Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Основи радіаційної фізики, дозиметрії і радіометрії

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
52
Мова: 
Українська
Оцінка: 

альфа-розпад спостерігається тільки для тяжких ядер ( ). З співвідношення (12) , (13), (14) і (14А) можна оцінити енергію альфа-частинок (разом з енергією віддачі дочірнього ядра).

Радіонукліди випромінюють альфа-частинки або однієї енергії, або певного набору дискретних значень. Це говорить про те, що енергія ядра квантується, тобто приймає дискретний ряд значень. Альфа-частинки мають значну енергію (до 10 МеВ).
Існує залежність між енергією альфа-частинок і періодом піврозпаду елемента: зі збільшенням періоду піврозпаду енергія альфа-частинок зменшується. Ця залежність кількісно виражається законом Гейгера-Нетола
 ,                 (3.17)
де С і Д – постійні величини, що не залежать від масового чісла А і слабо залежать від Z:    . Закон Гейгера-Нетола говорить про
те, що вихід альфа-частинок з ядра відбувається шляхом тунелювання через потенціальний бар’єр ядра, висота і ширина якого зменшуються при збільшенні енергії альфа-частинок, що приводить до збільшення імовірності розпаду (рис.1), де U – потенціальна енергія взаємодії дочірнього ядра і альфа-частинки в залежності від віддалі r між ними. 
 
§3. Бета-розпад
 
Розрізняють три види бета-розпаду:  бета “-“-розпад, бета “+”-розпад і електронне захоплення. При  бета “-“-розпаді з ядра вилітає електрон, наприклад
 .                               (3.18)
Материнське ядро   розпадається і утворюється дочірнє ядро  . При цьому випромінюється електрон  , який має заряд –1 і масове число нуль. При бета “-“-розпаді випромінюється також антинейтріно  . Таким чином при бета “-“-розпаді утворюється дочірнє ядро, яке в таблиці Д.І.Менделєєва розміщене на одну позицію у напрямку збільшення Z, а масове число його дорівнює масовому числу материнського ядра.   є продуктом поділу ядер урану і утворюється в ядерному реакторі (період піврозпаду Т = 28,8 р).
Електронів в ядрі нема, електрон утворюється в результаті перетворення одного з нейтронів ядра
 .                                     (3.19)
При бета “+“-розпаді з ядра вилітає позитрон- античастинка до електрона, і нейтріно – античастинка до антинейтріно
 .                             (3.20)
Тут   і    - символи позитрона і нейтріно. З перетворення (20) видно, що при бета “+“-розпаді утворюється ядро, яке в таблиці Д.І.Менделєєва розміщене на одну позицію в сторону зменшення Z по відношенню до материнського ядра. Масове число дочірнього ядра дорівнює масовому числу материнського.   є природний радіоактивний нуклід, який утворюється в верхніх шарах атмосфери в результаті дії космічного випромінювання і в земній корі в результаті ядерних реакцій, має період піврозпаду Т=2,6 р.
В ядрі позитронів нема, він утворюється в результаті перетворення одного з протонів ядра
 .                                     (3.21)
Явище електронного захоплення заключається в тому, що ядро захоплює один з найближчих електронів К-оболонки, при цьому відбувається ядерне перетворення. Наприклад, електронне захоплення відбувається в деяких ядрах  , тобто для цього нукліда характерні два види бета-розпаду
 .                            (3.22)
При цьому виді розпаду з ядра випромінюється лише нейтріно. Дочірнє ядро, як і при бета “+”-розпаді, зміщене в таблиці Д.І.Менделєєва на одну позицію в сторону зменшення Z по відношенню до материнського. Масове число дочірнього ядра дорівнює масовому числу материнського. 
Всередині ядра при приєднанні електрона відбувається перетворення одного з протонів ядра в нейтрон
 .                                     (3.23)
При електронному захопленні в К-оболонці утворюється пусте місце , на яке переходить електрон з верхньої електронної оболонки. При цьому випромінюється рентгенівський фотон.
Електрони і позитрони, які утворюються при бета-розпаді, називаються бета-частинками. Вони є безпосередньо-іонізуючими частинками, оскільки, рухаючись в речовині, вони взаємодіють з електронами атомів і можуть відривати атомні електрони. Нейтріно і антинейтріно не мають електричного заряду, наявність маси спокою у цих частинок в даний час не встановлена. Тому вони дуже слабо взаємодіють з речовиною і не можуть вважатись іонізуючими частинками, незважаючи  на значну їх енергію. При електронному захопленні ні одна з вказаних вище іонізуючих частинок не випромінюється. Але при електронному захопленні випромінюються рентгенівські фотони, які є іонізуючими частинками. 
З (19), (21) і (23) випливає, що бета-розпад є внутрішньонуклонним процесом, тобто перетворення відбувається всередині одного нуклона. Структура ядра при цьому може не змінюватись.
Протон, нейтрон, позитрон, електрон, нейтріно і антинейтріно мають спін, рівний 1/2. При бета-розпаді, крім інших законів збереження, повинен виконуватись закон збереження моменту імпульсу. Виконання цього закону згідно з (19), (21), (23) без нейтріно або антинейтріно було б неможливим. Ці міркування були вагомим доказом існування нейтріно і антинейтріно задовго до того, як ці частинки вдалось зареєструвати на досліді.
Закон збереження енергії при бета “-“ і “+”-розпадах можна записати у вигляді
 ,  
Фото Капча