Предмет:
Тип роботи:
Методичні вказівки
К-сть сторінок:
52
Мова:
Українська
альфа-розпад спостерігається тільки для тяжких ядер ( ). З співвідношення (12) , (13), (14) і (14А) можна оцінити енергію альфа-частинок (разом з енергією віддачі дочірнього ядра).
Радіонукліди випромінюють альфа-частинки або однієї енергії, або певного набору дискретних значень. Це говорить про те, що енергія ядра квантується, тобто приймає дискретний ряд значень. Альфа-частинки мають значну енергію (до 10 МеВ).
Існує залежність між енергією альфа-частинок і періодом піврозпаду елемента: зі збільшенням періоду піврозпаду енергія альфа-частинок зменшується. Ця залежність кількісно виражається законом Гейгера-Нетола
, (3.17)
де С і Д – постійні величини, що не залежать від масового чісла А і слабо залежать від Z: . Закон Гейгера-Нетола говорить про
те, що вихід альфа-частинок з ядра відбувається шляхом тунелювання через потенціальний бар’єр ядра, висота і ширина якого зменшуються при збільшенні енергії альфа-частинок, що приводить до збільшення імовірності розпаду (рис.1), де U – потенціальна енергія взаємодії дочірнього ядра і альфа-частинки в залежності від віддалі r між ними.
§3. Бета-розпад
Розрізняють три види бета-розпаду: бета “-“-розпад, бета “+”-розпад і електронне захоплення. При бета “-“-розпаді з ядра вилітає електрон, наприклад
. (3.18)
Материнське ядро розпадається і утворюється дочірнє ядро . При цьому випромінюється електрон , який має заряд –1 і масове число нуль. При бета “-“-розпаді випромінюється також антинейтріно . Таким чином при бета “-“-розпаді утворюється дочірнє ядро, яке в таблиці Д.І.Менделєєва розміщене на одну позицію у напрямку збільшення Z, а масове число його дорівнює масовому числу материнського ядра. є продуктом поділу ядер урану і утворюється в ядерному реакторі (період піврозпаду Т = 28,8 р).
Електронів в ядрі нема, електрон утворюється в результаті перетворення одного з нейтронів ядра
. (3.19)
При бета “+“-розпаді з ядра вилітає позитрон- античастинка до електрона, і нейтріно – античастинка до антинейтріно
. (3.20)
Тут і - символи позитрона і нейтріно. З перетворення (20) видно, що при бета “+“-розпаді утворюється ядро, яке в таблиці Д.І.Менделєєва розміщене на одну позицію в сторону зменшення Z по відношенню до материнського ядра. Масове число дочірнього ядра дорівнює масовому числу материнського. є природний радіоактивний нуклід, який утворюється в верхніх шарах атмосфери в результаті дії космічного випромінювання і в земній корі в результаті ядерних реакцій, має період піврозпаду Т=2,6 р.
В ядрі позитронів нема, він утворюється в результаті перетворення одного з протонів ядра
. (3.21)
Явище електронного захоплення заключається в тому, що ядро захоплює один з найближчих електронів К-оболонки, при цьому відбувається ядерне перетворення. Наприклад, електронне захоплення відбувається в деяких ядрах , тобто для цього нукліда характерні два види бета-розпаду
. (3.22)
При цьому виді розпаду з ядра випромінюється лише нейтріно. Дочірнє ядро, як і при бета “+”-розпаді, зміщене в таблиці Д.І.Менделєєва на одну позицію в сторону зменшення Z по відношенню до материнського. Масове число дочірнього ядра дорівнює масовому числу материнського.
Всередині ядра при приєднанні електрона відбувається перетворення одного з протонів ядра в нейтрон
. (3.23)
При електронному захопленні в К-оболонці утворюється пусте місце , на яке переходить електрон з верхньої електронної оболонки. При цьому випромінюється рентгенівський фотон.
Електрони і позитрони, які утворюються при бета-розпаді, називаються бета-частинками. Вони є безпосередньо-іонізуючими частинками, оскільки, рухаючись в речовині, вони взаємодіють з електронами атомів і можуть відривати атомні електрони. Нейтріно і антинейтріно не мають електричного заряду, наявність маси спокою у цих частинок в даний час не встановлена. Тому вони дуже слабо взаємодіють з речовиною і не можуть вважатись іонізуючими частинками, незважаючи на значну їх енергію. При електронному захопленні ні одна з вказаних вище іонізуючих частинок не випромінюється. Але при електронному захопленні випромінюються рентгенівські фотони, які є іонізуючими частинками.
З (19), (21) і (23) випливає, що бета-розпад є внутрішньонуклонним процесом, тобто перетворення відбувається всередині одного нуклона. Структура ядра при цьому може не змінюватись.
Протон, нейтрон, позитрон, електрон, нейтріно і антинейтріно мають спін, рівний 1/2. При бета-розпаді, крім інших законів збереження, повинен виконуватись закон збереження моменту імпульсу. Виконання цього закону згідно з (19), (21), (23) без нейтріно або антинейтріно було б неможливим. Ці міркування були вагомим доказом існування нейтріно і антинейтріно задовго до того, як ці частинки вдалось зареєструвати на досліді.
Закон збереження енергії при бета “-“ і “+”-розпадах можна записати у вигляді
,