Це кнопки «Змінити» – повернення до завдання параметрів обраного поля; «Дублювати» – створення поля співпадаючого за параметрами із заданим раніше, яке буде розташовано  з останнім на одному кресленні;

«Видалити» – видаляє створене поле.

 

4)      На цьому етапі необхідно вибрати тип світильника або світильників, які будуть використані в проекті. Вікно вибору світильників викликається з підпункту меню «Вибір світильників» меню «Дані». Вікно є подібним до вікна, розглянутого за допомогою декартової системи; або Поворот-Нахил 90-Нахил

0 – при націлюванні за допомогою полярної системи; Z-вісь; Х-вісь; Y-вісь.

 

Для додавання інформації про потрібний світильник треба вибрати його за допомогою миші у віконці зверху, після чого натиснути кнопку «Новий» внизу. При цьому в таблиці додається перший запис, деякі комірки якого можна редагувати. У комірці тип повинна перебувати заголовна буква латинського алфавіту, що відповідає букві навпроти назви світильника з верхнього віконця. У відповідних комірках таблиці необхідно задати інформацію про положення світильника в просторі, при цьому можна використати нахил світильника відносно трьох просторових осей, скориставшись націлюванням за допомогою RBA. Розміщення світильника в

 

просторі відбувається після натискання кнопки «Вставити» у нижній частині вікна. Для перегляду картини положення світильника в просторі, не виходячи з вікна «Індивідуальні світильники», можна здійснити, перемкнувшись на другу  вкладку  «Вид».  У  вкладці  передбачені  можливості  переходу  між різними дво- і тривимірними видами проекцій. Зазначені можливості полегшують роботу над розміщенням світильників.

При виборі підпункту меню «Група світильників» на екрані з'являється вже знайоме нам вікно з кнопкою «Додати», натиснувши на яку, можна викликати падаюче меню, що складається з п'яти пунктів:

1. Блок – додавання світильників блоками.

 

2. Полярна – додавання світильників, використовуючи полярну систему координат.

3. Лінія – додавання світильників, лініями.

 

4. Точка – розміщення світильників за допомогою вказівки координати точки положення його в просторі.

 

5. Вільна – відповідає індивідуальному додаванню світильників.

 

 

ЛЕКЦІЯ 11

 

Огляд функціональних можливостей програми "Формула  Світла"

 

 

 

Зі штучним освітленням ми зіштовхуємося щодня. Більше того, сучасну цивілізацію важко було б уявити, якби діяльність людини залежала від капризів природних світил. Від того, наскільки грамотно сплановане освітлення, залежать настрій, працездатність і самопочуття. Теорія "правильного" освітлення складна. Однак у повсякденній практиці займатися трудомісткими розрахунками не доведеться: численні операції з перемножування і ділення величин візьме на себе комп'ютер. Програма «Формула Світла» призначена для розрахунку необхідної кількості світильників внутрішнього освітлення.

Інтерфейс програми містить чотири групи вікон вводу: «Приміщення» (для вводу розмірів приміщення і положення розрахункової площини), «Підлога, стіни й стеля» для задання коефіцієнтів відбиття поверхонь приміщення, «Світильник» для вибору типу світильника й лампи до нього й «Норми освітлення». Користуватися програмою просто, для цього від користувача не потрібно ніяких спеціальних знань. Досить задати розміри й кольори поверхонь приміщення, вибрати світильник і його модифікацію (за числом й потужністю ламп), вказати тип приміщення і вид норм (російські/європейські) і натиснути кнопку «Розрахувати». Результат розрахунку практично миттєво з'являється у відповідному полі в нижній частині вікна програми.

Мінімальні системні вимоги:

 

- IBM-PC сумісний комп'ютер із центральним процесором 80386;

 

- 6 Мб вільного місця на жорсткому диску;

 

- 16 Мб оперативної пам'яті;

 

- відеокарта, установлена в режим 640х480х256 кольорів;

 

- 32-бітна операційна система Windows 9Х/ME (робота в інших операційних системах можлива, але не гарантується);

-  Windows-сумісний  принтер  або  замінюючий  драйвер  (при необхідності одержувати роздруківки).

Історія версій:

 

Версія 2.90b (09.04.2003). Програма вміє вирішувати не тільки пряму, але й зворотну задачу (розрахунок освітленості в приміщенні по заданій користувачем     кількості     світильників).     Зроблено     перекомпонування

 

інтерфейсу  й  перейменування  деяких  полів  вводу  для  зручності  рішення зворотного завдання.

Версія 2.60b (18.03.2003). Змінено колірне оформлення інтерфейсу, іконка програми й графіка в процесі установки. У черговий раз скоректована і незначно