Основні поняття про системи автоматизованого проектування освітлення

ЛЕКЦІЯ 9

 

Світлотехнічний розрахунок  освітленості  і яскравості приміщень за допомогою програми DIALux

 

Одна з найбільш універсальних і тому розповсюджених програм – DiaLux, пропонована німецькою компанією DIAL Gmb. Починаючим світлотехнікам можна рекомендувати цю програму версії 1.2, тому що більш пізня  версія  2.Х  має  помітно  ускладнений  інтерфейс  і  пред'являє  істотно більші вимоги до можливостей комп'ютера (швидкодії процесора й обсягу оперативної пам'яті).

 

Деякі складності в роботі з програмою DiaLux виникають у користувачів, які не володіють іноземними (англійською або німецькою) мовами. Для прикладу розглянемо освітлення стандартного прямокутного офісу розмірами 6 х 9 м, висота стель в якому 3 м.

 

Крок  перший.   Запускаємо  програму  DiaLux.  На  екрані  з’являється вікно програми, яке вже містить бланк нового розрахунку. У лівій нижній частині  вікна  розташована  кнопка  Description  (опис),  яка  викликає  вікно вводу назви й опису створюваного плану (ці дані потрібні для оформлення повного друкованого звіту, що з ряду причин ми поки створювати не будемо).

 

Праворуч кнопки Description знаходяться чотири кнопки, об'єднані в групу Room Shapes (види кімнат). Натискання на одну з цих кнопок задає форму приміщення, з яким ми будемо працювати: прямокутну (Rectangle), Г- образну (L), П-образную (U) або довільну (Polygone).

 

Крок  другий.  Відповідно  до  заданого  нами  виду  приміщення натискаємо кнопку Rectangle. На екрані відобразиться вікно, в якому потрібно задати параметри приміщення. Це вікно складається з двох частин: верхньої, в якій відображаються форма й пропорції створюваного приміщення, і нижнього, вікна вводу розмірів приміщення і кнопки налаштування його параметрів.

 

Вводимо довжину, ширину й висоту приміщення (6, 9 і 3 м) у відповідні вікна A:Length, B:Width і Height. Підказка, який з розмірів розташований на плані по горизонталі й по вертикалі, вказується у вигляді іконки в лівому нижньому куті екрана.

 

Крок третій. Натискаємо кнопку Options (додаткові налаштування). На екрані з'явиться вікно властивостей приміщення (Properties of room), яке містить дві вкладки. Перша з них дозволяє заповнити назву, код і опис приміщення, необхідні для складання друкованого звіту. Друга вкладка (Project preferences) призначена для вводу важливих параметрів розрахунку: коефіцієнта запасу (Planning factor) і висоти розрахункової площини (Working plane height).

 

Коефіцієнт запасу являє собою число, на яке програма повинна розділити  розрахункову  освітленість,  отриману  для  нових  ламп  і світильників. Робиться це для того, щоб розрахунок показував не початкову, а мінімальну освітленість за весь термін служби освітлювальної установки.

 

Розрахункова поверхня  являє собою умовну горизонтальну площину, на якій необхідно розрахувати освітленість. У коридорах, холах і аналогічних зонах ця площина збігається з рівнем підлоги, а в приміщеннях офісного типу вона  проходить  через  робочі  поверхні  столів,  звичайно  розташованих  на висоті 0,75-0,85 м від підлоги.

 

Вибрати коефіцієнт запасу (1,4) і висоту розрахункової поверхні (0,8 м) нам допоможуть державні будівельні норми ДБН В.2.5-23-2003. Натиснувши кнопку ОК, повернемося у вікно параметрів приміщення.

 

Крок  четвертий. Натискаємо кнопку Material (обробка поверхонь). На екрані з'явиться вікно вибору "матеріалів" поверхонь приміщення. У вікні Object/Surface розміщується список поверхонь, яким можна призначити матеріали.

 

Основним   сенсом  вибору  матеріалів  у  програмі  DiaLux  є  задання їхніх відбиваючих властивостей – коефіцієнтів відбиття, що враховуються при розрахунку освітленості. Цей коефіцієнт (у відсотках) для обраного матеріалу зазначений у полі Reflection. Коефіцієнти відбиття поверхонь приміщення визначають частку освітленості, створювану відбитим світлом. В окремих випадках – наприклад, при освітленні світловими карнизами, ця частка  становить  100%,   тому  до   цього   параметра  потрібно   підходити особливо відповідально.

 

Натискаючи на колірну палітру в правій частині вікна, задаємо бажаний колірний  відтінок  кожної  з  поверхонь.  Щоб  задати  один  колір  декільком

 

поверхням  (наприклад,  всім  стінам),  виділяємо  їх  одночасно,  утримуючи кнопку Ctrl і натискаючи на їхні назви у вікні Object/Surface.

 

Після вибору кольорів вручну змінимо коефіцієнти відбиття в полі Reflection на реальні. Для цього будемо керуватися простим набором: 0 для невідображаючих поверхонь (наприклад, скляних або чорних стін), 10 для темних поверхонь (темне дерево nf ін.), 30 для сірих, нейтральних і забруднених поверхонь (ковролін), 50 для світлих поверхонь (світлі меблі) і

70 для білих поверхонь (стандартна фарба для стелі). Коефіцієнт відбиття більше 70% нереальний.

 

Отже задамо коефіцієнти відбиття 70% (стеля), 50% (стіни) і 30% (підлога) і натиснемо кнопку ОК. Приміщення підготовлене до планування освітлення. Натиснемо кнопку ОК у вікні Project 1:2 – Room 1, щоб перейти до наступного кроку.

 

Крок  п'ятий.  На екрані з'являється нове вікно, у верхній частині якого міститься план створеного приміщення, а в нижній – основна панель інструментів  програми,  на  якій  перебувають  кнопки  редагування властивостей проекту (рис. 6). Перша з них (Room) дозволяє повернутися до редагування параметрів приміщення (тобто в попереднє вікно), друга (Furniture)   викликає   редактор   меблів,   третя   (Selection)   призначена   для виклику вбудованого каталогу світильників. Центральна група з чотирьох кнопок визначає спосіб розміщення світильників: по одному (Single), рядами (Line), рядами одночасно по горизонталі й по вертикалі (Field) і по колу (Circle). У рамках одного розрахунку можна об’єднувати